Генеральний план м. Кагарлик Київської області

МІНІСТЕРСТВО    РЕГІОНАЛЬНОГО    РОЗВИТКУ,   

БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

 

Д Е Р Ж А В Н Е   П І Д П Р И Є М С Т В О

УКРАЇНСЬКИЙ      ДЕРЖАВНИЙ     НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ     ІНСТИТУТ

ПРОЕКТУВАННЯ      МІСТ     «ДІПРОМІСТО»     ІМЕНІ     Ю.М.БІЛОКОНЯ

 

Державні ліцензії Проектні роботи – Серія АГ № 573221 від 8.02.2011 р. до 8.02.2016 р. Топографо-геодезичні, картографічні роботи  – Серія АВ № 547484 від 03.08.2010 р. Проведення робіт із землеустрою - Серія АГ № 583330 від 19.04.2011 р. Пожежна сигналізація та інші – Серія АГ № 595095 від 20.05.2011 р.		EN ISO 9001:2008 Реєстраційний номер: 01.467.804

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН м. КАГАРЛИК

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

 

Київ – 2014р.

 

 ВСТУП

 

Генеральний план м. Кагарлик Київської області розробляється Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя на замовлення Кагарлицької міської ради  згідно договору № 1014-01-2013від 24.05.2013 р.

Генеральний план міста – є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Проект розроблений з урахуванням державних вимог та інтересів територіальної громади і містить принципові рішення щодо функціонального зонування території міста, розміщення об’єктів державного, загальноміського значення, організації вулично-дорожньої мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки та захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини.

Основні цілі та завдання проекту - визначення основних принципів і напрямків планувальної організації та функціонального призначення території, формування системи громадського обслуговування населення, організації вулично-дорожньої та транспортної мережі, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, охорони навколишнього природного середовища, охорони та збереження культурної спадщини.

Проект «Генерального плану м. Кагарлик» відповідає чинному законодавству України у галузі містобудування, Державним будівельним нормам ДБН Б.1.1.- 15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Згідно завдання на проектування основні показники генерального плану визначені на розрахунковий етап до 01.01.2036 року. Строк дії генерального плану не обмежується.

Проект виконаний в архітектурно-планувальній майстерні №5 (начальник – лауреат Державної премії України в галузі архітектури Губенко Т.В.) за участю спеціалістів інженерно-планувального відділу (начальник – Головань О. В.) та сектору транспортних мереж (керівник – Жуков Д. А.)

 
1. Сучасний стан міста

Кагарлик - місто у Київській області, адміністративний центр Кагарлицького району, розташоване на півдні Київщини, на правому березі Дніпра - між Дніпром, Стугною і Россю.

Згідно Генеральної схеми планування території України м. Кагарлик входить до складу Білоцерківської міжрайонної системи розселення.

Чисельність наявного населенняміста на 01.01.2013 р. становить 13,8 тис. чол.

Житловий фондпо м. Кагарлик складає 369,3 тис. м² загальної площі, з якого багатоквартирний житловий фонд – 75,3 тис. м², садибний житловий  фонд – 294,0 тис. м². Середня житлова забезпеченість на одного мешканця складала 26,8 м²з нього у багатоквартирному житловому фонді – 16,7 м², у садибному житловому фонді – 31,6 м².

Площа містазгідно форми 6-зем складає 2130,7 га.

Кількість зайнятихпрацівників м. Кагарлик за основними видами економічної діяльності на 01.01.2013 року складає 6,7 тис. осіб, найбільше зайнято в  промисловості –                  2,3 тис. осіб, в торгівлі – 1,7 тис.осіб, охороні здоров'я – 0,6 тис. осіб.

Чисельність незайнятих в усіх сферах економічної діяльності, які стоять на обліку в службі зайнятості (безробітні) складає 0,4 тис осіб (3%)

Промисловість міста представлена такими видами діяльності:

-       харчова промисловість та підприємства по переробці харчових продуктів: ЗАТ «Кагма» - підприємство що займається переробкою молока; ВАТ «Кагарлицький цукрозавод» - виробництво цукру; ТОВ «Борошномельна компанія «ТЕВІ» колишня ЗАТ «Росава» - виробництво борошна; ЗАТ «Лагода» - виробництво кондитерських виробів;

-       поліграфічна промисловість представлена ТОВ «Кагарлицька друкарня»;

-       обробка деревини та виготовлення виробів з дерева представлена ТОВ «Мойдодир», яке виробляє меблі для ванних кімнат з деревини та пилорами;

-       хімічна та нафтохімічна промисловість - ТОВ «Арт-Пак-Лтд», ТОВ «Профісор», ТОВ «Ботаніка», нафтобаза;

-       виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції представляє ТОВ «Пантек-виробництво», СП «Котедж».

 

Транспортна інфраструктура

Автомобільні дороги, автомобільний транспорт

Місто Кагарлик знаходиться на перетині трас автомобільних доріг державного та місцевого значення.

Також по території Кагарлицького району проходить траса автомобільної дороги регіонального значення Р – 19 сполученням Фастів – Митниця – Обухів – Ржищів – Канів.

Перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюється з автостанції   ІІІ-го класу, що знаходиться за адресою м. Кагарлик, вул. Незалежності,15.

Магістральна мережа

Магістральна мережа міста складена за радіальною схемою. Загальна протяжність магістральних вулиць в м. Кагарлик становить 44,9 км, На магістральних вулицях на даний момент функціонує мостові переходи, що знаходяться в створі вулиць Комсомольська, Тітова, Білоцерківська, Воровського, Б.Хмельницького та Шевченка. Також в місті функціонує шість пішохідних мостових переходів. На перетині вулиці Фрунзе з залізницею функціонує шляхопровід над залізницею. Його вантажопідйомність становить 20 тон, технічний стан – задовільний. Також на магістральній мережі міста функціонує саморегульована транспортна розв’язка, яка знаходиться на перетині вулиць Карла Маркса, Незалежності та Фрунзе.   

Міський пасажирський транспорт

Перевезення пасажирів у міському сполученні здійснюється приміськими та міськими автобусними маршрутами. Лінії руху приміських автобусів проходять по вулицям: Незалежності, Карла Маркса, Фрунзе, Жовтнева, Комунарська, Воровського.

Лінії руху міських автобусних маршрутах проходять по вулицям, на яких проходять приміські автобусні маршрути, а також по наступним вулицям: Івана Франка, Тургенєва, Тітова, Леніна, Залізничників. Загальна протяжність ліній руху автобусу по осі вулиці становить 25,2 км,

Повітряний транспорт

На схід від міста Кагарлик знаходиться аеродром сільськогосподарської авіації, який на даний момент не функціонує. Функцію під’їзної дороги до аеродрому виконує автомобільна дорога обласного значення О 101204.

Залізничний транспорт

В районі західної межі міста проходить одноколійна електрифікована залізниця сполученням Київ – Миронівка. В межах міста функціонує залізнична станція 5-го класу, за характером роботи дана залізнична станція – проміжна. По території міста проходять під’їзні колії підприємств: ТОВ “Профісор”, ТОВ “ЄМА-цемент”, ПАТ “Кагарлицький цукровий завод”, філія «Кагарлицьке дорожнє районне управління» (РАЙДУ), тощо. 

Інженерне обладнання

Водопостачання

Джерелами водопостачання м. Кагарлик є підземні води Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну.

Водопостачання міста здійснюється централізованою системою комунального водопроводу КП «Кагарликводоканал» та локальними системами водопроводу промислових підприємствм.

Комунальний водопровід обслуговує населення міста, комунальні та окремі промислові підприємства. У введені КП „Кагарликводоканал” на даний час знаходиться артезіанські свердловини, які використовують воду з бучакського водоносного горизонту. Свердловини забезпечені нормативними зонами санітарної охорони і мають між собою гідравлічний зв'язок. Огорожу в межах першого поясу зони санітарної охорони мають всі свердловини. Якість води в основному відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-170-10, крім перевищення по загальної жорсткості та кольоровість.

Частина мешканців садибної забудови користується водою з шахтних колодязів.

Локальні системи з підземними водозаборами мають наступні підприємства: ЗАТ "Кагма", ВАТ "Кагарлицький цукровий завод", ТОВ "Мойдодир", ВАТ "Кагарлицький бурякорадгосп", ПрАТ "Кондитерська фабрика "Ладога", ТОВ "Пантек-виробництво", Кагарлицька центральна лікарня.

Свердловини, резервуари і розвідна мережа водопроводу розташовані в межах власних територій водокористувачів.

Для зрошення зелених насаджень, поливу та миття вулиць використовується вода з централізованого водопроводу.

Основні проблеми водопостачання міста:

-          незадовільний технічний стан водопровідних мереж;

-          наявність тупикових дільниць на водопровідній мережі;

-          висока енергоємність існуючого насосного обладнання;

-          системами обліку води обладнано 90%  споживачів;

-          свердловини мають підвищений вміст заліза;

-          нераціональне використання води питної якості на полив та миття територій, зрошення садиб, технологічні потреби промпідприємств;

-          недосконалість економічних та правових основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства, що не забезпечує відтворювання та розвиток одного з основних елементів інженерної інфраструктури міста.

