ДЕНЬ ГІДНОСТІ І СВОБОДИ В КАГАРЛИКУ
У День Гідності та Свободи – 21 листопада – урочистий захід під назвою «Еволюція Революцій» відбувся в Кагарлику на Алеї Слави Героїв, біля пам’ятника Героям Небесної Сотні.
Учасники заходу, серед яких – керівництво громади, військові, ветерани, родичі загиблих фронтовиків, представники громадськості – поклали квіти до портретів Героїв і до підніжжя пам’ятника, взяли участь у загальнонаціональній хвилині мовчання, вшанувавши пам’ять про Героїв-земляків і всіх співвітчизників, які віддали своє життя у війні за Незалежність України.
Ведуча Анастасія Мацібура підкреслила: «Сьогодні ми відзначаємо День Гідності і Свободи — день, що поєднує важливі сторінки нашої новітньої історії. У 2004 році українці вийшли на Майдан, відстоюючи чесність і право на демократичний вибір. У 2013 році мільйони сердець знову об’єдналися проти несправедливості, за європейське майбутнє та людську гідність. Тоді народ змінив хід історії — і вже ніколи не дозволив би повернути країну в темряву. І коли на нашу землю прийшла повномасштабна війна, ті самі люди покоління майданівців — стали на захист свободи зі зброєю в руках. Бо Гідність і Свобода для українців — не гасло, а сенс буття. Це очі матерів, що чекають синів і дочок з війни. Це руки волонтерів, які день і ніч наближають Перемогу. Це серця воїнів, які б’ються за нас усіх.
Коли ми промовляємо слова “Гідність” і “Свобода”, перед нами постають не лише події Майданів. Перед нами — українські Герої. Ті, хто стояв під кулями в 2004-му. Ті, хто боронив Революцію Гідності в 2013-2014 роках. І ті, хто нині стоїть на передовій, тримаючи небо над нами. Вони — наша сучасна легенда. Вони — живе уособлення гідності України.
І багато з них уже ніколи не повернуться додому... Їхні серця спинилися, але завдяки їм б’ються наші. Вони залишаються з нами в граніті, у фотографіях, у молитвах, у пам’яті.
Сьогодні, 21 листопада, ми зібралися тут, на нашій Алеї Слави — місці, яке два роки тому урочисто відкрили, щоб воно стало частиною живої історії нашої громади. Тоді, у 2023 році, ми вперше пройшли цією алеєю з квітами, поглядаючи на імена тих, хто дав нам можливість жити, боротися, любити й мріяти. Відтоді Алея стала не просто меморіалом — це місце зустрічей поколінь, місце, куди приходять із болем, молитвою, подякою та надією. 1 кожне фото — це чиясь доля, чиєсь незавершене життя, чиясь незламна віра в Україну».
Перед присутніми виступив Кагарлицький міський голова Олександр Панюта: «Нинішній пам’ятний день – День Гідності і Свободи – став символом незламності Українського народу, незборимості його волелюбного духу, незнищенності його споконвічного прагнення до Незалежності, до справді гідного великої нації майбутнього.
Ми стоїмо на святому для всіх нас місці – біля пам’ятника Героям Небесної Сотні, які першими в новітній історії України загинули за Волю, за Самостійну Державу. І ми стоїмо на Алеї Слави Героїв – Героїв нашої Кагарлицької Небесної Сотні, які віддали життя – найцінніший скарб кожної людини, – щоб захистити нас від намагань Кремля поневолити, а то й знищити нашу націю.
І тому священний обов’язок кожного з нас – гідно вшановувати пам’ять про ратний подвиг Героїв- земляків, берегти цю пам’ять у серцях і передати її наступним поколінням. Святий обов’язок кожного з тих, хто живе і трудиться в тилу, дякувати за це нашим Захисникам, які стоять в обороні рідної землі, своєю працею зміцнювати економіку країни, яка протистоїть російським загарбникам, брати активну участь у волонтерському русі.
Як міський голова, хочу запевнити родини фронтовиків, що місцева влада надавала і надаватиме всебічну підтримку, необхідну допомогу у вирішенні будь-яких проблемних питань, які можуть виникнути в цей складний час. Ми будемо гідно вшановувати пам’ять про кожного полеглого воїна-земляка. На їхню честь після війни буде споруджено Меморіал Слави, і одним із кроків щодо вшанування їхньої пам’яті є рішення депутатів про присвоєння кожному з них звання «Почесний громадянин Кагарличчини». Так, за рішенням 76-ї сесії Кагарлицької міської ради звання «Почесний громадянин Кагарличчини» присвоєно – на жаль, посмертно – ще шести нашим землякам-Героям».
Почесні відзнаки було вручено рідним загиблих земляків:
Гаркавенку Віктора Володимировича, 1975 року народження, жителя міста Кагарлика, солдата ВЧ А4808, який загинув 2 вересня 2025 року в районі населеного пункту Олександроград Волноваського району Донецької області;
Кузьменка Руслана Вікторовича, 1997 року народження, жителя села Стави Кагарлицької МТГ, молодшого сержанта ВЧ А0281, який загинув 3 серпня 2025 року біля населеного пункту Юнаківка, Сумського району, Сумської області
Охріменка Андрія Михайловича, 1977 року народження, уродженця міста Кагарлика, молодшого сержанта ВЧ А0224, який загинув 18 квітня 2024 року в районі села Новомихайлівка Покровського району Донецької області;
Рогатіна Олексія Юрійовича, 1986 року народження, жителя села Липовець Кагарлицької МТГ, старшого солдата ВЧ А2582, який загинув 26 серпня 2025 року біля населеного пункту Торецьке Краматорського району Донецької області;
Семененка Володимира Вікторовича, 1994 року народження, жителя села Сущани Кагарлицької МТГ, солдата ВЧ А4350, який загинув 21 серпня 2025 року біля населеного пункту Зелений Кут Волноваського району Донецької області;
Титякина Івана Сергійовича, 1997 року народження, жителя села Горохуватка Кагарлицької МТГ, солдата ВЧ А3449, який із 1 лютого 2024 року вважався зниклим безвісти, загинув при виконанні службового обов’язку.
…Україна — це не лише земля. Україна — це люди, які творять історію. Ті, хто стояв на Майдані. Ті, хто сьогодні у бліндажах. Ті, хто допомагає, молиться, вірить, працює кожен на своєму фронті. Ми – народ, який не зламали ні куля, ні брехня, ні холод, ні темрява. Ми – народ, який піднімається з колін навіть тоді, коли здається, що сили більше немає. І сьогодні, у День Гідності і Свободи, ми знову кажемо собі та всьому світу: Ми — українці. Ми — нескорені. Ми вистоїмо. Ми переможемо! – підкреслила ведуча. Вона закликала всіх доєднатися завтра, 22 листопада, коли відзначаються роковини пам’яті жертв Голодоморів, о 16.00 до загальнонаціональної хвилини мовчання і запалити свічку пам’яті.