У День Героїв – 23 травня – в Буртівському будинку культури відбувся тенісний турнір, присвячений пам’яті нашого земляка Олександра Кучерявенка. Захід об’єднав жителів громади, шанувальників спорту та всіх небайдужих, які прийшли вшанувати пам'ять Героя, його мужність та любов до рідного краю.

Серед учасників турніру – Кагарлицький міський голова Панюта Олександр Олексійович, начальник відділу молоді та спорту Балакін Олександр Олексійович, староста сіл Бурти та Очеретяне Драган Олександр Васильович, а також жителі громади. Загалом участь у турнірі взяли 28 осіб, і пройшов він у дружній та теплій атмосфері, сповненій щирих емоцій, підтримки та спортивного духу. Учасники продемонстрували наполегливість, силу волі та повагу один до одного, а всі присутні ще раз згадали Олександра як світлу, мужню та добру людину.

Першість у турнірі виборов Олександр Босенко, на другому місці — Володимир Мозговий, а третє посів Владислав Коробенко.

У цей знаковий день – 23 травня – відбулася не просто спортивна подія. Це день, коли ми схиляємо голови перед подвигом, мужністю та величчю душі нашого земляка. Рівно два роки тому цього дня Київ прощався з Олександром Кучерявенком, а сьогодні Буртівська земля, Кагарличчина і вся Україна згадують свого Героя — бойового медика, госпітальєра з позивним «Кузьма».

​Йому назавжди 21. Вік, коли життя лише починається, коли мріють, кохають, будують плани. Олександр мріяв стати військовим хірургом. Він так поспішав рятувати світ, що не міг чекати диплома.

​Доля Сашка тісно переплетена з нашою громадою. Тут, у Буртах, коріння його родини — тут виросла його мама, тут живуть його дідусь із бабусею. Із  2009 по 2016 роки Сашко ходив до Буртівської школи. Тут, на цих вулицях, він зростав, тут формувався той самий сталевий характер, який згодом вразить навіть досвідчених воїнів. Для Буртів він свій — рідний хлопчина, друг, учень. Для всієї України — титан і рятівник.

​"У нашій роботі важливі не лише медичні знання чи навички, а й внутрішній стрижень та відсутність страху", — згадував про «Кузьму» його командир. І Сашко мав цей стрижень.

Із перших днів повномасштабного вторгнення він, ще зовсім юний студент, кинувся в саме пекло. Червоний Хрест, евакуація людей під обстрілами з окупованої Київщини, місія «Схід» на палаючій Донеччині та Луганщині в складі Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова, і врешті — легендарні «Госпітальєри». Він досконало знав англійську, організовував навчання з іноземними інструкторами, сам навчав бійців тактичній медицині, бо знав: кожна секунда на фронті — це чиєсь життя.

​Побратими згадують випадок, який показує всю суть Олександра. Коли над позицією завис ворожий дрон і за протоколом треба було ховатися, «Кузьма» залишився в укритті сам на сам із пораненим. Він знав, що кожної миті може прилетіти ворожий снаряд, але обрав інше — зупинити критичну кровотечу і врятувати побратима. Він не міг інакше, бо мав неймовірно гостре почуття справедливості.

​14 травня 2024 року під час виконання чергового бойового завдання на сході України серце «Кузьми» зупинилося. Він загинув так, як і жив, — рятуючи інших.

​​Кагарлицька міська рада, уся наша громада завжди пам'ятатимуть подвиг Олександра. Цей тенісний турнір — наш перший крок до увічнення його світлого імені тут, у Буртах, де його пам'ятають дитиною і де ним пишаються як захисником. Спорт — це рух, це життя, це боротьба. Сашко боровся за життя кожного українця до останнього подиху. Тож нехай цей турнір стане символом нашої незламності та вічної пам'яті, тим більше, що в учасників і організаторів заходу виникла ідея зробити турнір щорічним.

Вічна і світла пам'ять Герою Олександру Кучерявенку!

Слава Україні!