Каналізація

Каналізування м. Кагарлик здійснюється по повній роздільній схемі. Відведення побутових і виробничих стічних вод здійснюється комунальною каналізацією міста.

На території міста знаходиться 3 каналізаційних станцій перекачування, що належать КП «Кагарликводоканал».

Стічні води від житлової забудови, установ, підприємств обслуговування та промислових підприємств по басейнам каналізування поступають до насосних станцій і системою самопливно-напірних колекторів перекачуються на очисні споруди каналізації,

Міські очисні споруди  розташовані  в прибережно-захисній смузі р. Росава в районі вул. Шевченка. Площа території очисних споруд 1,6 га. Після повної біологічної очистки (аеротенки) та знезараження, очищені стічні води скидаються у р. Росава.

Централізованим водовідведенням охоплено 67,0% житлового фонду. Частина садибної забудови не каналізована, мешканці мешканці користуються вигребами з наступним вивозом асенізаційними машинами та скидом на КОС |.

Промислові підприємства після попереднього очищення скидають стічні води у міську каналізацію.

 Основні проблеми каналізування міста:

-          існуючі очисні споруди знаходяться в водоохоронної зоні р. Росава.

-          значний знос основних трубопроводів більш 50%;

-          морально та фізичне застаріле обладнання насосних станцій, яке має велику енергоємність;

-          наявність неканалiзованої забудови на території міста, що призводить до забруднення ґрунтів;

-          очищення промислових стічних вод окремих підприємств та автозаправних станцій з високими концентраціями органічних сполук вимагає рішення на рівні науково-дослідних розробок;

-          наявність мереж каналізації, які мають незадовільний технічний стан та потребують значних капіталовкладень для їх відновлення та на даний час не обслуговуються;

-          недосконалість економічних та правових основ функціонування водопровідно-каналізаційного господарства, що не забезпечує відтворювання та розвиток одного з основних елементів інженерної інфраструктури міста.

Санітарна очистка територій

У м. Кагарлик вивезення ТПВ здійснюється спеціалізованими підприємствами КП «Міськрембудсервіс». ТПВ підвозяться та на міське сміттєзвалище, площа якого становить 4,12 га, побудоване у 1985р., на сьогодні заповнене на 75%., розташоване на відстані 7 км від міста. Сміттєзвалище  відповідає санітарним та екологічним вимогам. 

За 2013р. об’єм централізованого накопичення та вивозу твердих побутових відходів за рік складав 9 тис. 300м³ ТПВ. На сміттєзвалище оформлено санітарно-технічний паспорт (2012р.). На сьогодні розробляється проект відведення земельної ділянки, але у зв’язку з недостатнім фінансуванням роботи призупинені.

Частина забудови  м. Кагарлик не каналізована та має вигреби, з яких рідкі побутові відходи по заявочній схемі за допомогою асенізаційного транспорту вивозяться на  каналізаційні очисні споруди (див. розділ: «Побутова каналізація»).

Для викачки та вивозу рідких побутових відходів на території використовується одна асенізаційна машина. Технічний стан асенізаційної машини – задовільний.

Для санітарного очищення використовується 5 одиниць техніки. Технічний стан  – задовільний, але зважаючи на вік техніки  необхідне оновлення парку спецмашин.

Електропостачання

Енергопостачальною організацією м. Кагарлик є Кагарлицький РП ПАТ «Київобленерго». Електропостачання м. Кагарлик на даний час забезпечується від електропідстанцій напругою 110кВ та 35кВ по лініях електропередачі тих же рівнів напруги.

Опорними підстанціями в місті є ПС-110кВ «Ромашка» та ПС-35кВ «Кагарлик». Живлення ПС--110кВ «Ромашка» здійснюється по повітряним лініям електропередачі 110кВ від Трипільської ТЕС через ПС «Новосілки-Т». ПС| «Ромашка» з’єднана повітряними лініями електропередачі 110кВ з ПС «Ржищів» та ПС «Миронівна-Т», а ПЛ-35кВ з ПС «Стави». Живлення ПС-|35кВ «Кагарлик» здійснюється від ПС «Ромашка» повітряними лініями електропередачі 35кВ. ПС| «Кагарлик» з’єднана ПЛ-35кВ з ПС-35кВ «Липовець» та ПС-35кВ «Перегонівка».

Передача та розподіл електроенергії між споживачами міста здійснюється по лініях електропередачі 10кВ через трансформаторні підстанції 10/0,4кВ (ТП-10/0,4кВ).

Теплопостачання

Нині теплопостачання житлово-комунального сектору м. Кагарлик забезпечується помірно-централізованими та автономними системами. Більша частина об’єктів теплопостачання знаходиться в обслуговуванні КП КОР “Кагарликтепломережа” – 2 котельні.

Централізоване гаряче водопостачання в місті відсутнє.

У садибній забудові використовується індивідуальне теплове обладнання.

Промислові підприємства користуються теплом власних котелень або котелень територіально суміжних підприємств.

Основним паливом в котельних установках є природний мережний газ.

Основними проблемами у теплопостачанні міста є:

-                     перехід населення на індивідуальне опалення;

-                     застаріле обладнання на котельнях;

-                     зношеність термоізоляції мереж;

-                     відключення ЦРЛ від централізованого опалення, що призведе до зменшення виробництва теплової енергії на 31%.

Газопостачання

На теперішній час газопостачання м. Кагарлик вирішено на базі використання природного мережного газу. Джерелом газопостачання є газорозподільна станція – ГРС “Кагарлик”, на відгалуженні від магістрального газопроводу І-го класу (5,5 МПа) “Уренґой-Помари-Ужгород”.

Також територією міста проходить газопровід високого тиску.

На теперішній час у м. Кагарлик в зоні обслуговування Кагарлицької філії ПАТ “Київоблгаз” в експлуатації нараховується 27 одиниць ГРП.

Мережі зв’язку

На теперішній час в м. Кагарлик  існує АТС в будинку вузла зв’язку.

Телефонна мережа в м. Кагарлик розбита на шафові райони.

Мережі  частково в каналізації, в основному повітряні.

В будинку вузла зв’язку існує міський радіотрансляційний вузол. 

Лінії проводового мовлення  -  повітряні, виконані в основному на електроопорах вздовж вулиць та по дахах будинків.

В м. Кагарлик широко використовуються індивідуальні аналогові та супутникові системи телебачення.

Головні станції кабельного телебачення у запроектованій багатоквартирній забудові необхідно розташовувати на верхніх поверхах висотних будинків. Приміщення з головними станціями повинні бути обладнані необхідними інженерними системами та системами охоронної сигналізації.

Кабелі телебачення до навколишніх будинків слід прокладати в телефонній каналізації.

Інженерна підготовка та захист території

Територія являє собою плоску рівнину, слабо розчленовану  долинами  приток р. Росава та струмка, що протікає з півночі на південь. В межах міста ріка та її притоки зрегульовані ставками.

Територію міста в напрямку з південного сходу на південний захід пересікають дві балки. По першій з них протікає р. Росава, яка впадає в р. Рось. У другій балці, яка розташована південніше першої і паралельно їй, постійного водотоку немає. Водотік виникає тільки в період дощів чи під час сніготанення. На даний період стік обох балок зарегульований ставками.

На р. Росава і в балках є ряд ставків, які утворенні за допомогою земляних гребель. В балці (район кагатних полів) розташовано 2 ставки, які використовуються для технічного водопостачання цукрового заводу.

Технічний стан існуючих невеликих по площі ставків переважно незадовільний. Внаслідок відсутності регулярної розчистки - ставки замулені, на мілководдях заросли очеретом і осокою. Загальна площа всіх водоймищ - ставків складає 86,67 га (згідно даних форми 6-зем).

На процес замулення ставків значною мірою впливає ерозійна діяльність на схилах балок і невеликих ярів, які впадають в балки. Яри мають довжину 250-300 м, ширину 50-150 м, глибину до 10-15 м. Схили ярів круті, місцями обривчасті, використовуються під городи. Під час літніх злив і в період весняного сніготанення твердий стік з балок, ярів і схилів виноситься в ставки, що сприяє їх замуленню.

Із несприятливих інженерно-геологічних факторів, що впливають на освоєння території та потребують інженерної підготовки, поширені: локальне підтоплення – є ділянки з високим рівнем ґрунтових вод (2,5 м і вище); процеси заболочення; ділянки з ухилами поверхні 8-15% та понад 15%, що зустрічаються на схилах надзаплавної тераси; процеси яружної ерозії.

Дощова каналізація

На час розроблення генерального плану у м. Кагарлик  дощова каналізація побудована на понижених ділянках вулиць:

-  Воровського із скидом дощових вод по рельєфу у балку  парку - пам’ятника садово-паркового мистецтва «Кагарлицький» - 140 м;

- Комунарській  із скидом дощових вод у балку, що розташована північніше вул. Комунарської  – 300м.

З решти міської території дощові та талі води  поверхневим способом по ухилам та тальвегам балок стікають у р. Росава.

Очисні споруди дощової каналізації на території міста відсутні.

Існуючі незначні ділянки дощової каналізації не можуть забезпечити задовільне відведення поверхневого стоку  з міської території.

