27 квітня 2025 року на Кагарличчині провели в останню дорогу воїна Олександра Сізова. Він загинув захищаючи Україну на Донеччині. Поховали Героя в Кагарлику на цвинтарі на масиві “Новобудови”.

Загинув Олександр Сізов 19 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Новоолександрівка Покровського району Донецької області. Герою було 49 років.

Олександр Сізов народився 21 червня 1976 року. Він належав до того покоління, яке будувало нашу державу, яке знало ціну праці та мирного неба. Але коли над Україною нависла смертельна небезпека, він не шукав виправдань. 12 лютого 2026 року, призваний за мобілізацією Харківським РТЦК та СП, він узяв до рук зброю. Це був вибір чоловіка, вибір воїна, вибір патріота.

Олександр Сізов пішов на фронт не за славою, а за покликанням серця — захистити свій дім, свою родину і кожного з нас.

​19 квітня 2026 року його життєвий шлях обірвався під Новоолександрівкою на Покровському напрямку. Там, де зараз справжнє пекло, де кожен метр землі просякнутий кров’ю та надлюдськими зусиллями. Олександр загинув під час виконання бойового завдання. До останнього подиху він залишався вірним Військовій присязі.

У Героя залишилися донька, онук, брати та сестри.

27 квітня о 9:05 траурний кортеж із тілом Олександра Сізова під тужливу мелодію пісні "Пливе кача", вирушив Кагарликом: спочатку вулицею Незалежності, на “круг”, потім - вулицею Став’янка до будинку по вулиці Будівельників №1, де проживав Герой.

По дорозі його на колінах, низько схиливши голови в скорботі в останню путь проводжали жителі та гості міста. Спинявся зустрічний транспорт, а ті, хто був у ньому приєднувалися до вшанування воїна.

Вшанувати пам’ять воїна Олександра Сізова зібралися його рідні, друзі та знайомі, сусіди, військові, представники Другого відділу Обухівського РТЦК та СП, керівництво громади.

Тут, у дворі будинку, відбулися заупокійна панахида за загиблим та прощання із Героєм. Чин похорону відслужив благочинний Кагарлицького благочиння Православної церкви України протоієрей Юрій Литвин.

По цьому поховальний кортеж рушив до кладовища на масиві “Новобудови”, де й знайшов свій останній прихисток Олександр Сізов.

На цвинтарі священник відслужив по загиблому воїну літію.

Щирі слова про загиблого воїна сказав заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов. “Сьогодні Кагарлицька земля знову одяглася в жалобу. Ми зібралися тут, біля цієї свіжої могили, щоб віддати останню шану людині, чиє ім’я віднині навіки вписане в героїчний літопис нашої Незалежності. Ми прощаємося з Олександром Сізовим.

 

Він не відступив. Він не злякався. Він виконав свій обов’язок перед Українським народом ціною власного життя.

​"Немає більшої любові, ніж та, коли хтось кладе життя своє за друзів своїх..." — ці слова сьогодні про Олександра.

​Від імені Кагарлицької міської ради, від усієї нашої громади я висловлюю найщиріші співчуття родині загиблого. Ніякі слова не розрадять серця рідних і близьких. Жодна промова не поверне рідну людину. Але знайте: ви не самі у своєму горі. Ми низько схиляємо голови перед вашим терпінням і жертовністю. Олександр Сізов — тепер наш спільний Ангел-охоронець.

У цей жалобний день, коли ми проводжаємо Героя в останню путь, уся Кагарличчина співпереживає з родиною загиблого і шле слова глибокої підтримки. Прощання з Героєм — це завжди невимовний біль, але водночас і момент найвищої шани.

Дивлячись на прапор, який вкриває труну Олександра, ми маємо пам’ятати: за цей синьо-жовтий стяг платять найвищу ціну. Російський окупант прийшов, щоб знищити нашу націю, але він спіткнувся об таких титанів, як Олександр Сізов.

​Ворог може вбити людину, але він ніколи не вб’є волю народу, який народив таких синів. Кров наших воїнів не проливається дарма. Вона стає тим фундаментом, на якому стоїть і стоятиме вільна Україна.

​Ми обіцяємо: ми не забудемо. Ми не пробачимо. Ми доведемо справу Олександра до кінця. Російські загарбники будуть вигнані з нашої землі, а над кожним містом і селом знову запанує мирний український світанок.

​Спи спокійно, солдате. Ти виконав свій обов’язок. Тепер твій пост — у Небесному війську.

​Вічна пам’ять Олександру Сізову! Герої не вмирають! Слава Україні!”​

До присутніх на похороні зі скорботним словом звернувся протоієрей Юрій Литвин. Він вислвив свої глибокі співчуття рідним і близьким полеглого воїна Олександра Сізова та наголосив, що всі ми повинні молитися за нього і за інших воїнів, як загиблих, так і живих. “ Вже стало великою традицією над кожним полеглим воїном казати йому слова вдячності. Адже полеглий воїн Олександр, як і всі полеглі наші воїни, загинув заради того, щоб ми жили у вільній державі, заради кожного із нас, - наголосив священник.

Велика скорбота за багатьма невинно вбитими чоловіками, жінками і дітьми, які загинули в цій страшній війні. Але якщо вороги прийшли нас вбивати, прийшли знищувати, ми не маємо інакшого виходу, як боронитися, що й робив воїн Олександр.

Вічна йому слава! Вічна йому пам'ять! Слава нашим воїнам! Слава Україні!”

Над могилою Героя прозвучав Гімн України та пролунав військовий почесний салют.

Тимчасово виконуючий обов’язки керівника відділення цивільно-військової співпраці Другого відділу Обухівського РТЦК і СП старший лейтенант Олександр Ткаченко вручив Прапор України, яким була покрита домовина із тілом Героя, його доньці.

Прощаючись із Героєм, кожен кинув до його могили по три жмені землі.

Герої не вмирають! Герої завжди залишаються з нами в наших серцях…

Валентин ВЛАДІМІРОВ

Читайте також: І небо плакало разом із людьми - на Кагарличчині провели в останню дорогу воїна Василя Бабія
Читайте також: Ніс в своєму серці світло - на Кагарличчині провели в останню дорогу воїна Олексія Богданця
Читайте також: Його серце билося в унісон з волею України - в Кагарлику провели в станню путь воїна Назара Жирного
Читайте також: Віддав усе, щоб ми мали майбутнє - у Кагарлику провели в останню дорогу воїна Андрія Ящука
Читайте також: Знав ціну миру та бився за Україну - у Слободі провели в останню дорогу воїна Юрія Іщенка