За 50 років - від 69 до 4000 експонатів. Піввіковий ювілей сільського музею в Мирівці
3 жовтня виповнилося 50 років із дня заснування музею в селі Мирівка, що на Кагарличчині. З цієї нагоди в закладі відбулися урочистості.
Вітання та подарунки до ювілею
Цього дня на гостину до музею в Мирівці завітали заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов, начальниця відділу культури Кагарлицької міської ради Олена Петленко, колектив центральної садиби Кагарлицького історико-краєзнавчого музею на чолі з директоркою Валентиною Віценко та завідувачки сільських музеїв із Сущан, Кадомки, Зеленого Яру і Черняхова, староста Мирівського сільського округу Надія Порхун та жителі села.
Завідувач Мирівського музею Василь Суп провів екскурс в історію очолюваного ним закладу, розповівши про його створення та розвиток. Звучали вітання із вагомою ювілейною датою від гостей. Вони наголосили на важливості музейної справи в збереженні національної ідентичності нашого народу та країни, у важливості локальних музеїв, що особливо відчувається під час війни за незалежність, що триває нині.
Іван Семцов передав вітання завідувачу музею та причетним до фундації закладу від міського голови Олександра Панюти та вручив Подяку Кагарлицької міської територіальної громади Василеві Супу, а для музею передав його завідувачу сертифікат на 5000 гривень.
Наголосивши на важливості ролі музеїв у національно-патріотичному вихованні та роботі з молоддю, Олена Петленко подарувала закладу “девайс, який забезпечить тепле спілкування в холодні дні, під час зустрічей в музеї”.
Особливо цінним із погляду музейної справи був подарунок від колег із центральної музейної садиби – Валентина Віценко вручила Василю Супу підбірку ретро-фото, на яких зафіксовано моменти з життя Мирівки в минулі часи, а також збірку автентичних народних пісень, записаних саме в Мирівці.
Надія Порхун зазначила, що музей отримав свій подарунок від старостату раніше, а нині вона щиро вітає із ювілеєм і його завідувача, і колишніх працівників, і всю громаду села та рада, що в Мирівці є люди, які зберігають її історію для майбутніх поколінь.
Подякувавши гостям за вітання та подарунки, Василь Суп ознайомив їх із основними експозиціями та експонатами музею, розповів про знаних людей – місцевих жителів та вихідців із села, які прославили Мирівку.
По цьому Василь Суп запросив присутніх відвідати сільський Свято-Преображенський храм Православної Церкви України, де він є настоятелем, та розповів про архітектурні особливості і оздоблення храму.
З історії Мирівського сільського музею
Історія музею в селі Мирівка починається з того часу, як було відкрито музей у місті Кагарлику. Постало питання про створення і в Мирівці музею чи музейної кімнати.
Ініціатором створення музею в селі став виконком сільської ради та голова села Євдокія Глушко. До відкриття музею з 1973 року на першому поверсі Будинку культури в кімнаті директора було розміщено декілька фотографій передових людей колгоспного виробництва.
Музей створювали на громадських засадах. Участь у створенні музею брали працівники сільської ради, вчителі, учні, працівники Будинку культури. Почалась клопітка робота щодо збору експонатів, пошуку історичних матеріалів, спогадів старожилів, фотографій, уточнення списків загиблих у роки Другої світової війни односельчан тощо.
Приміщення під музейну кімнату знайшли на другому поверсі Будинку культури і вже восени 1975 року «Кімната бойової і трудової слави» була оформлена. Першим працівником музею був Василь Сокур. Тоді в музейній кімнаті зберігалося 69 експонатів основного фонду.
Пошук експонатів продовжувався, і їхня кількість зростала. Виконком сільської ради вирішив розширити діючу музейну кімнату та з’єднати три кімнати другого поверху Будинку культури і оформити в них музей.