 

Планувальна структура

Місто Кагарлик віднесене до категорії малих міст. Згідно Загальнодержавної програми розвитку малих міст належить до міст аграрно-індустріальних центрів. Не належить до історичних населених місць. На території знаходиться парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Кагарлицький».

До складу території міста входить черезсмужна ділянка «Перше травня».

Забудова міста являє собою вузлову планувальну структуру, важливим планувальним  та композиційним елементами якої є ріка Росава. Місто є компактним, з радіальною планувальною структурою.

Житлову забудову представлено кварталами садибної, малоповерхової забудови та забудови середньої поверховості.

Території виробничих, складських та комунальних підприємств переважно зосереджені  в західній  частині міста вздовж залізної дороги та в центрі.

 В плані міста можна виділити три промислових зони в західній частині міста (вздовж залізниці та вздовж під’їзної колії по вул. Фрунзе) в північно-західній (в районі вул. Комунарська) та в центральній частині міста. Розрізання міста під’їзною колією в напрямку захід-центр зумовило вклинення промислової зони в сельбищну зону міста і визначив так зване черезсмужне зонування, що є достатньо важливим недоліком планувальної структури.   

 Головною композиційною та планувальною віссю є вул. Карла Маркса - вул. Незалежності (по яким проходить дорога державного значення). Додатковими композиційними вісями є вул. Фрунзе, вул.  Комунарська, вул. Воровського. В районі їх перетину формується загальноміський центр.

Загальноміський центр компактний, поєднує  в собі кілька функцій, зокрема: адміністративну, культурну, освітню, комерційну, спортивну, рекреаційно-оздоровчу.

Основними проблемами існуючої  планувальної структури є:

-        розчленованість, за рахунок наявної черезсмужної ділянки «Перше травня».

-        розчленування міста під’їзними коліями; водними поверхнями, що зумовлює проблеми транспортного та культурно-побутового обслуговування віддалених районів міста, зокрема  сельбищна зона в південній, західній та східній частині міста. Транспортна проблема стосується переважно південної частини міста внаслідок її розчленованості водними поверхнями, складним рельєфом та заболоченими територіями. Значною є протяжність транспортних зв’язків;

-        наявність в структурі міста підприємств, що потребують великих санітарно-захисних зон, які на даний момент не дотримані ( зокрема ПАТ «Кагарлицький цукровий завод», Кагарлицька нафтобаза, ТОВ «Пантек-виробництво», ЗАТ «Кагма», тощо), які є не допустимими для розміщення в  сельбищній зоні міста. Достатня кількість об’єктів, що не діють або потребують реконструкції чи винесення з цієї зони. Використання виробничої території нераціональне;

-        наявність значної кількості кладовищ, від яких не дотримані санітарні розриви;

-        недостатня кількість необхідних закладів культурно-побутового обслуговування;

-        транзитний рух автотранспорту через місто.

 

Переваги та обмеження розвитку міста

Місто Кагарлик має сприятливі передумови для подальшого соціально-економічного розвитку. До конкурентних переваг, які визначають специфіку міста та створюють умови для його перспективного розвитку, відносяться:

-     наявність в місті інвестиційно привабливих територій для розміщення промислових підприємств;

-     розташування міста в зоні інтенсивного сільськогосподарського виробництва, що сприяє розміщення переробної промисловості;

-     близькість розміщення міста  до м. Києва;

-     зручні транспортні зв‘язки;

-     значний трудовий потенціал, що визначається низьким показником демографічного навантаження та високим рівнем освіти економічно активного населення;

Крім вищезгаданих переваг, діє ряд об‘єктивних та суб‘єктивних факторів, що призводять до виникнення соціально-економічних, містобудівних проблем, які потребують поетапного вирішення, а саме:

-       недостатня кількість в місті місць прикладання праці (5,8% працездатного населення незареєстровані офіційною статистикою);

-       відставання рівня розвитку соціальної сфери від соціально гарантованого рівня обслуговування;

-       транзитний рух автотранспорту через місто;

-       недостатня площа зелених насаджень загального користування (21,3% від нормативу);

-       незадовільний стан дорожнього покриття та невідповідність нормативам технічних параметрів проїзних частин магістральної вуличної мережі;

-       складні інженерно-геологічні умови, зношеність та аварійність існуючих систем водопостачання та водовідведення;

-       морально застаріле обладнання теплових мереж, систем теплопостачання та газопостачання;

-       невирішеність проблем утилізації відходів.

 

2. Прогноз демографічного розвитку міста та зайнятість населення

Прогноз чисельності населення м. Кагарлик розроблено інститутом «Діпромісто» разом з інститутом демографії та соціальних досліджень ім.. М.В. Птухи НАН України. Згідно оптимістичного варіанту прогнозу передбачається, що чисельності населення м. Кагарлик протягом прогнозного періоду складе 16,0 тис. осіб.

Перспективна  чисельність трудових ресурсів в м. Кагарлик визначена виходячи з  зміни чисельності населення в працездатному віці.

На прогнозний період очікується, що  чисельність населення складатиме на початок 2036 року 16,0 тис. осіб. Чисельність населення в працездатному віці на прогнозний період зменшиться з 7,8 тис. осіб  і складе 7,6 тис. осіб, або 47,5 % від чисельності населення міста.  Чисельності трудових ресурсів на прогнозний період складе 7,9 тис. осіб. При цьому чисельність непрацюючих інвалідів та пенсіонерів зменшиться до 0,2 тис. осіб, а  осіб непрацездатного віку та підлітків, зайнятих у господарчій діяльності збільшиться до                   0,5 тис. осіб.

У використанні трудових ресурсів намітиться чисельності працездатних учнів (студентів) з відривом від виробництва залишиться на рівні 0,1 тис. осіб.

           Чисельність незайнятих в усіх сферах економічної діяльності, які стоять на обліку в службі зайнятості (безробітні) складе 0,3 тис осіб (2%). Намічається залучити до суспільної праці переважну частку працездатного населення шляхом створення мережі нових робочих місць. За рахунок цих заходів буде ліквідовано категорію трудових ресурсів, діяльність яких не зафіксована офіційною статистикою.

Незважаючи на зменшення чисельності трудових ресурсів, у 2035 році очікується зростання чисельності зайнятих у всіх сферах економічної діяльності з 6,7 тис. осіб до 8,2 тис. осіб, їх частка складе 51,4% при чому чисельність зайнятих у виробничій сфері зменшиться до 47,6 %, а у  невиробничій сфері збільшиться до 52,4 %.

Очікуваний приріст чисельності працюючих у наведених галузях господарського комплексу зумовлять потрібний рівень інвестицій та достатній попит на продукцію та послуги.

 

3. Концепція перспективного розвитку господарського комплексу міста Кагарлик

Стратегічним напрямом розвитку промисловості є поступова ліквідація існуючого розриву між рівнями розвитку соціальної та виробничої інфраструктури у великих і малих містах, внаслідок чого малі міста можуть стати більш привабливими для інвесторів.

Пріоритетними напрямками розвитку промисловості міста є:

- технічне оновлення галузі спеціалізації міста - харчової промисловості, оновлення і розширення номенклатури її продукції;

- підтримка малих підприємств, які задовольняють попит населення міста і району.

Промисловість, насамперед харчова, є містоутворюючою галуззю міста. З початку проектного періоду передбачається відновлення діючих підприємств, а на подальшу перспективу - створення нових підприємств з переробки сільськогосподарської продукції. Крім того, генеральним планом передбачається відновлення галузі будівельних матеріалів. Проектом передбачається  створення нового підприємства  в галузі машинобудування.

Головним завданням будівельного комплексу міста в перспективі є забезпечення відродження та розбудови економіки, нарощування матеріально - технічної бази соціальної сфери. Напрямком реформування галузі є підвищення ефективності капітальних вкладень і забезпечення їх соціальної спрямованості.

Заходами, які забезпечать реалізацію цього завдання будуть:

- створення нових виробництв, основаних на досягненнях НТП, прискорене технічне переозброєння існуючих виробництв і реконструкція діючих підприємств;

- стимулювання залучення коштів юридичних і фізичних осіб на будівництво житла, об’єктів галузей соціально - культурної сфери.

Проектом передбачається збільшення чисельності зайнятих в будівництві на розрахунковий період  до 0,4 тис. чол.

Подальшого розвитку набуде сільське господарство. Проектом передбачається розміщення на території кагатних полів цукрового заводу тепличних господарств для вирощуванні ранніх овочів та квітів. Пропонується переорієнтація галузі в бік збільшення переробки продукції для задоволення потреб населення. Кількість зайнятих в цій галузі становитиме 0,5 тис. чол.

Перспективний розвиток транспортуКагарлика пов'язаний з таким порівняно новим для України видом діяльності, як транспортно-логістичні послуги. Вони включають у себе комплекс таких логістичних операцій як інтер- та мультімодальні перевезення, навантаження та розвантаження, складування та зберігання вантажів, їх обробку (комплектацію, консолідацію) тощо. За цих умов виробникам товарів стає економічно недоцільно займатися питаннями їх доставки, оскільки цю функцію більш ефективно можуть виконувати спеціалізовані транспортно-логістичні фірми.Основою концепції розвитку зв’язку на довгостроковий період є пріоритет цієї галузі як структуро-формуючої у постіндустріальному суспільстві.

