28 серпня в селі Слобода, у місцевому Парку Слави, відбулося відкриття Алеї Слави на честь воїнів-земляків, які віддали свої життя, захищаючи Україну.

Цього дня жителі Слободи, рідні та близькі загиблих воїнів, представники Кагарлицької міської ради, духовенство, громадськість зібралися, щоб увічнити пам’ять Героїв, які стали на захист своєї держави та заплатили за свободу найвищу ціну — власним життям.

Алея Слави В Слободі — це не просто пам’ятне місце. Це символ незламності українського народу, вдячності Захисникам і нагадування нинішнім та прийдешнім поколінням про те, якою високою ціною виборюються незалежність, свобода та мирне небо.

Захід розпочався виконанням Державного Гімну України. Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять усіх Захисників і Захисниць України, які загинули за нашу державу. Цього дня було відкрито пам’ятні світлини чотирьох Героїв, чиї імена назавжди залишаться в історії рідного села та Кагарличчини.

Олександр Михайлович Полторак народився 15 січня 1965 року в Києві. З травня 2022 року служив у силах територіальної оборони столиці, брав участь в обороні околиць міста на межі з Ірпенем та Бучею. У жовтні 2023 року добровільно був мобілізований до Окремої президентської бригади. Після навчання в Англії ніс службу на Донеччині. Вилікувавшись від поранення та контузії, добровільно повернувся до військової служби в інженерних військах. Олександр Полторак помер унаслідок тяжкої хвороби, перебуваючи на території тимчасового пункту дислокації військової частини. Похований у Слободі на Котівському кладовищі. Почесне право відкрити його пам’ятну світлину було надано сину Артуру.

Віталій Володимирович Карлюк народився 12 грудня 1980 року. У листопаді 2024 року був призваний до лав Збройних сил України. Солдат Віталій Карлюк служив навідником взводу бойових машин 1-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону військової частини А 4862. За мужність і героїзм під час виконання військового обов’язку був відзначений медаллю «За поранення» та нагородою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». Загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Різниківка Бахмутського району Донецької області. Похований у Слободі на Центральному кладовищі. Пам’ятну світлину Героя відкрили його батьки — мама Людмила та батько Володимир.

Юрій Іванович Іщенко народився 10 травня 1979 року. У 2015–2017 роках брав участь в Антитерористичній операції на сході України та був нагороджений медаллю «Учасник АТО». У липні 2022 року Юрій Іщенко був призваний на військову службу до лав ЗСУ. Служив стрільцем штурмового відділення. Загинув під час виконання військового обов’язку біля населеного пункту Новомайорське Донецької області. Посмертно Юрія Іщенка нагороджено відзнакою «Лицарський хрест», а рішенням сесії Кагарлицької міської ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин Кагарличчини». Похований на Машировському кладовищі в Слободі. Почесне право відкрити пам’ятну світлину Героя було надано дружині його брата — Валентині Карпенко.

Микола Андрійович Малахов народився 20 липня 2000 року на Херсонщині. У червні 2025 року добровольцем став до лав Збройних Сил України. Служив старшим навідником мінометного взводу. Микола Малахов загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Посмертно удостоєний звання «Почесний громадянин Кагарличчини». Похований у Слободі на Центральному кладовищі. Пам’ятну світлину Героя відкрила його мама — Світлана Шамова.

Під час заходу лунали слова скорботи та вдячності, присвячені полеглим воїнам. Діти запалили лампадки пам’яті та поставили їх біля світлин Героїв. Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували всіх українців, які віддали життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Низький уклін батькам, рідним і друзям Героїв. Їхній біль неможливо виміряти словами, але громада має святий обов’язок — пам’ятати їхніх синів, чоловіків, братів і батьків.

