Першого липневого дня в Кагарлику на Алеї Слави Героїв зранку було людно.

До банерів із портретами полеглих воїнів було покладено живі квіти. Перед присутніми виступив Кагарлицький міський голова Олександр Панюта:

 – Сьогодні наше місто знову занурене в глибоку скорботу, але водночас — у велику гордість і безмежну вдячність. Тут, на Алеї Слави Героїв, поруч із пам’ятником Героям Небесної Сотні, ми відкриваємо ще п’ять меморіальних банерів. П’ять імен, п’ять обірваних доль, п’ять історій життя, яке у них забрала війна, і безсмертного подвигу, який вони подарували Україні.

​Кожен із них — це наш щит, наш біль і наша вічна слава:

​Сергій Вікторович Кононенко — молодий, рішучий, який у лютому 23-го року став на захист Батьківщини і віддав життя у запеклому бою на Покровському напрямку біля села Трудове. Його земний спокій — у Кадомці, а душá — у лавах Небесного воїнства.

​Олександр Миколайович Мірошник — відзначений «Золотим хрестом» Головнокомандувача ЗСУ за виняткову мужність. Він до останнього подиху боронив Харківщину і героїчно загинув під селом Ізбицьким. Тепер він назавжди повернувся додому, в село Переселення.

​Валерій Миколайович Ванжа — молодший сержант, досвідчений воїн, учасник АТО, який зустрів повномасштабне вторгнення на контракті. Його життя обірвалося під час наступу під Бахмутом ще у травні 2022 року. Його могила невідома нам, але його подвиг визнаний державою й нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. Його ім'я відтепер викарбовано тут, на Алеї Слави Героїв.

​Микола Володимирович Коробенко — також пройшов гартувальні запеклі бої в АТО, а восени 24-го знову повернувся на ратну службу. Він загинув, тримаючи оборону Катеринівки на Покровському напрямку. Свій Вічний спочинок він знайшов у рідній Зорівці.

​Ігор Вікторович Слизченко — мобілізований у листопаді 24-го, героїчно зустрів свій останній бій під Волновахою, біля села Олексіївка. Його поховано тут, у Кагарлику, і він назавжди залишається в серці нашого міста.

​Низький уклін вам, дорогі батьки, дружини, діти та рідні. Жодні слова не вгамують вашого болю, але знайте: Кагарлицька громада ніколи не забуде, якою ціною куплено кожен наш ранок.

Ці банери — не просто світлини. Це наше нагадування, наш дороговказ і наш борг перед ними — жити гідно, працювати задля Перемоги й берегти пам'ять про кожного солдата.

​Дорогі земляки! Сьогодні ми маємо нагоду виконати важливу місію – вручити нагороди – на жаль, посмертно, яких удостоєно нашого земляка, чий портрет також розміщено на Алеї Слави Героїв, – кадрового офіцера-спецпризначенця Назара Жирного, який загинув у бою за Україну 23 лютого 2026 року під Краматорськом.

Капітана Назара Жирного нагороджено почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Комбатантський хрест» посмертно.  Як особливий символ глибокої шани та вдячності від держави за подвиг полеглого Героя, його родині вручається унікальний нагрудний знак «Честь та Пам’ять», що виготовляється в одному екземплярі.

Нашого земляка, капітана Жирного Назара нагороджено також відзнакою Міністра оборони України «Хрест Сил спеціальних операцій» за виняткову мужність – посмертно.

Представник Другого відділу Обухівського РТЦК та СП Олександр Ткаченко передав нагороди матері капітана Назара Жирного.

Олександр Панюта закликав усіх присутніх долучитися до  загальнонаціональної хвилини мовчання і вшанувати пам'ять наших земляків та всіх полеглих Захисників і Захисниць України, а також мирних громадян, які загинули внаслідок російської агресії.

Під час хвилини мовчання в центрі міста було зупинено рух транзитного транспорту, а водії і пасажири доєдналися до акції вшанування полеглих.

Імена воїнів, які віддали життя, наближаючи Перемогу, заради майбутнього України, житимуть у віках.

Нехай свята українська земля береже Вічний спокій наших Героїв, а Господь оселить їхні душі в Царстві Небесному.

Вічна пам’ять Захисникам Вітчизни! СЛАВА УКРАЇНІ!