На Алеї Слави Героїв у Кагарлику 28 серпня відбувся пам’ятний захід «Пам’ять, що палає свічею», присвячений Дню пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Учасники зібрання вшанували подвиг земляків, взявши участь у загальнонаціональній хвилині мовчання та поклали квіти до пам’ятника Героям Небесної Сотні й світлин полеглих воїнів. З промовою до громади та родин загиблих звернувся Кагарлицький міський голова Олександр Панюта: «Дорога Кагарличчино! Шановні родини наших полеглих Героїв, побратими, громадо! Сьогодні день, коли біль стискає серця, а слово безсиле передати усю глибину нашої туги. Ми зібралися тут, на цій Алеї Слави, біля пам’ятника Героям Небесної Сотні та світлин наших рідних земляків, щоб низько вклонитися тим, хто віддав найдорожче — своє життя — за нашу свободу, за суверенітет України, за те, щоб над Кагарликом майорів синьо-жовтий прапор. Сьогодні ми дивимося в очі вам — матерям, батькам, дружинам, дітям і братам наших Захисників. Немає таких слів, які могли б угамувати ваш біль. Але знайте: ви не самі. Ваша втрата — це неоплатний борг усієї Кагарлицької громади й усієї України. Кожне ім’я, яке сьогодні лунає та карбується в історії нашого краю як «Почесний громадянин Кагарличчини», — це символ невимовного титанічного подвигу.  Ми згадуємо Володимира Березнюка, Євгенія Вашеку, Олександра Донченка, Олега Кіценюка, Сергія Кононенка, Миколу Коробенка, Євгенія Курінного, Олександра Мірошника, Ігоря Слизченка, Володимира Соловйова та Ігоря Шевеленка. Вони жили поруч із нами, ходили цими вулицями, мали мрії, любили свої родини. Та коли ворог прийшов нищити нашу землю, вони без вагань стали на захист рідної домівки на Донеччині, Харківщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині та на кордонах України. Вони стояли на смерть, щоб жили ми. Ці високі звання Почесних громадян — це не просто відзнаки й посвідчення. Це наша присяга пам’ятати. Це знак того, що їхні імена навіки вписані золотими літерами в літопис Кагарличчини. Допомога родинам наших воїнів, збереження пам’яті про кожен їхній крок на фронті були, є і завжди залишатимуться найвищим обов’язком міської влади та всієї громади. Ми не маємо права на зневіру чи втому. Наш обов’язок тут, у тилу — щоденною працею, єдністю, підтримкою Збройних Сил України ставати надійним плечем для тих, хто тримає фронт, і наближати наша святу Перемогу над підлим ворогом. Світла і вічна пам’ять кожному воїну, який віддав життя за Україну! Низький уклін родинам Героїв!

Слава українським Захисникам! Слава Кагарличчині! Слава Україні!»

Після виступу очільника громади відбулося вручення нагрудних знаків та посвідчень родинам воїнів, яким за рішеннями сесії Кагарлицької міської ради посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Кагарличчини»:

·          Володимир Березнюк (1987 р. н., м. Кагарлик) — старший солдат, механік-водій в/ч А1302. Загинув 9 липня 2026 року біля с. Миколайпілля Донецької області. Відзнаку вручено дружині Анастасії Володимирівні.

·          Євгеній Вашека (1970 р. н., м. Кагарлик) — стрілець штурмової роти «ШКВАЛ» в/ч А0281. Загинув 16 вересня 2024 року біля н. п. Медвежжя Курської області. Відзнаку отримав брат Олександр Миколайович.

·          Олександр Донченко (1991 р. н., похований у с. Черняхів) — молодший сержант, командир взводу в/ч А4681. Помер 2 липня 2026 року. Нагороду передано матері Олені Григорівні.

·          Олег Кіценюк (1983 р. н., м. Кагарлик) — молодший сержант, командир відділення інженерно-технічної роти в/ч А4548. Загинув 15 березня 2026 року біля н. п. Гаврилівка Дніпропетровської області. Відзнаку отримали батьки Валентина Вікторівна та Михайло Володимирович.

·          Сергій Кононенко (1994 р. н., с. Кадомка) — головний сержант автомобільної роти в/ч А4030. Загинув 18 листопада 2024 року біля н. п. Трудове Донецької області. Відзнаку передано матері Нелі Іванівні та дружині Анні Ігорівні.

·          Микола Коробенко (1976 р. н., с. Зорівка) — молодший сержант, гранатометник в/ч А0224. Загинув 30 жовтня 2024 року біля с. Катеринівка Донецької області. Нагороду вручено куму Тарасу Григоровичу.

·          Євгеній Курінний (1981 р. н., м. Кагарлик) — начальник 3-ї прикордонної застави в/ч 9938. Загинув 25 червня 2025 року біля н. п. Григорівка Донецької області. Відзнаку отримали батьки Наталія Євгенівна та Віктор Васильович.

·          Олександр Мірошник (1984 р. н., с. Переселення) — стрілець відділення охорони в/ч А4439. Загинув 27 травня 2026 року біля н. п. Ізбицьке Харківської області. Відзнаку передано брату Вячеславу Миколайовичу.

·          Ігор Слизченко (1983 р. н., м. Кагарлик) — навідник аеромобільного відділення в/ч А4350. Загинув 24 червня 2025 року біля н. п. Олексіївка Запорізької області. Відзнаку отримала дружина Тетяна Анатоліївна.

·          Володимир Соловйов (1977 р. н., м. Кагарлик) — учасник АТО, військовослужбовець в/ч 4723. Загинув 3 травня 2024 року біля н. п. Табаївка Харківської області. Нагороду вручено дружині Оксані Олександрівні.

·          Ігор Шевеленко (1976 р. н., с. Черняхів) — оператор БПЛА мотопіхотного батальйону в/ч А1008. Загинув 23 червня 2026 року біля н. п. Березівка Харківської області. Відзнаку передано брату Юрію Івановичу.

Гідне вшанування українських воїнів, які віддали життя за Незалежність Вітчизни, увічнення пам’яті про їхній подвиг, усебічна підтримка і допомога їхнім родинам були і залишаються в центрі уваги влади нашої громади. Самовідданою працею в тилу і ратною звитягою на фронті наш народ наближає Перемогу над споконвічним ворогом.

До Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, у Кагарлику і селах громади було покладено живі квіти до могил воїнів.

Вічна пам’ять та шана полеглим Захисникам України. Герої не вмирають!