Офіційний вебсайт

Кагарлицька міська рада
та її виконавчий комітет

П’ЯТИ ГЕРОЯМ-ЗЕМЛЯКАМ ВРУЧЕНО ВІДЗНАКИ «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН КАГАРЛИЧЧИНИ»

опубліковано: 20/11/2026 оновлено: 20/11/2026
 
У Кагарлику 20 листопада, напередодні Дня Гідності та Свободи, провели урочистий захід. Його учасники – керівництво громади, жителі Кагарличчини, представники ветеранської спільноти і родин загиблих фронтовиків. Після покладання квітів до пам’ятника Героям Небесної Сотні і меморіальних банерів із портретами полеглих за Україну воїнів в актовому залі ЦНАПу відбулася церемонія вручення відзнак «Почесний громадянин Кагарличчини».
Ведуча заходу Анастасія Мацібура, відкриваючи захід, зазначила:
— Україна сьогодні — це країна, яка надто добре знає ціну свободи. Ми знаємо, як це — прокидатися від вибухів, проводжати рідних на війну, чекати дзвінка і молитися за тих, хто далеко. Та попри все ми продовжуємо стояти. Бо бути українцем — це не лише мати землю, на якій народився. Це мати сміливість захищати її, навіть коли страшно. Це не зректися свого коріння, своєї мови, своєї історії. Це не дозволити нікому вирішувати, яким має бути наше майбутнє.
21 листопада ми відзначаємо День Гідності та Свободи — дату, яка нагадує про незламний дух українців, про Помаранчеву революцію та Революцію Гідності, про людей, які в найважчі моменти історії не побоялися відстояти власні переконання. Колись вони виходили на Майдан із прапорами та вірою в краще майбутнє, сьогодні ж тисячі українців зі зброєю в руках захищають те майбутнє, за яке тоді боролися їхні попередники.
Анастасія Вікторівна підкреслила: «Ми прийшли не просто згадати важливу для країни дату. Ми прийшли віддати шану тим, завдяки кому Україна продовжує бути вільною. Сьогодні ми схиляємо голови перед Героями Небесної Сотні, перед усіма Захисниками й Захисницями, які віддали життя за нашу свободу, перед невинними мирними людьми, чиї життя забрала російська агресія». І саме цього дня в Кагарлицькій громаді оголошено День жалоби на вшанування пам’яті українського воїна Вячеслава Вінніченка, який знайде свій Вічний спочинок у селі Бурти.
Схиливши голови в скорботі, присутні взяли участь у загальнонаціональній хвилині мовчання.
У такі дні особливо важливо усвідомлювати, що за кожним історичним рішенням, за кожним кроком нашої держави до свободи стоять люди, їхня мужність, відповідальність і віра в Україну. Сьогодні ця боротьба триває, і кожна громада є частиною великої історії незламності нашого народу. Ведуча запрошує до слова людину, на плечах якої лежить відповідальність за нашу громаду, за її сьогодення та майбутнє, — Кагарлицького міського голову Олександра Панюту:
— Шановні земляки! Дорогі родини наших полеглих Захисників і Захисниць! Трагічні події Революції Гідності забрали життя Героїв Небесної Сотні. Їхня жертовність стала болючою, але незворотною сторінкою нашої боротьби за свободу. Згодом ця боротьба продовжилася вже на полі бою, а 24 лютого 2022 року Україна постала перед найстрашнішим випробуванням сучасності — повномасштабним вторгненням росії. Ворог розраховував зламати нас страхом, роз'єднати, позбавити віри у власні сили, але він не врахував головного — українського характеру. Не врахував, що за кожним метром нашої землі стоїть історія, за кожним українським містом — люди, а за кожним синьо-жовтим прапором — мільйони сердець, які не погодяться жити на колінах.
Ми знаємо, що за можливість сьогодні стояти на цій землі, говорити рідною мовою, виховувати дітей під українським прапором хтось заплатив найвищу ціну — власним життям.
Низько схиляю голову перед пам'яттю всіх Героїв, які віддали життя за Україну. Перед Героями Небесної Сотні, перед кожним воїном, який загинув у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність нашої держави.
Висловлюю щиру вдячність нашим військовослужбовцям, які сьогодні продовжують цю боротьбу. Тим, хто на передовій, хто щодня дивиться небезпеці в очі, хто захищає не лише територію — захищає наше право на майбутнє.
