Іду з дитинства до Тараса: Шевченківське свято в Кагарлицькій школі мистецтв
11 березня в концертній залі Кагарлицької школи мистецтв відбулося дійство, приурочене до 211-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка.
Викладачі та учні школи, зверталися до глядачів заходу різноманітними мистецькими засобами, розповідаючи про життя та творчість Великого Кобзаря, про його любов до України, пророчі вірші та сучасну боротьбу із загарбником.
На сцені звучали музика, вірші, пісні та заворожували театральні замальовки. А юні вихованці викладачок художнього відділу Юлії Волошин, Тетяни Токаренко і Людмили Кашперенко презентували роботи, на створення яких їх надихнула творчість Тараса Шевченка.
Відкрив концерт ансамбль учнів старших класів піснею «Не журися, Україно», керівник Наталія Кравченко, концертмейстер Ганна Ільєнко.
«В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу – Тарас Шевченко. Уже для багатьох поколінь українців його ім’я означає так багато, що сама собою створюється ілюзія його всеприсутності. Немає в Україні поета, який би був йому подібний. Саме він зберіг і повернув народу його голос – українську мову», - наголосила ведуча концерту, викладачка школи Лейла Джабієва.
Наступним виступом став номер Ілони Балацької, яка прочитала уривок з вірша Тараса Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському».
Фортепіанний дует у складі учениці Марії Вальченко та викладачки Алли Мєстєчкіної виконав «Як умру, то поховайте…», покладений на мову музики Гордієм Гладким.
Продовжила «шлях до Тараса» Катерина Вовк уривком з поеми Великого Кобзаря «Катерина». Пісня «Садок вишневий коло хати» прозвучала у виконанні Вікторії Демиденко, викладачка Людмила Ігнатенко. До них із уривком з поеми «Тополя» приєдналася Олександра Заїка-Пірус.
А родинний дует Людмили та Наталії Кравченко виконав пісню «Маленькій Мар’яні».
Вокальний ансамбль молодших класів «Веселі дзвіночки» (керівниця Наталія Кравченко, концертмейстер Ганна Ільєнко) зачарував глядачів піснями на вірші Тараса Шевченка «Сонце гріє…» та «Світає…».
Вірш Тараса Шевченка «Не додому вночі йдучи…», який має другу назву «На Різдво», продекламував Ярослав Губерненко. Українську народну пісню «Їхав козак за Дунай» виконав фортепіанний дует у складі учениці Софії Волковінської та викладачки Наталії Сінгаєвської. А з вуст Каріни Черниш пролунала поезія «Заступила чорна хмара…».
Піснею Артема Пивоварова на вірші Тараса Шевченко «Думи мої, думи» продовжила концерт Валерія Тригуб, викладачка Тетяна Голдобіна, концертмейстер Сергій Шевченко.
Вірш «Хатина» прозвучав у виконанні Анни Мартиненко, а «Реве та стогне Дніпр широкий…» виконав на фортепіано Ростислав Сандул.
Учениця театрального відділу Юлія Островська прочитала вірш «Ну щоб здавалося слова…». «Зацвіла в долині червона калина» виконав вокальний ансамбль «Первоцвіт», керівниця Яна Гребеневич, концертмейстерка Наталія Сінгаєвська. «Не нарікаю я на Бога» продекламував Гліб Репенко.
Привернула увагу присутніх в залі літературно-музична композиція «Немає гірше як в неволі…», музичний супровід до якої виконала Наталія Сінгаєвська.
Уривок з поеми «Кавказ» прочитав Тимофій Бакуров. А інструментальне тріо Наталія Колисан, Наталія Сінгаєвська та Юлія Куравська виконало «Любов і війна».
Продовжила віночок виступів Анна Сябро (викладачка Людмила Ігнатенко), яка виконала пісню Святослава Вакарчука «Мить».
«Коли я готувала сценарій, то дізналася, що «Заповіт» Шевченка перекладали більше ніж ста п'ятдесятьма мовами. Він увійшов до першої п'ятірки творів світу за кількістю перекладів», - розповіла Лейла Джабієва, та продекламувала «Заповіт» азербайджанською мовою.
А завершився концерт піснею, з якої почався: «Не журися, Україно» виконало вокальне тріо у складі Тетяни Голдобіної, Людмили Ігнатенко та Дарини Вернигори.
Валентин ВЛАДІМІРОВ