Кількість зайнятих в галузі транспорту і зв'язку становитиме 0,4 тис. чол.

Найбільшого розвитку отримає сфера послуг, традиційні галузі якої (освіта, охорона здоров’я, транспорт та зв’язок, оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани, туризм, фінансова діяльність) набудуть нового змісту. Пріоритетними галузями сфери послуг стануть торгівля, готелі та ресторани, туризм, транспорт і зв'язок.

Основною передумовою ефективного функціонування сучасної економіки є сформована ринкова інфраструктура, що являє собою систему інституцій, які забезпечують рух капіталів, товарів та послуг від виробника (продавця) до споживача (покупця). В залежності від функціональних ознак ринку, який обслуговується, розрізняється інфраструктура ринків споживчих товарів та послуг, фінансів, засобів виробництва, робочої сили тощо.

Інфраструктура ринку споживчих товарів та послуг включає в себе об’єкти роздрібної торгівлі, ярмарки, маркетингові та рекламно – інформаційні фірми, виставкові комплекси тощо. Сутність їх діяльності полягає в оперативній доставці товарів і послуг до споживача. Важливою складовою діяльності інфраструктури ринку споживчих товарів та послуг є вивчення попиту та інформування споживача про властивості продукції.

Розвиток галузі торгівлі, готелів та ресторанів  передбачається за рахунок якісних змін при стабілізації кількісних показників.

Подальшого розвитку набуватиме галузь фінансів, кредиту та страхування, яка забезпечуватиме функціонування виробничого та соціального комплексу міста, місцевих фінансових потоків, акумулюватиме фінансові ресурси і надаватиме кредити підприємствам та населенню.

Система малого підприємництва є невід’ємною складовою сучасної ринкової економіки. Малий бізнес здійснює значний та багатогранний вплив на економіку міста та регіону, їх соціальну сферу, комунальне господарство, інфраструктуру.

Зростання малого підприємництва значною мірою визначає темпи розвитку економіки, її структурну трансформацію, сприяє насиченню ринку споживчими товарами та послугами. Посилюється значення малого бізнесу як джерела наповнення бюджету, що має безпосередній вплив на міський та регіональний розвиток.

В умовах реструктуризації господарства, коли вивільняється значна кількість зайнятих, мале підприємництво покликане виконувати важливі соціальні функції – створювати додаткові робочі місця; формувати новий суспільний прошарок  підприємців – власників, так званий “середній клас”; забезпечувати зростання життєвого рівня населення. Завдяки функціонуванню малого бізнесу зменшується тиск на місцеві та державні бюджети, що пов’язано із зниженням витрат на соціальний захист безробітних.

На перспективу передбачається збільшення частки підприємств малого бізнесу, що займаються виробничою діяльністю.

 

4. Житловий фонд, ділянки житлового будівництва, територіальний розвиток

На виконання Закону України  № 800 -VІ від 25.12.2008 р.« Про запобігання впливу фінансової кризи та розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» генеральним планом передбачається будівництво доступного житла -  недорогого житла, яке спроможні придбати громадяни з невисоким рівнем доходів, що потребують поліпшення житлових умов.

Генеральним планом передбачено згідно Закону України  № 3334 - ІVвід 12.01.2006 р. будівництво соціального житла (вул. 97 Стрілецької дивізії).

Обсяги житлового будівництва, передбачені в генеральному плані, визначені з урахуванням необхідності підвищення комфортності житлових умов населення, вибуття з експлуатації існуючого житлового фонду з різних причин та на основі детальної проробки територіальних ресурсів міста, придатних для його розміщення.

Виходячи з вищевказаного, в основу розрахунків обсягів та структури нового житлового фонду покладено такі принципи:

-          розселення сімей в житловому фонді з розрахунку, що кожна родина мешкає в окремій квартирі або будинку;

-           формування багатоквартирної забудови квартирами різних типів: соціальне житло, доступне житло та квартири підвищеної комфортності;

-          формування одноквартирної забудови будинками загальною площею від  150 м².

Генеральним планом передбачено вибуття непридатного існуючого житлового фонду в обсязі 2,3 тис. м².

Таким чином, житловий фонд, що зберігається, складе 367,0 тис. м², з нього –                         74,0 тис. м² – багатоквартирний. Кількість квартир у багатоквартирному житловому фонді, що зберігається становитиме біля 1,5 тис., середній розмір квартири – 50 м² загальної площі. Кількість будинків одноквартирної забудови становитиме 4,0 тис. У житловому фонді, що зберігається, виходячи з принципу розселення на прогнозний період можливо проживатиме 12 тис. осіб і виходячи з прогнозної чисельності населення міста, необхідно розселити ще 4 тис. осіб.

З урахуванням принципів, які покладені в основу програми житлового будівництва, передбачений генеральним планом обсяг нового житлового фонду на прогноз складе 220 тис. м², з нього 35 тис. м² – це багатоквартирний житловий фонд і 185 тис. м² – одноквартирний.

Житловий фонд міста на кінець прогнозного періоду складе 587,0 тис. м2.

В житловому фонді передбачаються такі зміни:

-          збільшення житлової забезпеченості на одного мешканця з 26,8 м² до 36,7 м²;

-          збільшення середнього розміру однієї квартири в багатоквартирному житловому фонді з 50,0 м² до 54,5 м²;

-          збільшення кількості квартир на 1000 мешканців з 399 до 456.

Досягнення передбачених обсягів житлового будівництва та нарощування в зв’язку з цим обсягів випуску будівельних матеріалів та виробів, дасть змогу мати на первинному ринку житла біля 0,5 тис. квартир та близько 1,3 тис. будинків, що дасть можливість поліпшити житлові умови близько 4,0 тис. мешканців міста та збільшити кількість робочих місць у сфері будівництва та на підприємствах будівельної індустрії .

Для здійснення будівництва прогнозованих обсягів житла передбачається залучення коштів з різних джерел фінансування: державного та місцевих бюджетів, коштів населення, підприємств, установ та організацій, іпотечного та інших видів кредитування. Фінансування будівництва житла громадянам, які потребують соціального захисту з боку держави, передбачається здійснювати за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Для розміщення обсягів житлового будівництва на прогноз потрібно 144,1  га, з них:

-            під багатоквартирну забудову – 2,6 га;

-            під одноквартирну забудову – 141,5 га.

Райони розміщення житлового будівництва визначені на основі еколого-містобудівної характеристики території .

 

 

 

 

Генеральним планом пропонується освоєння 6 ділянок житлового будівництва.

Ділянки житлового будівництва

 

Поверховість	Житловий фонд              (тис. м2)	Кількість квартир, будинків (од.)	Населення (тис. чол.)
Ділянки садибної забудови
1. «Північна»  (21га)
садибна	28,0	0,2	0,4
2. «Південна» (23 га)
садибна	31,0	0,2	0,4
3. «Західна» (60 га)
садибна	70,0	0,5	1,2
4. «Північно-західна» (22 га)
садибна	30,0	0,2	0,4
5. «Східна» (9 га)
садибна	12,0	0,1	0,2
Ділянки багатоквартирної забудови
5. «Центр - 1» (2,6 га)
багатоквартирна, з неї	35,0	0,5	1,1
багатоповерхова	35,0	0,5	1,1

 

Крім того проектом передбачається вибіркова садибна забудова на території 6,5 га.

 

Проектна межа міста збільшується на 149,3 га за рахунок земель:

-Кагарлицької міської ради – 120,0 га;

-Слобідської сільської ради – 29,3 га.

Територія міста в проектних межах складатиме 2280,0 га.

 

5. Планувальна структура, функціональне зонування

Формування перспективної планувальної структури, яка максимально орієнтована на зовнішню транспортну мережу. Внаслідок зручного транспортної доступності і достатньо вигідного географічного положення,  вдалого проходження кільцевої дороги, є можливість розміщувати об’єкти, які потребують безпосередньої близькості до таких транспортних зв’язків (зокрема розміщення логістичних центрів, виставкових аграрних центрів, тощо).

З метою створення раціональної планувальної структури міста передбачається зонування території з виділенням наступних функціональних зон за видами переважного використання: сельбищної; виробничо-комунальної; зони зовнішнього транспорту; ландшафтно-рекреаційної.

Сельбищназона призначена для розміщення кварталів садибної, багатоквартирної забудови, громадських центрів, об’єктів культурно-побутового обслуговування, зелених насаджень загального користування.   Вона є найбільшою за територією функціональною зоною міста.

 Згідно рішень генерального плану подальший розвиток сельбищної зони міста,  передбачається у західному, північному, південному напрямках. Незначного розвитку зона зазнає  у східному напрямку.

 Зона багатоквартирної забудови буде формуватися в центральній частині міста, на територіях передбачених відводами під такий вид забудови в районі  вул. 97 Стрілецької дивізії. Ділянки: Центр-І – під розміщення багатоквартирної забудови до 9 поверхів, згідно матеріалів «Містобудівне обґрунтування по розміщенню багатоповерхової житлової забудови на земельній ділянці по вул. 97 Стрілецької дивізії»). Окрім того, передбачається реконструкція існуючої багатоквартирної забудови по вул. Фрунзе.

Центр-ІІ –  резервується  під розміщення житлової забудови до 5 поверхів.

