УРОЖАЙ У ПІКСЕЛЯХ

Олександр Широкоступ очолює фер­мерське господарство на Київщині, яке носить його ім’я. На 20 червня на полях підприємства стіною став соняшник, морем розкинулася кукурудза, нагу­ляв у середньому по 340 г у кожному коренеплоді цукровий буряк, нали­лися пшениця та ячмінь, розсипала біленькі квіточки гречка. Усього три­надцять культур, усі добре доглянуті, й не в останню чергу завдяки цифро­вим технологіям.

ФГ «Широкоступ» починалося 1995 року з 50 га, виділених для веден­ня фермерського господарства, потім додалися землі запасу і паї. Сьогодні його земельний банк на території Кагарлицької територіальної громади становить близько 3000 гектарів. На таких площах, якщо не вміти рахува­ти та заощаджувати, справа швидко загальмує. Олександр Васильович Широкоступ стабільність роботи вба­чає у відданості класичній агрономічній науці й відкритості сучасним техноло­гіям, зокрема моніторингу, картогра­фуванню та диференційному підходу. Співпрацює з компаніями, які можуть ознайомити з інноваціями та допомог­ти впровадженню на його полях. Понад двадцять років має активні партнерські стосунки з компанією «Сингента», на яку припадає 40% препаратів, що їх застосовують у господарстві, а також широкий спектр послуг.

НЕ ЙТИ ВСУПЕРЕЧ ПРИРОДІ

Ефективних цифрових технологій для фермерства більшає, ігнорувати їх безглуздо. Проте «цифра» — не чарівна паличка, а радше помічник, який підкаже, де є дисбаланс і як його позбутися. Першим правилом у захисті рослин, підживленні, поліпшенні ґрунту й утриманні економічної стабільності для Широкоступа залишається агротех­нічний метод — сівозміна.

— На мій погляд, зупинятися на кількох культурах, які вважають при­бутковими, помилково, — зауважує фермер.— Можна почати гарно, а закінчити не зовсім. Пам’ятаєте, як із початком війни ціни обвалили­ся? Зернові не можна було продати, а цукрові буряки виручили. Зараз ціни на всі культури вирівнялися. Маємо фінансову стабільність, кредитними ресурсами не користуємося.

— Водночас, вирощуючи монокуль­туру, складно боротися з бур’янами, шкідниками і хворобами, утримувати належний стан ґрунту, — веде далі фермер. — У ряду сівозміни «кукуру­дза — соняшник — пшениця — соя» наявні рослини різних ботанічних видів, а значить, під час захисту навантаження на будь-яку з них, зокрема і на ґрунт, буде меншим.

Перераховуючи культури поточного року: цукрові буряки, озимий ріпак, озима пшениця, озимий ячмінь, овес, жито, соняшник, кукурудза, соя, квасо­ля, гречка, горох, – Олександр Васильович додає: «…а ще кормові трави». Окрім того, що вони оздоровлюють ґрунт, тра­ви є чудовою складовою раціону для широкоступівських корів, які виробляють не лише молоко на завод, а й добрива на поля. Запиленням культур опікують­ся бджоли широкоступівської пасіки. Та фермер пішов далі. Останні вісім років він залучає до полів диких комах-за- пилювачів, створивши за підтримки компанії «Сингента» та ентомологів Державного біотехнологічного університету (ДБТУ) м. Харків мікрозаказник. Там, у мікрозаказнику, комахи гнізду­ються й харчуються.

— Скільки б фермер не вносив добрив, не поливав і не захищав, без повноцінного запилення доброго уро­жаю не отримати, — говорить кандидат біологічних наук, ентомолог Михайло Філатов. — І хоча всі переконані, що основним запилювачем є медоносна бджола, насправді 60% рослин запи­люють дикі поодинокі бджоли, яких в Україні 900 видів, та інші поодинокі комахи. В останнє десятиліття їхня кіль­кість зменшилася, бо люди розорали всі землі, де вони мешкали, часто надмірно і безвідповідально застосовують пести­циди, знищили їхню кормову базу — луки та розорали навіть лугові трави біля лісосмуг.

У мікрозаказниках поодинокі комахи отримали індивідуальні «номери» — ді­рочки в кругляках, зібраних під дахом. Поряд висіяли суміш нектароносних лугових трав, які цвітуть за принципом конвеєра. За роки співпраці з ентомо­логами кількість комах-запилювачів на полях господарства збільшилася у двад­цять п’ять разів, а фермер отримав прибавку до врожаю, особливо соняш­нику, який запилюють переважно дикі комахи. Цей заказник також є резерва­цією різних ентомофагів -- природних регуляторів шкідників у полі. Принцип господарювання на основі таких під­ходів — не йти всупереч природі, й він себе виправдовує.