Особливі слова підтримки хочу висловити — родинам полеглих Героїв. Жодні слова не здатні втамувати ваш біль, жодна відзнака не замінить найдорожчої людини, але я хочу, щоб ви знали: ваша втрата — це біль усієї громади. Наш обов'язок — щодня працювати так, щоб їхня жертва не була марною. Підтримувати військових і ветеранів, допомагати родинам полеглих, дбати про тих, хто повернувся з війни, підтримувати тих, хто чекає своїх рідних із полону, і не залишати без уваги родини зниклих безвісти.
І настане той день, коли ми збиратимемося на Алеї Слави не під звуки сирен і не з болем нових утрат, а під мирним українським небом, із вдячністю за вистраждану свободу.
Вічна пам'ять полеглим Героям! Честь і шана нашим Захисникам і Захисницям! Слава Україні!
…Кажуть, що людина живе доти, доки живе пам'ять про неї. Але є люди, чий слід у цьому світі настільки глибокий, що його неможливо стерти ні часом, ні відстанню, ні навіть смертю… Вони назавжди залишаються частиною свого міста, його історії і його серця. Є відзнаки, за працю, за особливі заслуги, а є відзнаки, за якими стоїть ціна, яку неможливо осягнути. Відзнака «Почесний громадянин міста» — це не просто почесне звання, це знак вічної вдячності громади, це визнання того, що подвиг цієї людини назавжди залишиться в нашій пам'яті. Сьогодні це звання присвоюється посмертно п’ятьом Героям і в цих словах — увесь біль нашої громади.
Згідно з рішеннями сесії Кагарлицької міської ради Про присвоєння звання «Почесний громадянин Кагарличчини», за особисту мужність та самовідданість виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння українському народові присвоєно звання «Почесний громадянин Кагарличчини» посмертно:
Глобенку Сергію Анатолійовичу, 1987 року народження, жителю села Стави, солдату, стрільцю 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7292, який загинув 25 березня 2025 року біля селища Нове Краматорського району Донецької області;
Третяку Владиславу Вікторовичу, 1983 року народження, жителю села Стави, солдату, навіднику 3 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 механізованого батальйону військової частини А2167, який загинув 22 серпня 2026 року в районі населеного пункту Ізбицьке Харківської області;
Дремлюзі Віктору Анатолійовичу, 1976 року народження, жителю села Горохове, старшому солдату, навіднику 1 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини А 4590, який загинув 2 вересня 2026 року;
Дубовику Сергію Євгеновичу, 1972 року народження, жителю села Демівщина, солдату, старшому стрільцю 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону військової частини А 4350, який загинув 28 січня 2024 року в районі населеного пункту Мар’їнка Донецької області;
Широкоступу Віталію Миколайовичу, 1979 року народження, жителю села Землянка, солдату, стрільцю бойового 2 відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 63 батальйону 110 механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка військової частини А 4007, який загинув 26 липня 2024 року поблизу населеного пункту Новоолександрівка Покровського району Донецької області.
Відбувається щемлива церемонія вручення відзнак рідним полеглих Героїв.
— Ця відзнака сьогодні — наголосила ведуча, — це далеко не крапка в історії життя наших Героїв. Це знак того, що їхні імена залишаться з нами у назвах наших вулиць, у спогадах, у розповідях дітям, бо саме вони колись запитають нас: «А що ж таке Гідність? І що таке Свобода?»
І ми не просто розповідатимемо їм про Майдани, революції і війну, ми покажемо їм ці портрети, розповімо про людей, які пішли захищати інших, про матерів, які відпускали синів на фронт, про дружин, які навчилися засинати з телефоном і про дітей, які дорослішали швидше, ніж мали б, про волонтерів, які навіть у найтемніші часи знаходили світло, щоб допомогти іншим.
І скажемо: ось так виглядає Гідність. А потім покажемо їм український прапор і скажемо, а ось так виглядає Свобода.
Нехай тільки над Україною нарешті зійде мирне сонце, і нехай у цьому сонці назавжди буде частинка кожного Героя, який віддав за нього своє життя.
Герої не вмирають! Вони стають нашою пам'яттю, нашою совістю і нашою силою! Слава Україні!