Що стосується розвитку багатоквартирної забудови на поза розрахунковий період (після 2036р.), генеральним планом передбачається  резерв реконструкції промислової зони в районі вул. Воровського вздовж кварталів багатоквартирної забудови (зараз там розміщуються МВКП «Декор», ТОВ «Борошномельна кампанія «Теві»», МППЖ, склади, гаражі), де передбачається подальший розвиток житлової забудови  з розміщенням громадських центрів вздовж вул. Воровського.  Завдяки вдалому проходженню перспективних житлових вулиць  завершується формування житлового кварталу, який на даний момент є неповноцінним (забудований тільки фронт вздовж вул. Воровського).

Генеральним планом виділені наступні ділянки перспективної садибної забудови: «Західна», «Північно-Західна», «Північна», «Південна», «Східна».

Також передбачається вибіркове садибне будівництво для завершення формування кварталів, що склалися.

Резервування територій під садибну забудову передбачається як за проектною межею міста (південна частина міста) так і в межах міста (в районі с. Перше Травня.

            Виробничо-комунальна  зона формується на базі виробничих, комунальних та складських територій, що склалися.

            Виробничі території формують переважно промислові, сільськогосподарські, будівельно-монтажні підприємства, склади, зокерма: ЗАТ «Кагма», СТ «Кагарлицький хлібзавод», ТОВ Кондитерська фабрика «Лагода», ТОВ «Русава-К», ПАТ «Кагарлицький цукровий завод», ТОВ «Кагарлик-м’ясо», ЗАТ «Комплекс Агромарс» Кагарлицький елеватор, ТОВ «Мойдодир», ТОВ «Пантек-виробництво», ТОВ «АРТ-ПАК-ЛТД», ТОВ «Профісор», ЗАТ «Росава», ТОВ «ЕМА-цемент», ЗАТ «Комплекс Агромарс», тощо.          

             Вдосконалення вулично - магістральної мережі покращить транспортне обслуговування промислових підприємств, а також надасть можливість відвести рух вантажного транспорту з центру міста. 

Виробнича зона передбачаєрозвиток Кагарлика як міста аграрно-індустріального центру за рахунок в першу чергу структурної перебудови виробничої бази, пошуку альтернативних виробництв, вирішення екологічних проблем, пов’язаних з нераціональним використанням території, розміщення високотехнологічних виробництв, кооперування з підприємствами великого міста, тощо.

Генеральним планом визначені такі напрямки розвитку виробничої зони:

1)      Збереження пріоритету виробничої функції.  Це стосується в першу чергу виробничих зон, що склалися на заході (район очисних споруд) та північному заході (район вул. Комунарська). Крім того, відбуватиметься інтенсивне освоєння цих територій за рахунок розміщення нових підприємств.

Зокрема в районі вул. Комунарська передбачається розміщення фабрики-пральні, фабрики-хімчистки, промислових підприємств ІІІ-IV класу шкідливості. Вздовж вул. Перше Травня в санітарно-захисній зоні від існуючих та проектних підприємств передбачається створення гаражних комплексів для обслуговування багатоквартирної забудови міста.

Вздовж вул. Фрунзе внаслідок зручного залізничного та автомобільного сполучення отримають розвиток  логістичні центри.  Тут передбачається розміщення промислових та будівельних, складських підприємств та баз. Передбачаються розширення комбікормового заводу.

2)      Збереження пріоритету виробничої функції, але з можливістю іншого функціонального призначення. Такий напрям розвитку дасть можливість поступово змінити функціональне призначення (на об’єкти нижчого класу шкідливості, громадські об’єкти, тощо), внаслідок чого  зменшиться негативний вплив на прилеглі території. Зона зосереджена в основному вздовж під’їзної колії. Виробнича функція залишається пріоритетною.

Зокрема на території кагатних полів ПАТ «Кагарлицький цукровий завод» створюються тепличні комплекси на обігріванні електроенергією. Вздовж вул. Проектна-9 передбачається винесення житлової забудови з промислової зони.

Пріоритетність виробничої функції передбачається від вул. Фрунзе  вдовж під’їзних шляхів до вул. Проектна-9. Далі до вул. Воровського з містобудівних міркувань було вирішено віддати перевагу громадській та житловій функціям з метою оздоровлення міського середовища центральної частини міста.

Отже, в кварталі  по вул. Петровського-вул. Народна-вул.Проектна-9 внаслідок примикання до житлової забудови промислових підприємств   передбачається резерв реконструкції виробничої зони під громадську забудову. Розміщення виробничих чи комунальних підприємств можливе лише за умови дотримання санітарних норм. Тут передбачається створення гаражного комплексу для обслуговування багатоквартирної забудови.

 В кварталі по вул. Воровського - вул. Народна-пров.Складський-вул.Свердлова  передбачається резерв реконструкції промислової під житлову забудову.

Території сільськогосподарських підприємства, які на даний час не діють, але мають значні санітарно-захисні зони (зокрема  ПАТ «Кагарлицьке», ДСП «Головний селекційний центр України», господарський двір, тощо), перепрофілюються в підприємства по зберіганню та складуванню сільськогосподарської продукції.

«ПАТ «Кагарлицьке» в районі с. Перше Травня після 2036р. перепрофілюється, внаслідок чого зменшується санітарно-захисна зона, що дасть можливість освоювати резервні ділянки під житлову забудову.

3)      Наступний напрям—реструктуризація під інше функціональне використання Стосується цукрового заводу та ЗАТ «Кагма». Це зумовлене негативним впливом санітарно-захисних зон від вказаних підприємств на сельбищні території та об’єкт ПЗФ                                                (реструктуризація передбачена на період після 2036 р.).

Передбачається рекультивація існуючих каналізаційних очисних споруд та винесення їх за межі міста на землі міської ради (до 2036р. ).

4)       Останній напрям—резервування територій під виробничі об`єкти. Відбувається на заході за межами міста, вздовж залізниці районі очисних споруд ПАТ «Кагарлицький цукровий завод». Зона освоюватиметься після 2036р.

            Зону зовнішнього транспорту створено автомобільними шляхами зовнішнього зв'язку, з об'єктами обслуговування (транспортними розв’язками в двох рівнях, пішохідними естакадами); залізницею; залізничною станцією; автостанцією. Проектом генерального плану передбачається подальший розвиток цієї зони: з метою виведення транзитного руху транспорту з центру міста пропонується створення північно-східного обходу міста (згідно проекту, розробленого   інститутом «УКРДІПРОДОР»).

В північній частині міста на в районі перетину вул. Карла Маркса і кільцевої автодороги передбачається створити автостанцію, яка б виконувала міжміські перевезення. Існуюча автостанція виконуватиме тільки внутрішньо міські перевезення.

На в’їзді в місто пропонується розмістити підприємство по обслуговуванню вантажних автомобілів, автозаправну станцію. Вздовж автомобільної дороги Н-01 передбачаються об’єкти придорожнього сервісу.

В західній частині міста в районі залізниці розміщуються логістичні центри.

Ландшафтно–рекреаційну зонустворюють озеленені території міста, зони короткочасного відпочинку, розміщені вздовж водних поверхонь р. Росава або поблизу них. Формування зони відбувається за рахунок існуючого  об’єкту ПЗФ—  парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва державного значення «Кагарлицький», заплавних територій, парків, зелених насаджень.

Згідно рішень генерального плану передбачається благоустрій прибережних територій, скверів парків, влаштування набережних, зон відпочинку біля водних об’єктів, пляжів. Генеральним планом передбачається створення ландшафтного парку зі спортивною зоною вздовж водних поверхонь (між вул. Радянська та вул.  Проектна-2).

На території кварталів Кагарлицького лісництва в північно-східній частині міста передбачається створення Кагарлицького лісопарку.

Завдяки зручному розташуванню вздовж об’їзної дороги, отримає  розвиток мисливське господарство, як унікальний об’єкт туризму, яке межує з проектним лісопарком. Територію  господарства пропонується розширити. Тут передбачається  розміщення розміщення Клубу мисливства та рибальства, кінологічного клубу, з необхідними об’єктами обслуговування (мотелі, придорожній сервіс, заклади торгівлі та громадського харчування), тренувального центру. За рахунок розширення території, досягається можливість «шумну зону» розмістити ближче до об’їзної і максимально відокремити  її від сельбищної зони.

 В районі парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва державного значення «Кагарлицький» передбачається створення ландшафтного парку від вул. Незалежності до вул. Богдана Хмельницького із зоною екстремального відпочинку, яка розміщується на експлуатованій покрівлі напівпідземного паркінгу для обслуговування центральної частини міста. В цій зоні розміщуватимуться об’єкти прокату спортивного інвентарю для відпочиваючих парку.

 

6. Основні інженерно-технічні, природоохоронні, санітарні заходи щодо забезпечення територіального розвитку міста

Транспортна інфраструктура

Автомобільні дороги, автомобільний транспорт.Найбільша кількість транзитного автомобільного транспорту, що проходить через місто, рухається по автомобільній дорозі національного значення Н - 01 сполученням Київ – Знам’янка. Тому рішенням генерального плану передбачається будівництво транспортного обходу м. Кагарлик по автомобільній дорозі Н – 01. Обхід пройде в північно-східній частині міста, його протяжність становитиме 4,3 км, а проїзна частина відповідатиме параметрам ІІ технічної категорії. Будівництво автомобільного обходу міста, зменшить рух транзитного транспорту та тим самим розвантажить вулиці Карла Маркса та Незалежності, які на даний момент мають найбільше транспортне навантаження. 

