Офіційний вебсайт

Кагарлицька міська рада
та її виконавчий комітет

Заходи з профілактики гарячки Західного Нілу

опубліковано: 23/07/2026 оновлено: 23/07/2026

Інформаційний лист  

Гарячка Західного Нілу (далі – ГЗН) – природньо-осередкова інфекційна особливо небезпечна хвороба, що викликається вірусом (Flavivirus).

Має характерну літньо-осінню сезонність.

Людина інфікується ГЗН при укусах комарів.

Епідемічна ситуація в Київській області з ГЗН та прогноз на 2026 рік

У 2024 році в Київській області зареєстровано найбільшу в Україні кількість випадків ГЗН – 43 випадки, з яких 9 (21%) – з летальним наслідком. Середній вік померлих від ГЗН – 67 років. Найвищу захворюваність на ГЗН у 2024 році зареєстровано у Фастівському, Бориспільському та Броварському районах. Більшість випадків ГЗН зареєстровано у період з липня по вересень 2024 року. У 2025 році зареєстровано 3 випадки серед жителів Фастівського району. За 6 місяців 2026 року випадків ГЗН в Київській області не зареєстровано.

З урахуванням сприятливих географічних та природньо-кліматичних умов для перебування диких перелітних птахів та розмноження комарів-переносників вірусу ГЗН на території Київської області, прогноз щодо виникнення випадків та ускладнення епідемічної ситуації з ГЗН в літньо-осінній період є несприятливим.

Головним джерелом ГЗН в природі є 17 видів, переважно перелітних, птахів, а також можуть бути деякі дрібні ссавці, гризуни, кажани. Від людини до людини хвороба не передається, окрім рідких випадків (через переливання крові, трансплантацію органів та від матері до дитини).

Переносниками хвороби є численні види комарів, які заражаються вірусом під час харчування кровю інфікованих птахів. Під час укусів комарів вірус ГЗН може потрапляти в організм людей і тварин, де він здатний розмножуватися і викликати хворобу.

Час від моменту інфікування до появи симптомів (інкубаційний період) становить від 2-3 днів до 3 тижнів.

Клініка

У більшості людей ГЗН має безсимптомний перебіг (80%), проте у 20% захворілих можуть виникати грипоподібні захворювання, які характеризуються різким підвищенням температури, головним болем, болем у горлі, м’язах, суглобах і спині, слабкістю, нудотою та діареєю. Можуть спостерігатися висипи на тілі, збільшення печінки та селезінки, ураження нервової системи – менінгіт, енцефаліт, ознаки ураження головного мозку (розлади свідомості, парези, паралічі).

Групи високого ризику інфікування ГЗН:

- люди, які проживають у сільській, заболоченій, підтопленій місцевості;

- мешканці домів з підтопленими підвальними приміщеннями, погребами;

- люди, які проживають біля водойм із стоячою водою та лісосмуг;

- люди, які відпочивали біля водойм (стави, озера),  перебували в парках, лісах та інших природних осередках;

- люди похилого віку і люди з хронічними хворобами та імунодефіцитними станами, які зазнали укусів комарів;

- люди, професійна діяльність яких пов’язана з частим перебуванням у природніх осередках (лісники, рибалки, мисливці);

- військовослужбовці.

Рекомендації профілактики інфікування ГЗН

Заходи профілактики повинні бути комплексні та направлені як на зниження чисельності комарів так і на зниження ризику інфікування населення ГЗН.

Вакцина проти ГЗН не розроблена.

Заходи, направлені на зниження чисельності комарів:

-  проведення заходів з осушення заболочених місцевостей та підтоплених територій;

-  облік водойм з стоячою водою та періодична їх обробка ларвіцидними засобами (знищення комарів на стадії личинки);

-  облік підтоплених домогосподарств, домів та приміщень, проведення заходів з їх осушення та дезінсекції (знищення комарів);

-  проведення інсектицидної обробки зелених насаджень, чагарників, підвалів та інших приміщень з підвищеною вологістю;

-  упорядкування територій біля водойм, парків та скверів шляхом скошування рослинності та вирубки чагарників;

-  запобігання утворення підтоплень після масивних злив шляхом своєчасного розчищення водостоків, каналізаційних отворів колекторів від сміття та бруду;

-  ліквідація джерел з стоячою водою: канави, калюжі, бочки, піддони, вазони, відра та інші ємності, де комарі можуть відкласти яйця.

Заходи, направлені на зниження ризику інфікування ГЗН населення:

-  засітчування вікон, дверей, вентиляційних отворів антимоскітними сітками у приміщеннях;

-  використання репелентів (відлякуючі засоби) у сезон найбільшої активності комарів – у приміщеннях та на відкритій місцевості;

-  використання захисного одягу та взуття при знаходженні у лісі та біля водойм, полюванні, риболовлі.

Дії населення у випадку появи симптомів ГЗН:

-  негайно звернутися за медичною допомогою до лікаря;

-  не займатися самолікуванням;

-  дотримуватися рекомендацій лікаря щодо режиму лікування та прийому лікарських засобів.