Завдяки голові колгоспу "Дружба" Валентину Фінаєву стали можливими ремонт та підготовка приміщень для музею, а також наймання художника-оформлювача з Києва, який намалював портрети передових працівників – орденоносців колгоспу та декілька малюнків з історії.
На день відкриття, яке відбулося 1 лютого 1981 року, в музеї було вже до півтори сотні експонатів (побутові речі, фотографії, нагрудні знаки, нумізматика, старовинний одяг).
Музей розмістився в 3-х кімнатах і відтворював три періоди з життя села: довоєнний, воєнний і післявоєнний.
Після Василя Сокура за музей відповідала Любов Порхун. Вона працювала завідувачкою бібліотеки в 1982-1993 рр., а також за сумісництвом у музеї. За потреби вона відкривала музей та проводила там екскурсії.
7 квітня 1993 року новим працівником музею стала Євдокія Глушко, яка виконала значний обсяг роботи. Музейний фонд нараховував на той час 196 експонатів. Обійшовши житла односельців і опитавши людей похилого віку, виявила прізвища та склали списки: розкуркулених, репресованих, осіб, які померли під час Голодомору в 1932-1933 рр., осіб, яких було вивезено на примусові роботи в Німеччину в 1942-1943 рр. Крім цього, Євдокія Григорівна написала Історію села від заснування до 1998 року.
Євдокія Григорівна пропрацювала в музеї до 1999 року. Музейний фонд нараховував понад тисячу експонатів.
Із 2000 року в Мирівському краєзнавчому музеї працював Віталій Полозов, який спрямував свою роботу на виконання програм із розвитку музейної справи. Він доповнив та зібрав дані для написання історії села з 1998 по 2005 роки. Проводив уроки з Київщинознавства в Мирівській ЗОШ І-ІІІ ст. та уроки історії, мужності, пам’яті. За сумлінну працю з розвитку музейної справи Віталій Полозов у 2003 році був нагороджений Подякою відділу культури Кагарлицької РДА та у 2004 – Подякою Кагарлицької РДА та Кагарлицької райради за сумлінну працю зі збереження та популяризації історичної спадщини.
Із 2005 року музей розвивався далі. Його фонди поповнилися різними експонатами: старовинні речі побуту, різні картини, вишиті рушники, сорочки, історичні та архівні документи, нумізматика, елементи зброї та інші речі, якими жителі села прикрашали свої оселі та користувалися як у повсякденному житті, так і у святковій обрядовості. Оформлено понад 50 папок, де зібрано різну інформацію із життя села, району, області та України. Ця інформація допомагає учням школи та студентам вищих навчальних закладів у написанні різних наукових праць та книг.
У 2007 році разом із головою сільської ради проводились домовленості щодо встановлення пам’ятника "Мирівчанам – жертвам Голодомору 1932-1933 рр.", та його відкриття.
14 жовтня 2010 року на Покрову в Будинку культури було проведено концерт до 35-річчя створення музею. У концерті брали участь вчителі та учні школи, хорова капела "Мирівчанка" сільського Будинку культури, жителі села, родинний ансамбль "Рогози", виступ "Троїстих музик" у виконанні Анатолія Зеленого, який був запрошений на свято з його колекцією різноманітних гармошок.
У 2012 році було зроблено косметичний ремонт музею.
Нині музей оновлено. Тут є новий ноутбук, ламінатор, встановлено нові двері, замінено всі вікна на металопластикові.
Загальна кількість експонатів, без допоміжного фонду, на кінець 2024 року складала 3714 предметів.
Читайте також: Кагарлицький історико-краєзнавчий музей зустрів перших відвідувачів за новою адресою
Читайте також: Новий музей у Черняхові: в одній кімнаті умістилися століття
Читайте також: Кагарличчина історична. Мирівка, Зелений Яр, Бурти: екскурсія до сільських музеїв
Читайте також: У Сущанах відкрили музейну кімнату: що вміщує візитна картка села?