Проектом також передбачається проведення реконструкції проїзної частини на низки автомобільних доріг в Кагарлицькому районі: Кременець – Біла Церква – Ржищів, Кагарлик – Карапаші – Богуслав, Телешівка – Землянка, Петровське – а/д Н-01 через Горохове, від                      а/д Р-32 – Краснопілка – Бурти.

На перспективу не передбачається значного збільшення обсягу відправлення автобусів з існуючої автостанції, тому в реконструкції автостанції необхідності немає. Проте площа існуючої автостанції становить приблизно 0,25 га, а за нормативом, автостанція ІІІ класу (саме такий клас автостанції в м. Кагарлик) повинна мати площу 0,8га. На перспективу пропонується створення нової автостанції для обслуговування зовнішніх перевезень (для неї резервується територія 1,7 га). Клас існуючої станції пропонується знизити.

Магістральна мережа.Для транспортного обслуговування проектних майданчиків житлового та громадського будівництва, а також для покращення транспортних зв’язків в місті, проектом передбачається будівництво нових магістральних вулиць:

Назва вулиці	Маршрут проходження	Протяжність, км
Проектна 1	Дана вулиця проходить між вулицями Комунарська та Білоцерківська (район ділянок перспективної багатоквартирної забудови  «Центр-І» та «Центр- ІІ»)	1,2
Проектна 2	Ділянка між вулицями Першого Травня та                    97 стрілецької дивізії (район ділянки перспективної садибної забудови «Північно-Західна»	1,2
Проектна 3	Магістраль проходить між вулицями Тітова та Проектної Північно-східної обхідної (є про-довженням вулиці Лісова)	1,2
Проектна 4	Продовження вулиці Барвінкова до Проектної північно-східної обхідної  (район ділянки перспективної садибної забудови «Східна»)	0,4
Проектна 5	Від а/д Н – 01 до вулиці Першого Травня (район ділянки перспективної садибної забудови «Північна»)	1,3
Проектна 6	Від вулиці Богдана Хмельницького до виходу з міста (до а/д Н-01)	1,0
Проектна 7	Продовження вулиці Б.Хмельницького до виходу з міста (до а/д Н-01)	0,7
Проектна 8	Продовження вулиці Котовського до перетину з вулицею Фрунзе	0,4
Проектна Північно-східна обхідна	В північно-східній частині міста, ділянка об’їзної дороги	4,2

 

Протяжність проектних магістралей на розрахунковий строк становитиме 11,6 км, а загальна протяжність всіх магістральних вулиць до кінця розрахункового строку складе 56,5 км.

Також проектом передбачається проведення реконструкції проїзної частини на деяких вулицях.

Вулиця, на який пропонується провести реконструкцію проїзної частини	Ділянка реконструкції	Протяжність ділянки реконструкції, км	Існуюча ширина проїзної частини, м	Проектна ширина проїзної частини, м
Котовського	По всій довжині	1,9	5-5,5	8
Першого Травня	Ділянка між вулицями Фрунзе та Комунарська	0,7	6-6,5	8
Карла Маркса, Зеленського	По всій довжині	1,8	7,5-8	12
Жовтнева	По всій довжині	2,6	8	15
Частина дороги                 Р – 32	Ділянка між вулицями Незалежності та проектним північно-східним обходом	1,3	8	15
Леніна	По всій довжині	1,7	5-5,5	8
Тургенєва	По всій довжині	1,3	6-6,5	8
Комсомольська	По всій довжині	0,5	6	8
Тітова	По всій довжині	2,3	4,5	7,5
Барвінкова	По всій довжині	0,8	4	7,5
97 Стрілецької Дивізії	По всій довжині	0,6	6-6,5	8
Білоцерківська	По всій довжині	1,3	6	8

 

Всього передбачається реконструювати 16,8 км проїзної частини магістральних вулиць. При визначені магістралей, на яких передбачається проведення реконструкції проїзної частини, бралося до уваги існуюча ширина проїзної частини, маршрут проходження магістралі та розміщення проектних ділянок громадської і сельбищної забудови. До кінця розрахункового строку передбачається, що всі основні магістральні вулиці матимуть проїзну частину, яка відповідає нормативним вимогам щодо її ширини.

На східній межі міста намічено будівництво транспортної розв'язки в різних рівнях на перетині проектної ділянки об’їзної дороги та існуючої автомобільної дороги регіонального значення Р – 32. Також пропонується будівництво само регульованих розв'язки на перетині вулиць Незалежності і Жовтневої та Проектної північно-східної кільцевої  і вул. Зеленського.   

Внутрішньо міський транспорт. В перспективі перевезення пасажирів у міському сполучені буде здійснюватися, як міськими так і приміськими автобусними маршрутами. Додатково до існуючих, передбачається влаштувати проектні лінії руху автобусу, що пройдуть по вулицям:

-          Проектна 6, Проектна 7 та по вулиці Богдана Хмельницького (ділянка між вулицями Проектна 6 та Проектна 7).

-          Котовського (ділянка між вулицями Фрунзе та Аркадія Демиденка) та вул. Аркадія Демиденка (ділянка між вулицями Котовського та Першого Травня)

-          Першого Травня від вулиці Фрунзе до вулиці Проектна 2

-          Проектна 2 та вулиці 97 Стрілецької дивізії (по всій вулиці)

-          Барвінкова (по всій вулиці)

Загальна протяжність проектних ліній руху автобусу становить 10,5 км. Загальна протяжність ліній руху автобусу на перспективу становитиме 35,7 км.

Легковий транспорт.Оскільки на сьогоднішній день загальний рівень автомобілізації в м. Кагарлик вище за середній показник по Україні, тому в перспективі щорічний приріст кількості автомобілів буде не значним. За підрахунками, до кінця розрахункового строку, загальний рівень автомобілізації в м. Кагарлик виросте до 300 автомобілів на 1000 мешканців.

До кінця розрахункового строку в м. Кагарлик буде налічуватися 4750 автомобілів різних типів та різних форм власності та 320 мотоциклів.

Автовласники, що мешкають на території садибної забудови, зберігатимуть свій автотранспорт на території власних садиб. Мешканці, що проживають в багатоквартирній забудові, зберігатимуть свій транспорт в проектних гаражних комплексах вздовж вул. Перше Травня та в районі вулиці Народна (тимчасове зберігання автомобілів передбачається на відкритих стоянках на території багатоквартирної забудови). Для покращення обслуговування центральної частин міста передбачений напівпідземний паркінг з експлуатованою покрівлею для розміщення зелених насаджень загального користування (в районі вулиць Незалежності та Червоноармійської).

На сьогоднішній день в місті функціонує 7 АЗС. Потужностей існуючих АЗС вистачає для забезпеченням палива всього автотранспорту в місті і на розрахунковий строк. Але враховуючи, розміщення значних громадських об’єктів  в місті, на розрахунковий етап  передбачається будівництво однієї АЗС в районі проектної автостанції.

На сьогоднішній день в місті функціонує 5 СТО, потужностей яких вистачає для технічного обслуговування всього автотранспорту в місті і на розрахунковий строк.

Крім того, враховуючи те, що місто межує з автодорогою Н-01 (її проектною ділянкою), доцільно вздовж неї розмістити об’єкти придорожнього сервісу, які б обслуговували в основному транзитний транспорт. Зокрема на півночі передбачається центр обслуговування вантажного транспорту.

Повітряний транспорт.В перспективі не передбачається розвиток існуючого аеродрому, оскільки поблизу м. Кагарлика не передбачається збільшення сільськогосподарського виробництво. Проте за рішенням даного генерального плану, пропонується на території існуючого сільськогосподарського аеродрому влаштувати проектний гелікоптерний майданчик для потреб громади м. Кагарлик та району.

Залізничний транспорт.На перспективу передбачається спеціалізації залізничної гілки Київ – Миронівка під швидкісні пасажирські перевезення. Тому проектом пропонується будівництво другої колії на перегонах та модернізації існуючої колії.

 

 

 

Водопостачання

Джерелом питного водопостачання прийняті – підземні води.

            Гідрологічні умови визначаються розташуванням території міста в межах Дніпровсько - Донецького артезіанського басейну.

Існуючі затверджені запаси підземних вод не можуть забезпечити розрахункову потребу в питній воді. Рішенням попереднього генерального плану було прийнято розробку нового водозабору в районі с. Бурти та рекомендовано освоєння нового водозабору в долині р. Дніпро у 18-20 км на схід від м. Кагарлик. Для забезпечення міста водою необхідно провести роботи з оновлення даних щодо запасів підземних вод із залученням відповідних спеціалізованих закладів та організацій. Розробити ТЕО водопостачання міста (у тому числі освоєння нових водозаборів).

Господарсько-питне водопостачання передбачається централізованим водопроводом, що має забезпечити надійний санітарний контроль за якістю, а також за раціональним використанням питної води. Централізованим водопроводом передбачається охопити все населення міста.

