КАГАРЛИЧЧИНА ПРОВЕЛА В ОСТАННЮ ПУТЬ СТАРШОГО СОЛДАТА ОЛЕКСІЯ РОГАТІНА
Уже четвертий рік триває повномасштабна кривава війна, яку розпочала проти України імперська росія. Тисячі наших співвітчизників, сотні наших земляків на фронті відстоюють волю і незалежність нашої держави.
Нині Кагарличчина в скорботі: захищаючи Україну від загарбників, загинув житель села Липовець Олексій Рогатін. Він народився 15 вересня 1986 року в с. Поломне російської федерації, Алтайський Край. Після переїзду батьків проживав у селі Липовець, де закінчив 9 класів Липовецької школи. Продовжив навчання в 9-10 класах у Буртівській ЗОШ. Після закінчення школи до строкової служби в ЗСУ працював трактористом у фермерському господарстві «Широкоступ». Після строкової служби працював в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (ВК-115). Потім, уклавши контракт, служив у ЗСУ та з перших днів війни став на захист України. Призваний на військову службу по загальній мобілізації 27 січня 2023 року Другим відділом Обухівського РТЦК СП. Служив на посаді водія 2 зенітного артилерійського відділення зенітного артилерійського взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї військової частини А2582.
Вірний військовій присязі, героїчно виконавши військовий обов’язок, старший солдат Олексій Рогатін загинув 26 серпня 2025 року в районі населеного пункту Торецьке Краматорського району Донецької області.
У вівторок 2 вересня Кагарличчина прощалася з Героєм, проводжаючи його у Вічність. Траурний кортеж із тілом воїна земляки зустрічали Коридором Слави.
В Олексія залишилися мама, Ірина Борисівна, батько, Юрій Михайлович, брати Євгеній та Олександр, сестра Анна, і вся велика громада Кагарличчини шле їм і всім рідним та близьким загиблого Героя щирі слова глибокого співчуття і підтримки.
Прощалися з Героєм біля батьківської хати, а потім похоронна процесія рушила до сільського цвинтаря. Чин похорону відправляло духовенство Української православної церкви.
На прощальному мітингу біля могили воїна виступили заступник міського голови Ігор Будюк і староста села Василь Тесленко.
«Яка гірка іронія долі: уродженця росії вбили росіяни, які прийшли його і всіх нас нібито «визволяти», – сказав у своєму виступі Ігор Будюк. – Ті, хто нині там, у межах росії, – не брати нам, але братом і другом став Олексій Рогатін, який захищав нас від своїх колишніх співвітчизників. Сьогодні ми проводжаємо в останню путь мужнього воїна, захисника України, захисника кожного з нас. Саме завдяки стійкості і героїзму українських Збройних Сил ми можемо тут, на Кагарличчині, жити відносно мирним життям, працювати на благо Вітчизни, хоч раз за разом звучать сигнали повітряної тривоги і над нашими хатами пролітають ворожі «шахеди».
Кожен із тих, хто віддав найдорожче – своє життя – за Україну, на нашу свободу і незалежність, житиме вічно в народній пам’яті. Україна обов’язково переможе, бо з нами Правда, з нами Бог, із нами все прогресивне людство».
Зі сльозами на очах бойові побратими і всі присутні пригощалися короваєм, який би мали розділити на весіллі Олексія, але не судилося…
Згорьованій матері старший офіцер відділення Другого відділу Обухівського РТЦК та СП майор Сергій Решетник передав Державний Прапор України, яким була покрита домовина з тілом Захисника України. Бойові побратими Олексія передали родині прапор 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади і синьо-жовтий стяг нашої держави, за яку воював і загинув Герой.
Тричі пролунав прощальний військовий салют…
Вічна пам’ять і вічна слава українському воїнові Олексію Рогатіну!
Герої не вмирають!
СЛАВА УКРАЇНІ! – ГЕРОЯМ СЛАВА!
