Від цифрових інструментів — до реального впливу: на Київщині провели навчання з е-демократії та цифрових сервісів
Тренінг «Громада онлайн: цифрові сервіси, е-демократія та взаємодія з жителями» відбувся у Київській обласній державній адміністрації. До заходу долучилися цифрові лідери районних державних адміністрацій та територіальних громад Київської області.
Перед проведенням навчання Управління цифровізації та цифрових трансформацій Київської ОДА проаналізувало використання інструментів електронної демократії в усіх 69 громадах області.
Результати показали, що необхідна основа вже створена. Майже всі громади приймають електронні звернення, понад 75% використовують електронні петиції та електронні запити на публічну інформацію. Водночас інструменти, які дають жителям можливість безпосередньо долучатися до вироблення рішень, поширені значно менше. Електронні опитування використовують близько 41% громад, громадський бюджет — 28%, а електронні консультації — лише 16%. Тому наступним завданням для області є не просто збільшення кількості електронних форм і сервісів. Важливо, щоб жителі могли легко знайти потрібний інструмент, скористатися ним, отримати відповідь і побачити результат своєї участі.
Під час тренінгу учасники обговорили цифрову трансформацію громад, практичне застосування електронних петицій, звернень, консультацій та опитувань, розвиток відкритих даних і нові формати взаємодії органів місцевого самоврядування з жителями.
Окремо представили можливості безкоштовної платформи «СВОЇ» — цифрової екосистеми для взаємодії громади з жителями. Вона поєднує конструктори сайтів громади та ЦНАП, чатботи у Viber і Telegram, електронну чергу та попередній запис, роботу зі зверненнями й інтеграцію з інструментами електронної демократії.
Через сайт і чатбот жителі можуть отримувати важливі повідомлення, знаходити інформацію про послуги, брати участь в опитуваннях, підтримувати петиції та проєкти громадського бюджету.
Це особливо важливо для громад, де цифрові інструменти вже створені, але розміщені на різних ресурсах, складні для пошуку або фактично не використовуються. Людині не потрібно знати, на якій платформі працює той чи інший сервіс. Вона повинна мати одну зрозумілу точку входу для взаємодії зі своєю громадою.
Окремий блок навчання присвятили інтеграції установ із Дією. Учасникам представили можливі сценарії використання цифрових документів у ЦНАП, закладах освіти, медичних установах, комунальних підприємствах та інших організаціях, які приймають документи від жителів.
Найпростішим сценарієм є використання Дія.QR. Відвідувач сканує код у приміщенні установи, підтверджує передачу документа в застосунку Дія, після чого установа отримує його електронну копію. Дія.QR можуть використовувати органи місцевого самоврядування, ЦНАП, заклади освіти й медицини, комунальні підприємства та інші установи.
Для процесів, у яких потрібно одночасно отримувати кілька документів, може застосовуватися мультишеринг. Він дозволяє за одним запитом передавати установі пакет актуальних цифрових копій документів, підтвердивши дію за допомогою Дія.Підпису. Дані передаються в зашифрованому вигляді та можуть бути опрацьовані лише установою, яка сформувала відповідний запит.
Ще один сценарій — перевірка дійсності цифрового документа без отримання та збереження його копії. Для цього можуть використовуватися службовий акаунт або API-інтеграція з інформаційною системою установи. Такий підхід дає змогу перевірити документ або окремі відомості, наприклад вік чи відповідність персональних даних, без передавання зайвої інформації.
Проведений аналіз показав, що на Київщині такі рішення вже використовуються окремими ЦНАП та установами, однак їх поширення залишається нерівномірним і поки не охоплює всі громади та заклади, які щодня приймають документи від жителів. Тому одним із пріоритетів визначено масштабування Дія.QR, мультишерингу та інших сценаріїв інтеграції з Дією у ЦНАП, школах, комунальних підприємствах і закладах області. Це дозволить скоротити час приймання документів, зменшити кількість паперових копій, уникнути ручного внесення даних і зробити отримання місцевих послуг зручнішим.
«Кількість цифрових сервісів сама по собі ще не є результатом. Електронна демократія починається тоді, коли людина не просто може залишити звернення чи проголосувати, а бачить, що її почули і що її участь може впливати на рішення. Наш наступний крок — перейти від формальної наявності інструментів до їх реального використання», — зазначив заступник голови Київської обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Максим Столярчук.
Під час заходу Управління цифровізації та цифрових трансформацій Київської ОДА також представило план реалізації завдань у сфері електронної демократії та подальші кроки цифрового розвитку області. Наступний етап — перевірити реальну працездатність інструментів у кожній громаді, запровадити єдині показники оцінювання та поширити рішення, які справді допомагають людям бути почутими.
«Наше завдання — не просто запустити окремі сервіси, а зробити їх частиною щоденної роботи громад. Для цього ми встановили конкретні строки та будемо координувати виконання визначених завдань», — наголосив начальник Управління цифровізації та цифрових трансформацій Київської ОДА Максим Левицький.
Захід організовано за підтримки Міністерства цифрової трансформації України та програми EGAP «Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади», що фінансується Швейцарією і виконується Фондом Східна Європа.