Свою шану Героям висловив і заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов: «Сьогодні надзвичайно важкий і водночас величний день. День, коли ми зібралися разом у Парку Слави, біля пам’ятника воїнам Другої світової війни, щоб поєднати покоління та віддати найвищу шану новітнім Героям України. Від імені Кагарлицької міської ради, від усієї нашої територіальної громади та від себе особисто висловлюю найглибші співчуття й безмежну вдячність сім’ям загиблих. Сьогодні ми відкриваємо Алею Слави Героїв. Ці гранітні панелі — не просто камінь. Це закарбована в історії ціна нашої свободи, це світлини тих, хто закрив нас із вами від ворожої навали. Двоє з них — корінні жителі Слободи, ще двоє — стали рідними для цього села назавжди, знайшовши тут свій Вічний спочинок.

Згадаймо кожного з них:

·      Олександр Полторак — киянин, який добровільно став на захист Батьківщини в лавах територіальної оборони. Пройшов вишкіл у Великій Британії, стійко тримав оборону на Донеччині. Попри поранення, він знову повертався до служби, демонструючи незламну волю. Серце воїна зупинилося від важкої хвороби в січні 2025 року, але його подвиг житиме вічно.

·      Віталій Карлюк — став до лав Збройних Сил у листопаді 2024 року. Досвідчений і мужній воїн, відзначений бойовими нагородами. Він до останнього подиху залишався вірним присязі та поліг у запеклих боях під Бахмутом у грудні 2025 року.

·      Юрій Іщенко — ветеран АТО, який без вагань знову став на захист України у липні 2022 року. Солдат-штурмовик, який прийняв свій останній бій у травні 2023 року під Волновахою. Понад два роки вважався зниклим безвісти, і лише цього року в лютому повернувся до рідної Слободи на Вічний спочинок.

·      Микола Малахов — наймолодший серед них, син Херсонщини, 2000 року народження. У червні 2025 року він свідомо й добровільно пішов на фронт. Старший навідник мінометного розрахунку героїчно загинув у квітні 2026 року біля Малої Токмачки на Запоріжжі. Тепер Слобода, де живе його мати, стала і його рідним домом.

Низький уклін матерям, дружинам, дітям та близьким наших Героїв. Жодні слова не зцілять ваш біль, але знайте: громада завжди поруч із вами. Ми пам’ятаємо, якою ціною дається кожен наш ранок.

Нехай ця Алея Слави буде щоденним нагадуванням усім нам про ціну Незалежності. Переходячи повз ці портрети, вдивляючись у ці обличчя, згадаймо їхню мужність і зробімо все, щоб бути гідними їхньої жертви.

Вічна пам’ять та вічна шана Героям! Слава Україні!»

До присутніх зі словами вдячності та скорботи звернулася староста Слобідського округу Світлана Бакал. «Нехай кожен, хто тут стоїть, завжди пам’ятає, якою ціною здобувається наша Незалежність: щодня гинуть найкращі сини і дочки... Наш обов’язок, – підкреслила Світлана Петрівна, – берегти нашу Україну, берегти те, за що боролися наші Захисники. Слава Героям – Олександру Полотраку, Віталію Карлюку, Юрію Іщенку, Миколі Малахову!»

Поетичну присвяту землякам-Героям декламувала жителька Слободи Людмила Березова. Доречним доповненням слів ведучих Валерія та Оксани Невдобенків були зворушливі пісенні композиції учасників художньої самодіяльності Слобідського сільського будинку культури.

Важливою частиною заходу стало освячення Алеї Слави та панахида за полеглими воїнами, яку провів настоятель храму Святих Іоакима і Анни отець Уар Перетятько. Після Богослужіння присутні поклали квіти до пам’ятних світлин Героїв.

Алея Слави відтепер стане місцем, куди можна прийти, аби схилити голову, помолитися, покласти квіти та згадати тих, завдяки кому Україна продовжує боротися і жити. Допоки ми живі — житиме пам’ять про наших Героїв. Їхні імена назавжди залишаться в серцях рідних, у пам’яті односельців та в історії Кагарличчини. І наш обов’язок — зробити так, щоб про їхній подвиг знали й пам’ятали майбутні покоління.

Нехай над Україною якнайшвидше запанує мир. Нехай здійсниться найзаповітніше бажання кожної української родини — дочекатися Перемоги та повернення наших захисників додому. Вічна пам’ять і слава Героям, які віддали життя за Україну!

Слава Україні! Героям слава!