Технічне водопостачання передбачається із існуючої схемі з урахуванням необхідної реконструкції та модернізації систем повторного та оборотного водопостачання підприємств. Для зменшення витрат свіжої води з природних джерел, необхідно збільшити використання води у системах оборотного та повторного водопостачання в цілому по місту, орієнтовно на 20-30%.

Для зрошення садиб, поливання та миття територій передбачається використання місцевих поверхневих джерел та ґрунтових вод, використання води міського водопроводу - тільки для територій, до санітарного стану яких ставляться підвищені вимоги (дитячі установи, лікарні тощо).

Основні заходи щодо удосконалення та розвитку систем водопостачання міста включають:

-          оновлення та затвердження даних по запасам підземних вод с залученням відповідних спеціалізованих закладів та організацій;

-          будівництво нових водозаборів;

-          нарощування продуктивності, технічне переозброєння та інтенсифікація роботи усіх елементів централізованої системи водопостачання до продуктивності 21,60 тис.м³/добу;

-          запровадження комплексу заходів щодо екологiзацiї водогосподарського комплексу: впровадження водозберiгаючих технологій, скорочення питомих витрат води на одиницю продукції, модернізація діючих та будівництво нових систем оборотного i повторного водопостачання, розроблення i здійснення кожним підприємством водозберiгаючих i водоохоронних заходів, удосконалення систем лімітування i моніторингу витрат i якості води;

-          запровадження автоматизованої системи управління водопровідно-каналізаційним господарством;

-          обладнання житлового фонду водомірними пристроями і регуляторами тиску, ліквідація втрат та непродуктивних витрат води тощо;

-          повне обладнання житлового фонду системами водопостачання;

-          створення сучасної автоматизованої системи управління водогосподарським комплексом;

-          реконструкція основних міських водозаборів, будівництво споруд чистки води (знезалізнення) та знезаражування води;

-          реконструкція та капітальний ремонт існуючої водопровідної мережі;

-          удосконалення системи подачі та розподілу води по території міста будівництвом нових та перекладкою або відновленням сучасними методами амортизованих водоводів i мережі, реконструкцією головних споруд, насосних станцій тощо;

-          модернізація виробничої бази та удосконалення економічних та правових засад функціонування водопровідно-каналізаційного господарства.

Невідкладні заходи щодо сталого функціонування системи водопостачання міста з урахуванням Кагарлицька районна програма "Питна вода" на 2008-2020 роки.:

-          пошук і освоєння нових території для підземних водозаборів;

-          благоустрій та відновлення огорожі меж першого поясу зон санітарної охорони всіх свердловин;

-          будівництво станції доочищення та знезараження;

-          встановленні вимірювальної апаратури на системі водопостачання;

-          заміна водопровідної мережі – 57 км;

-          організація та ведення моніторингу у сфері питного водопостачання;

-          впровадження та використання сучасних технологій очистки та знезараження;

-          проведення інвентаризації свердловин по місту;

-          ремонт будівель споруд водопостачання;

-          заміна на сучасне пристроїв та агрегатів;

-          обладнання лабораторії відповідно до сучасних норм питного водопостачання.

Каналізація

Відведення стічних вод передбачається централізованою міською каналізацією за існуючою схемою, зі збільшенням пропускної спроможності міської каналізації до проектних об’ємів на нові очисні споруди районного значення у районі с. Бурти. Необхідно розробити проект вибору ділянки та будівництво нових районних очисних  споруд каналізації в районі      с. Бурти. 

Поліпшення роботи системи каналізації передбачається за рахунок реконструкції зі збільшенням пропускної потужності існуючих споруд (насосних станції, самопливних колекторів, напірних трубопроводів), будівництва нових каналізаційних насосних станції та прокладання нової самопливної та напірної мережі в районі існуючої та перспективної забудови, поступовим охопленням всій забудови міста централізованою системою каналізації.

Основні заходи щодо удосконалення та розвитку системи каналізації міста включають:

-          розробка проекту та будівництво очисних споруд з урахуванням розрахункового об’єму стічних вод;

-          нарощування пропускної спроможності системи водовідведення, забезпечення резерву продуктивності міської каналізації для нового житлового будівництва, каналізування садибної забудови;

-          розробка та впровадження системи моніторингу скидів виробничих стічних вод у міську каналізацію, у першу чергу, за показниками якості для забезпечення нормального функціонування технологічних процесів біохімічного очищення i доочищення;

-          модернізація системи відведення перекладкою амортизованих колекторів i мережі, реконструкцією насосних станцій, дублюванням напірних колекторів, прокладкою самопливних колекторів;

-          будівництво самопливної мережі, насосних станцій i напірних колекторів у районах нової та існуючої неканалізованої забудови;

-          забезпечення на кінець розрахункового строку генплану повного охоплення забудови міста централізованою каналізацією;

-          модернізація виробничої бази та удосконалення економічних та правових засад функціонування водопровідно-каналізаційного господарства.

Невідкладні заходи щодо сталого функціонування системи водопостачання міста з урахуванням Кагарлицька районна програма "Питна вода" на 2008-2020 роки.:

-          розробка проекту вибору ділянки під нові очисні споруди;

-          відновлення роботи каналізаційного колектору;

-          капітальний ремонт будівель каналізаційних насосних станції;

-          заміна обладнання насосних станції на сучасне з меншою енергоємністю;

-          проведення робіт по очистки мулових майданчиків та ставків на існуючих спорудах;

-          заміна каналізаційних мереж: самопливних – 7,00 км та напірних – 4,50км;

-          будівництво системи каналізації масиву "Цукровий завод".

Санітарна очистка території

Рідкі відходи на перший час будуть зливатися до централізованих мереж каналізації та знищуватися на очисних спорудах промислово-побутової каналізації. По мірі реалізації рішень генерального плану, подальшої розбудови системи централізованої каналізації (генеральним планом планується 100% каналізування усієї міської території) об’єм накопичення рідких відходів має поступово зменшуватися.

В подальшому усі рідкі відходи будуть відводитись централізованою системою каналізації.

На перші роки дії генерального плану ТПВ будуть вивозитися та знезаражуватися на  існуючому  звалищі до повного його заповнення. Паралельно з цим заповнена частина звалища підлягає рекультивації.

Генеральним планом пропонується нова ділянка, що розташована на південний - схід від міста поряд з ділянкою розташування нових міських КОС в межах їх санітарно-захисної зони. 

Також для кращого знешкодження ТПВ та відповідно до сучасних вимог пропонуємо впритул до полігону побудувати сміттєсортувальну станцію (з врахуванням сортуванням ТПВ прилеглих сіл).  Прийняття остаточного рішення по вибору ділянки для розміщення полігону та сортувальної станції є пріоритетом органів місцевої та обласної влади.

Для поліпшення екологічного стану та благоустрою  території, з метою модернізації та розвитку системи санітарного очищення  необхідно:  охопити всі райони  централізованою планово-регулярною системою санітарного очищення; придбати нову техніку спеціального призначення, контейнерний парк, облаштувати ділянки з встановленням контейнерів для роздільного збору ТПВ; створити умови для миття та дезобробки спеціального автотранспорту та контейнерів.

 Для забезпечення виконання „Програми поводження з твердими побутовими відходами“ (постанова Кабінету Міністрів України від 4.04.2004р. №265) пропонується організація роздільного збору твердих побутових відходів з наступним використанням і утилізацією. За умови організації роздільного збору обсяг вивозу твердих побутових відходів можна зменшити на 30-50%.

Основні заходи щодо вдосконалення та розвитку системи санітарного очищення передбачають:

- розроблення спеціалізованоїрегіональної схеми санітарного очищення з уточненням заходів, спрямованих на поліпшення екологічного та санітарного стану, будівництва сміттєсортувальної станції та районного підприємства промислової переробки із знешкодження відходів на базі  сучасної технології, що виключає шкідливий вплив на навколишнє середовище, скорочення площі полігону ТПВ, зменшення транспортних витрат, тощо;

- охоплення усіх районів міста централізованою планово-регулярною системою санітарного очищення;

- впровадження системи роздільного збору, сортування, утилізації, подрібнення, польового компостування відходів зеленого господарства та інших заходів з метою зменшення обсягів вивезення та захоронення відходів.

- модернізація  та оновлення  парку  спецавтотранспорту та іншої техніки для санітарного очищення, придбання контейнерів для роздільного збору ТПВ;

-   облаштування ділянок для встановлення контейнерів;

- створення умов для миття та дезобробки спецавтотранспорту та контейнерів;

-   придбання спецмашин – 7 авто;

- придбання контейнерів (кількість відповідно до схеми санітарного очищення);

- рекультивація існуючого сміттєзвалища;

- будівництво полігону;

- будівництво сміттєсортувальної станції.

 

 

Електропостачання

Для забезпечення надійного електропостачання споживачів міста Генеральним планом  пропонується проведення наступних заходів:

1. Схема зовнішнього електропостачання міста може залишитись без змін

2. Для покриття зростаючих на розрахунковий строк електричних навантажень рекомендується провести реконструкцію ПС| «Кагарлик» із заміною трансформаторів на трансформатори більшої потужності.