ІНСТРУМЕНТИ  МОНІТОРИНГУ

Як розповідає господар, весна 2025 року змусила похвилюватися. Дощів було більше, ніж зазвичай, низь­кі температури затримували розвиток рослин, впливали на активність препа­ратів. Приморозки в господарстві завдали шкоди озимій пшениці, два сорти перенесли їх краще, два гірше. Цукрові буряки, як завжди, посіяли наприкінці березня, а коли вже з’явилося листя, на нього випав сніг. Постраждав також ріпак. Та що вдієш? Вся Україна — зона ризикованого землеробства. Сьогодні ситуація виправилася — все під контро­лем. Під контролем цифрових техноло­гій. Доступ до них здійснюється через різні девайси й програми, які пропонує «Сингента». За словами Широкоступа, йому цікава така співпраця, тим паче, що вона результативна.

Передусім господарство отримало доступ до FMS-системи управління підприємством Cropwise Operation у версії Scouting. Для користування нею сільгоспвиробнику необхідно створити фермерський акаунт, звернувшись до представників компанії «Сингента», а працювати з програмою можна як че­рез веб, так і через мобільні додатки — навіть без підключення до інтернету.

У складі цієї версії доступний агро­номічний модуль, що охоплює журнал агронома, віддалений супутниковий моніторинг, моделі прогнозування розвитку культур, прогноз оцінки вро­жайності, а також детальний прогноз та історію погодних і метеорологічних даних.

Щоб поцікавитися станом справ, фермеру достатньо зайти у свій про­філь та відкрити потрібне поле. Тут можна побачити всю історію агрооперацій, отримати актуальні погодні дані та історію, а також відстежувати стан посівів за допомогою супутникових ве­гетаційних знімків. Кольори на знімках відображають значення індексів вегета­ції, за якими легко зрозуміти, в якому стані те чи інше поле.

— Моніторинг за допомогою циф­рових технологій прискорює процес, аграрій оперативніше ухвалює рішення щодо захисту та підживлення, коригує норми обприскувань, іноді аж до від­мови від них. Це і є однією з важливих складових точного землеробства, коли залежно від погоди, складу ґрунту й да­них про розвиток рослини можна підій­ти диференційно до внесення пестици­дів, добрив і висіву. Слід підкреслити, що цифрові системи моніторингу в рослинництві інтенсивно розвиваються. На основі досвіду їхнього застосування ми видали у 2021 році посібник «Сучасні методи цифрового моніторингу в рос­линництві». Але вже в цьому році в друку нове видання «Сучасні цифрові технології в рослинництві», яке значно більше за обсягом інформації. І є сенс починати роботу над новим виданням, настільки швидко оновлюється та до­повнюється інформація щодо застосуван­ня цифрових технологій в агрономії, — зазначає Олександр Зозуля, кандидат біологічних наук, керівник групи регі­ональних технічних експертів компанії «Сингента».

Окрім згаданої платформи Cropwise, у господарстві використовують і си­стему автоматизованого моніторингу шкідників Trapview, яку розташували всередині кукурудзяного поля. Комахи в пастку летять на світ УФ-лампи і фік­суються на липкій стрічці. Далі вбудо­вана камера фотографує виловлених комах протягом доби та відправляє знімки на сервер в online-режимі. Далі з допомогою штучних нейронних мереж визначають цільові види комах (у нашому випадку це кукурудзяний стебловий метелик), підраховують їхню чисельність. На основі динаміки льо­ту і погодних даних нейронні мережі прогнозують дати появи різних стадій цього шкідника. Завдяки цьому фер­мер заздалегідь знає, коли випускати трихограму чи проводити обробку посіву.

Прогнозувати хвороби «Сингента» пропонує за допомогою системи моніторингу збудників. Вона склада­ється з пристрою на місці й передачі показників онлайн. Щоб визначити по­чаток інфекції, беруть до уваги дані метеопредикторів та використовують спеціальні пастки. Якщо збудника не виявлено й умов для його розвитку немає, фермер може заощадити на фунгіцидах.

«МРТ» ҐРУНТУ

У господарстві зробили діагнос­тику ґрунту сучасним методом гамма-спектроскопії.

