У СТАВАХ ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ПУТЬ МОЛОДШОГО СЕРЖАНТА РУСЛАНА КУЗЬМЕНКА
Із великим сумом у серцях сприйняли ми всі непоправну втрату – загибель нашого земляка Руслана Кузьменка, військового медика Збройних Сил України.
Сьогодні на Кагарличчині прощалися з Героєм, чиє життя обірвалося на полі бою. Він назавжди залишиться в наших серцях як відданий захисник і чудова людина, яка приносила добро і радість усім навколо.
Кузьменко Руслан Вікторович народився 4 березня 1997 року. У багатодітній сім’ї він був шостою, наймолодшою дитиною. За своє коротке 28-річне життя він устиг зробити багато добрих справ, був працелюбним, життєрадісним, товариським. Професійну освіту здобув у Білоцерківському механіко-енергетичному технікумі, здобувши у 2015 році фах електрогазозварювальника. Протягом 2017-2018 років проходив строкову службу в Збройних Силах України. У цивільному житті працював на різних роботах: у ТОВ «Агро-Укр», у торгівельній сфері, зокрема в мережі магазинів «Ашан», а перед мобілізацією – в часи повномасштабного вторгнення – Руслан був начальником охорони в магазині «Сільпо» в місті Києві.
Молодший сержант Кузьменко Руслан Вікторович був призваний на військову службу по мобілізації 07 липня 2023 року Обухівським РТЦК та СП Київської області.
Бойовий медик 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини А0281 десантно-штурмових військ ЗСУ Руслан Кузьменко, за відгуками командування, під час проходження військової служби зарекомендував себе позитивно, функціональні обов'язки виконував відмінно, користувався авторитетом серед колег та підлеглих. Мав добрий рівень мотивації до військової служби та професійного самовдосконалення. Намагався підтримувати високий моральний дух у підрозділі, вникав у турботи побратимів. Із розумінням ставився до питань, що виникали, та враховував їх. На критику та зауваження реагував адекватно, робив правильні висновки, був здатний критично оцінювати свою діяльність, стійко витримував інтенсивні навантаження.
Відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов'язок у бою за Україну, її свободу і незалежність, наш земляк загинув 03 серпня 2025 року поблизу населеного пункту Юнаківка Сумського району Сумської області внаслідок удару FPV-дрона противника.
У такому молодому віці зупинилося мужнє серце, жорстока війна безжально перекреслила всі життєві плани: хлопець не встиг навіть одружитися…
Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини, та нехай добрий, світлий спомин про покійного Захисника стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті рідних, колег, друзів, бойових побратимів, усіх, хто його знав, любив і шанував.
День похорону Героя – 10 серпня – було оголошено в Кагарлицькій громаді Днем жалоби. На шляху руху траурного кортежу з Кагарлика до Ставів зупинявся зустрічний транспорт, люди віддавали останню шану полеглому, ставши на коліна і схилившись у скорботі. Церемонія прощання з воїном проходила біля його рідної хати. Настоятель храму Пресвятої Богородиці села Стави Православної церкви України Валерій Марцін відслужив заупокійну службу. Похоронна процесія рушила до Центрального кладовища, де біля могили з прощальною промовою виступили заступник міського голови Любов Коваль, староста села Володимир Михайленко, один із бойових побратимів Руслана, що приїхали попрощатися з ним, учителька історії, волонтерка Тамара Шепелявенко, депутат міської ради Іван Лисий.
Пекуче серпневе сонце не встигало висушити сльози в присутніх…
«Руслан Кузьменко був справжнім патріотом, не байдужим до долі своєї країни та майбутнього своїх рідних. Він воював за мирне небо та світле майбутнє наступних поколінь, сказала у своєму виступі Любов Коваль. – Сумуємо разом із родиною, низько схиляємо голови в скорботі. Нехай Руслан спочиває в мирі, а його сім'я знаходить силу і тепло в спогадах про нього. Ми завжди будемо пам'ятати безсмертність його духу і його великий внесок у благо нашої країни. Запевняємо рідних Захисника України у всебічній підтримці з боку влади і закликаємо всіх громадян проявити повагу і шану до Героя та підтримати його рідних у цей скорботний час.
…Уже не один воїн знайшов свій останній спочинок на цьому святому місці. Проходячи повз, уклоніться, подякуйте за те, що на нашій землі немає чобота рашиста! Цим нелюдам-москалям, які напали на нашу державу, прощення немає. Ми не пробачимо їм жодної сльозинки українських дітей і матерів, мук, тортур і смертей, заподіяних воєнними злочинцями!»
Старший офіцер відділення Другого відділу Обухівського РТЦК та СП майор Сергій Решетник передав матері загиблого Державний Прапор України, яким була покрита його домовина.
Пролунав прощальний потрійний салют, військовий оркестр виконав Державний Гімн України…
Нехай душа загиблого Руслана знайде вічний спокій…
Герої не вмирають, вони залишаються в наших серцях!
Вічна пам’ять і слава молодшому сержанту Руслану Кузьменку, українському воїну-медику, який захищав рідну Україну і кожного з нас, віддавши своє життя за те, щоб блакитним і мирним було небо над Вітчизною!
СЛАВА УКРАЇНІ! – ГЕРОЯМ СЛАВА!
