17 вересня в стінах Кагарлицької міської ради відбулася фасилітаційна сесія з адвокації розвитку сімейних форм виховання та патронату — за підтримки МБО «Партнерство «Кожній дитині». Захід зібрав представників служб у справах дітей, громадських організацій, держслужбовців, поліції, патронатних сімей — усіх, хто щодня стикається з питанням, як дати дитині родину замість інституції.
 Відкрила зустріч заступниця міського голови Любов Коваль. У вітальному слові вона наголосила: тема, з якою прийшли учасники, стосується не абстрактної статистики, а конкретних дітей громади, які потребують рішення тут і зараз.
 Сесія почалася з простої, але показової вправи: кожен учасник коротко розповів, що він знає про тему. Формат одразу зняв офіційність — стало зрозуміло, хто працює з питанням роками, а хто підключається вперше.
 Далі учасники розділилися на групи — за формами виховання: усиновлення, опіка/піклування, прийомна сім'я та патронат. Кожна група розбирала свою форму окремо, а потім ділилася висновками з рештою — так вималювалася загальна картина: чим ці форми відрізняються, де в них перетини, а де — прогалини. Особливу увагу приділили патронату — формі, яка досі лишається менш знайомою навіть фахівцям, ніж усиновлення чи опіка. Про нюанси розповіла експертка проєкту «Зміцнення системи сімейного альтернативного догляду для дітей в Україні» Лариса Колдашова, після чого слово взяла Юлія Тарасенко, патронатний вихователь з Обухівської міської територіальної громади, за форматом це був приклад «живої книги» — і саме цей виступ, за відгуками учасників, дав найбільше розуміння того, як це виглядає не в теорії, а в буденному житті. Також у процесі роботи обговорили спільне й відмінне між патронатом та іншими формами виховання: патронат — це тимчасова, кризова допомога дитині, поки вирішується її подальша доля, і саме тому громаді критично потрібні патронатні сім'ї, готові прийняти дитину швидко.
 Після першої частини сесії команди перейшли до найважчого: чому патронат і сімейні форми виховання розвиваються повільніше, ніж хотілося б. Кожна команда взяла окрему проблему й шукала для неї рішення — не загальні побажання, а конкретні кроки.
 Підсумком стало обговорення плану спільних дій. І тут захід вийшов за межі формату «обговорили й розійшлися»: усі присутні взяли на себе зобов'язання сприяти створенню патронатних сімей у громаді, і кожен обрав власну сферу відповідальності, де саме докладатиме зусиль найближчим часом.  

 Головна мета сесії — не просто поінформувати, а зібрати команду, здатну діяти разом: обмінюватися практиками, реагувати на виклики та просувати адвокаційну кампанію на підтримку патронату й сімейних форм виховання. Судячи з того, наскільки предметною була вчорашня розмова, перший крок до цього вже зроблено.

Якщо вас це зацікавило.
 Патронатна сім'я — це не про героїзм і не про те, щоб «взяти на себе весь тягар». Це про готовність тимчасово прихистити дитину в кризовій ситуації, поки вирішується її подальша доля. Держава це розуміє: робота патронатного вихователя оплачується, а сама сім'я отримує супровід і підтримку — юридичну, психологічну, соціальну. Термін перебування дитини в патронатній родині може тривати до 6 місяців але за потреби його можна продовжити.

 У нашій громаді створення патронатних сімей підтримується на адміністративному рівні: якщо ви готові стати такою родиною або хочете дізнатися більше — зверніться до служби у справах дітей та сім’ї Кагарлицької міської ради. Кожна нова патронатна сім'я — це реальний шанс для дитини отримати реальну допомогу, спокій та затишок у важкий період її життя.

Єдина державна платформа про усиновлення та сімейні форми виховання
https://www.dity.gov.ua
Партнерство «Кожній дитині»
https://www.facebook.com/partnership4evervchildUA

Відділ (Служба) у справах дітей та сім’ї