А+ Збільшити шрифт

А- Зменшити шрифт

УРОЧИСТЕ ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОГО БАНЕРА ПАМ’ЯТІ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ВІТАЛІЯ НОВОЖИЦЬКОГО В ЧЕРНЯХОВІ

опубліковано: 20 травня 2026 оновлено: 10 червня 2026

У середу 20 травня в Черняхові на Алеї Слави Героїв було урочисто відкрито банер памяті Захисника України Віталія Новожицького.

Учасники заходу, серед яких – родина воїна, його друзі, односельці, учні сільської школи, представники влади, – вшанували світлу память Героя та всіх полеглих Захисників України хвилиною мовчання.

Ведуча, художній керівник Будинку культури Вікторія Черкевич, розповіла про життєвий шлях земляка, який захищав рідну Україну.

Перед присутніми виступив представник Кагарлицької міської ради, підполковник у відставці Володимир Бойко:

«Шановна громадо! Дорога скорботна родино – мамо, тату, донечко, брате і сестро! Шановні побратими, односельці, друзі!

​Сьогодні ми зібралися тут, у рідному для нашого Героя селі Черняхів, із почуттям глибокого суму, але водночас – із безмежною гордістю та вдячністю. Ми відкриваємо цей меморіальний банер, щоб назавжди закарбувати в пам’яті Кагарлицької громади ім'я мужнього Захисника, нашого земляка Віталія Новожицького.

​Йому було лише 35 років. Попереду мало бути довге й щасливе життя. Віталій був людиною з золотими руками та щирим серцем: навчався, любив техніку, збудував власну справу, ремонтував автомобілі. Проте, коли на нашу землю прийшов жорстокий ворог із наміром знищити Україну, Віталій не залишився осторонь.

​У лютому 2025 року він став до лав Збройних Сил України. Віталій вибрав один із найнебезпечніших та найвідповідальніших шляхів на війні – став сапером у роті розвідувально-ударних безпілотних систем «Спецпідрозділу Тимура» Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Майже рік він щодня ризикував життям під ворожими обстрілами, очищував землю від вибухівки та наближав нашу Перемогу. Його технічний хист, мужність і відданість стали щитом для багатьох із нас.

​Фронтові будні, надважка праця та колосальна напруга не минають безслідно. На жаль, серце Віталія, яке так палко любило Україну та свою родину, не витримало. 28 січня 2026 року воно зупинилося. Він віддав усе, що мав, – своє здоров'я, свої сили й саме життя – заради того, щоб ми сьогодні могли жити під українським прапором.

​Від імені Кагарлицького міського голови, депутатського корпусу та всієї нашої територіальної громади я схиляю голову перед батьками, які виховали справжнього Патріота й Героя. Низький вам уклін за сина. Наш спільний обов'язок перед донькою Віталія, перед його родиною – зробити так, щоб його подвиг ніколи не був забутий.

​Цей меморіальний банер – це не просто згадка. Це наше щоденне нагадування про те, якою ціною виборюється свобода України. Щоразу, проходячи повз нього, кожен житель Черняхова, кожен молодий українець має пам'ятати: тут жив і за нас із вами боровся справжній титан.

​Віталій повернувся додому, в рідну землю, але його душа тепер у Небесному воїнстві, яке тримає небо над нами.

​Вічна і світла пам'ять солдату Вітчизни  Віталію Новожицькому та всім Захисникам, які поклали життя за волю України!

Слава Україні!»

Директорка Черняхівської гімназії Лариса Яренко у своєму виступі поділилася зворушливими спогадами про шкільні роки Віталія Новожицького.

…Хвилююча мить відкриття памятного банера. Право його відкрити надається батькам Віталія – Роману Григоровичу та Надії Миколаївні.

Заупокійну молитву та чин освячення меморіального банера звершив настоятель храму Святого Великомученика Димитрія Солунського, протоієрей Володимир Гергало.

До памятного знаку учасники урочистої події поклали живі квіти.

«Ми не можемо змінити минуле, але можемо зробити головне – памятати. – підкреслила ведуча Вікторія Черкевич. – Нехай це місце буде не про біль, а про вдячність. Про людину, яка жила серед нас і назавжди залишилася з нами. Нехай ця Алея Слави буде місцем сили, вдячності та молитви за Україну. Щиро дякуємо кожному, хто сьогодні прийшов розділити цю мить памяті, підтримати родину Героя та вшанувати його подвиг. Ваша присутність – це знак поваги і вдячності нашому воїну-Герою Віталію Новожицькому.

Слава Україні!»  – й у відповідь пролунало: «ГЕРОЯМ СЛАВА!»