Пам’ять, що об’єднує покоління
До 40-х роковин Чорнобильської трагедії в Кадомському будинку культури відбулася зворушлива зустріч із ліквідаторами аварії та година-реквієм "Чорнобиль – біль і скорбота України". Захід організували працівники Кадомського будинку культури спільно з сільською бібліотекою та краєзнавчим музеєм.
На зустріч були запрошені ліквідатори: Кривуценко Петро Миколайович, Трошкін Микола Миколайович, Папіженко Петро Кіндратович. Учасники також згадали ліквідатора Капишіна Валерія Анатолійовича, який, на жаль, не зміг бути присутнім.
Серед гостей були учні та вчителі місцевої гімназії — молоде покоління, для якого важливо зберігати пам’ять про події, що змінили хід історії.
Ведучими заходу стали художній керівник будинку культури Валентина Смальцер, директор музею Олеся Чайка, а також онук ліквідатора Миколи Трошкіна Андрієнко Андрій, який декламував вірш "Чорнобильський біль" місцевої письменниці Катерини Скуб-Коробенко. Участь Андрія Андрієнка стала особливо символічною: через живе слово й щиру присутність відчувалася неперервність поколінь, передача пам’яті, добра і вдячності від старших до молодших.
Ведучі нагадали присутнім про трагічну ніч 1986 року, її страшні наслідки для України й усього світу, а також про силу й небезпеку атома — його здатність і творити, і руйнувати.
Бібліотекар підготувала тематичну книжкову виставку "Чорнобиль: трагедія, подвиг, пам'ять", яка доповнила атмосферу заходу та дала змогу глибше осмислити події минулого.
Особливо хвилюючими стали виступи ліквідаторів. Згадуючи події 40-річної давнини, вони не стримували емоцій — у їхніх очах з’являлася скупa чоловіча сльоза за молодими друзями, яких забрав Чорнобиль. Микола Трошкін, у минулому офіцер, підкреслив, що ліквідатори, як і сьогоднішні воїни, не вважають себе героями, адже просто чесно виконували доручену їм справу. Саме такої відповідальності, гідності й відданості він побажав і молодому поколінню.
Староста громади Наталія Савченко вручила гостям подяки, працівники культури — пам’ятні подарунки, а бібліотекарка подарувала книгу-спогад "Дзвони Чорнобиля чутно й донині".
Завершилася зустріч хвилиною мовчання на знак вшанування пам’яті тих, кого забрав «мирний атом». Присутні висловили щирі побажання миру, злагоди та процвітання Україні, разом із гостями відвідали могилу ліквідатора Білеки Андрія Івановича та вшанували його пам’ять покладанням квітів.
Цей захід став ще одним нагадуванням про ціну людської відваги та важливість пам’яті, яка єднає покоління.