Технологія Interra® Scan у системі точного землеробства на сьогодні, мабуть, найбільш інноваційний. Аналіз ґрунтується на вимірюванні інтенсив­ності випромінювання природних ізо­топів цезію 137, урану 238, калію 40 і торію 232. Ці ізотопи становлять при­родний фон планети. На цьому прин­ципі в середині ХХ сторіччя будувалася геологорозвідка, а тепер коло викори­стання розширено. Нефахівцю складно зрозуміти, у який спосіб відбувається аналіз, та розробники методу наголо­шують на високій точності й надійності вимірювання за двадцятьма сімома агрохімічними параметрами (рН, ор­ганічна речовина, доступні рослинам фосфор, калій, магній, кальцій, натрій, сірка бор, мідь, залізо, цинк, марганець тощо). Досліди показують, що методика Interra® Scan точніша і надійніша за інші методи агрохімічного картографування.

Сканування відбувається за допомо­гою приладу — гамма-спектрометра SoilOptix. Його встановлюють на висоті 60 см над ґрунтом на автомобіль, який рухається полем зі швидкістю до 20 км/год. Крім того, відбирають кілька зразків ґрунту з глибини 20–30 см для калібру­вання. Через 20 діб результати скануван­ня і тестування об’єднують і обробляють. На основі параметрів створюють циф­рову картограму з високою роздільною здатністю 800 точок на гектар. Залежно від завдання роблять карти з точної меліорації, управління макро- і мікроелементами, диференційної густоти рослин, диференційного внесення ЗЗР.

Другий метод, яким проводять мо­ніторинг вмісту органічного вуглецю в ґрунті на полях ФГ «Широкоступ», бере за основу довжину інфрачер­воного випромінювання. Сканування відбувається пристроєм AgroCares у контакті з ґрунтом. Програма діє через мобільний застосунок SoilCares Manager app.

Спочатку програма розраховує дослідні точки поля. Їхня геолокація позначається на екрані дослідника червоними кружечками. На полі в кожній точці з глибини 30 см беруть пробу ґрунту, перемішують і сканують в кон­такт пристроєм AgroCares. Після син­хронізації сканера з програмою дослід­на точка на екрані стає зеленою. Час виміру зразка займає менше 10 хви­лин. Після вимірювання у всіх точках є можливість побудувати інтерактивну карту наявності поживних речовин, ор­ганіки, рН, вуглецю на полі.

У такий спосіб можна визначити вміст речовин і в рослині. Надземну частину рослини нарізують у лоток. Сканер AgroCares після калібрування прикладають до лотка в десяти точках. Потім інформацію відправляють на сервер — і через кілька хвилин рівень поживних речовин у рослині відомий фахівцю.

За індексом флуоресценції хлоро­філу, але вже іншим пристроєм, мож­на виміряти стресовий стан рослини, що стався через навалу шкідників чи хвороби, використання пестицидів або зміну погодних умов.

До речі, поміряти температуру ли­стової поверхні рослини — теж зов­сім не забавка. Можна  тепловізором, таким самим, як для людей під час ковіду. Якщо в культури немає перегрі­ву, пластина транспірує і прохолодна.

Перегріта сигналізує про нестачу во­логи й низьку стійкість до посухи. Що кращий розвиток кореневої системи, то вища транспірація, нижча температура надземної частини й більший опір рос­лини до навколишніх негараздів.

ВИПРОБУВАННЯ  ДРОНА

У великому господарстві парк сіль­госпмашин, звичайно, чималий. Є спе­ціалізовані, як для цукрових буряків. Проте багато техніки не буває, тим паче, якщо вона ефективна. Тож господар та­кож випробував на своїх полях повітря­ний дрон XAGp100 Pro: як наголошують керівники компанії Drone.ua, це висо­копродуктивний дрон-обприскувач.

Бак дрона може вмістити 50 л рід­ких добрив чи пестицидів. Бак на 80 л призначений для сипучих мінеральних добрив або сидератів, які можна висіва­ти по основній культурі. Розпилювачів (атомайзерів) два. Розмір краплі зада­ється в мікронах (приміром, 150 мкм) і утримується без змін під час робо­ти. Що вище політ, то більша площа охоплення оброблюваної ділянки. Приміром, за 7 м заввишки охоплен­ня становить 10–11 м. Поле до 200 га він здатен обробити за одну ніч. Щоб крапля долітала, не випаровуючись, ро­боту проводять пізно ввечері або вночі, коли температура повітря падає. Щоб переконатися в цьому, неодноразово проводили експеримент, розкладаючи по полю лакмусові папірці. Повітряний обприскувач впорався. На такі дрони також можна чіпляти пристрої для вимірювання стресу й температури рослин. 

Олена СУХОРУКОВА, видання «іFarming»