2. Розподіл електроенергії між споживачами передбачений по мережах напругою                   10-0,4кВ, для чого на території міста передбачити будівництво необхідної кількості розподільних пунктів 10кВ (РП-10кВ|), трансформаторних підстанцій 10/0,4кВ (ТП-10/0,4кВ|), мереж 10кВ і 0,4кВ і зовнішнього освітлення. Кількість, розміщення, потужність РП-10кВ|, ТП-10/0,4кВ| та приєднання їх до розподільчої мережі міста вирішуються на подальших стадіях проектування згідно Технічних умов енергопостачальної організації.

3. Впродовж всього розрахункового періоду необхідно проводити реконструкцію і розширення електричних мереж 10кВ і 0,4кВ, заміну зношеного і морально застарілого обладнання, упроваджувати енергозберігаючі установки та технології.

4. При забудові проектних майданчиків слід врахувати розташування повітряних ліній електропередачі 110-35кВ і передбачити облаштування технічних коридорів та охоронних зон, або винесення за межі житлової забудови. Зокрема,  винести за межі житлової забудови ділянку ПЛ-35кВ «Ромашка – Кагарлик».

Невідкладними заходами, які є пріоритетними для надійного функціонування електричних мереж є:

- заміна масляних вимикачів на вакуумні;

- реконструкція підстанцій з заміною опорної ізоляції;

- проведення заходів, щодо мінімізації аварійних наслідків від однофазних замикань на землю в мережах 10кВ;

- автоматизація системи диспетчерського управління і комерційного обліку електроенергії;

- будівництво необхідної кількості розподільних пунктів 10кВ (РП-10кВ), трансформаторних підстанцій 10/0,4кВ (ТП-10/0,4кВ), мереж 10кВ і 0,4кВ і зовнішнього освітлення;

- реконструкція і розширення електричних мереж 10кВ і 0,4кВ, заміна зношеного і морально застарілого обладнання, упровадження енергозберігаючі установок та технологій.

Теплопостачання

Виходячи з перспективи розвитку сельбищної території м. Кагарлик, теплопостачання існуючого та нового багатоквартирного житлового фонду, закладів та підприємств обслуговування передбачається помірно-централізованими, децентралізованими та автономними системами.

Витрати теплоти по споживачах житлово-комунального сектору визначені відповідно до прийнятої забезпеченості:

-          багатоквартирної забудови - опаленням та гарячим водопостачанням;

-          закладів та підприємств обслуговування - опаленням, гарячим водопостачанням та вентиляцією.

Теплопостачання садибної житлової забудови вирішується і надалі індивідуальними теплоустановками.

Додатковий тепловий потік для житлово-комунального сектору м. Кагарлик, з урахуванням втрат теплової енергії у теплових мережах та витрат на власні потреби джерел теплопостачання, складе на розрахунковий етап близько 9,89 МВт.

Для об’єктів, в яких неприпустимо перерву в подачі теплоти (лікарні, готелі, дитячі установи цілодобового функціонування, тощо), відповідно до вимог ДБН В.2.5-39:2008 (п.4.1.1, 7.5.2, 7.5.3), необхідно передбачити наявність місцевого резервного джерела теплопостачання.

Теплопостачання багатоквартирного житлового фонду і об’єктів громадського призначення, з урахуванням навантажень споживачів нового будівництва, вирішується шляхом будівництва нових джерел теплоти.

Орієнтовно для забезпечення додаткового розрахункового теплового потоку від джерел теплоти за системою помірно-централізованого теплопостачання, на розрахунковий етап передбачено прокласти 0,45 км теплових мереж.

Також в місті будується котельня потужністю 1,6 МВт, на твердому паливі (дрова), для забезпечення тепловою енергією ЦРЛ та ще кількох споживачів з відключенням їх від мереж котельні “Стадіонна”.

З метою покращення екологічного стану довкілля, економії паливно-енергетичних ресурсів, подальшого підвищення коефіцієнту ефективності перетворення енергії, у тому числі за рахунок відмови від будівництва зовнішніх теплових мереж, додаткових інженерних споруд і пристроїв, для теплопостачання об’єктів одно- і багатоквартирного нового житлового фонду та громадського будівництва пропонується застосування теплових установок сучасного типу (теплогідромеханічні генератори, теплові насоси та інші), використання на котельнях кавітаційних технологій. Для теплонасосних установок (ТНУ) джерелом низькопотенційного тепла можливе використання систем утилізації тепла на очисних спорудах каналізації, використання тепла ґрунтів, водоймищ. Покриття теплових навантажень (у повному обсязі, або частково – на гаряче водопостачання), пропонується через комплексне застосування ТНУ з когенераційними установками, геліосистемами. Автономність запропонованого обладнання враховує поетапність введення в експлуатацію об’єктів будівництва.

Згідно з Розпорядженням КМ України № 502-р від 28.09.06 р. та № 159-р від 11.02.09р., через техніко-економічні розрахунки пропонується проведення робіт у напрямку впровадження заходів з переобладнання об’єктів теплогенеруючими установками на електриці. Реалізація цього питання вимагає у більшості випадків виконання комплексу робіт з модернізації електромереж, спрямованого на збільшення їх пропускної спроможності. Застосування комбінованого теплогенеруючого обладнання з використанням електрики у періоді “нічного” тарифу і природного газу є пріоритетним в першу чергу для об’єктів бюджетної та соціальної сфери.

Вибір варіанту системи теплопостачання об’єкту, траса нових розподільчих теплових мереж, кількість джерел теплопостачання, місця їх розміщення, вибір основного обладнання конкретизуються на подальших етапах проектування за техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, з урахуванням відповідних Технічних умов та інвестиційних пропозицій.

Газопостачання

Подальший розвиток системи газопостачання м. Кагарлик намічається з урахуванням нових споживачів, місць розміщення майданчиків нового житлового будівництва.

На базі мережного природного газу розглядається забезпечення таких категорій споживачів:

-          житлові будинки – для приготування їжі та, частково, гарячого водопостачання;

-          джерела теплопостачання – як паливо;

-          промислові та інші підприємства – для технологічних потреб.

Норми питомих витрат природного газу для господарсько-побутових потреб прийнято відповідно до ДБН В.2.5-20-2001 “Газопостачання” при наявності в квартирі газової плити та газового водонагрівача.

Приготування їжі в лікувально-оздоровчих закладах, дитячих дошкільних закладах та школах, підприємствах громадського харчування передбачається на базі використання електрики.

Витрати природного газу по промислових підприємствах визначено за даними розміру фактичного паливоспоживання, з урахуванням перспективного розвитку і наведено в цілому по місту.

Виходячи з розміру паливного еквіваленту природного газу Е=1,16, прийнятого у даному проекті за вихідний (основний) вид палива, маса умовного палива всього по місту на розрахунковий період складе близько 49,78 тис.тонн у.п.

Перспективний розвиток газифікації м. Кагарлик з урахуванням газопостачання споживачів по ділянках розміщення багатоквартирної і садибної забудови передбачається шляхом подальшої розбудови системи розподільчих газопроводів високого, середнього і низького тисків, будівництва нових ГРП, ШРП. Для розвитку системи газопостачання міста проектом пропонується будівництво 8 одиниць ГРП, (ШРП) та прокладання близько 4,2 км розподільчих газопроводів високого і середнього тисків із застосуванням сучасних технологій та матеріалів прокладання мереж, що значно зменшує капітальні витрати та продовжує термін експлуатації газопроводів.

Даним проектом рекомендовано проведення коригування існуючої схеми газопостачання міста у відповідності до нових навантажень та пропозиціями забезпечення стабільності експлуатації Схеми в цілому. При цьому, за основу коригування Схеми слід брати принципи економної, ефективної і безпечної подачі та споживання природного газу, а також заходи, спрямовані на скорочення його витрат на одиницю виробленої теплоти та продукції, на впровадження нових технологій, які дозволяють заміну природного газу, у т.ч. на інші види палива – відходи сировини, біогаз та інші.

Кількість проектних ГРП, ШРП та місця їх розташування, трасу проектних розподільчих газопроводів високого та середнього тиску з урахуванням реконструкції окремих ділянок мереж і виносом з під плям нової забудови, уточнюються на наступних стадіях проектування за відповідними гідравлічними розрахунками, із залученням спеціалізованих проектних організацій.

Інженерна підготовка території

Комплекс гідротехнічних заходів з інженерної підготовки та захисту території включає:

1)      регулювання русел р. Росава та струмків, благоустрій ставків.

Для покращення санітарно-гігієнічного стану як річки Росава, так і прилеглих до неї територій необхідно виконати ряд заходів по регулюванню русла, а саме: розчистити русло від побутового та будівельного сміття, від мулу і наносів, від вологолюбивої рослинності; на окремих ділянках русло розчистити і поглибити. Заходи по розчистці рекомендується виконувати регулярно, так як русло поступово замулююється і заростає.

Загальна довжина ділянок регулювання русла річки Росава та струмків в межах міста складатиме близько 7,5  км.

На території міста є ряд ставків  комплексного призначення на р. Росава та у Безіменній балці. Всі ставки потребують розчистки, частково поглиблення та благоустрою берегів та влаштування прибережних захисних смуг. Загальна площа розчистки ставків складає близько 41,0 га. 

На ставку №1 передбачається благоустрій існуючого пляжу, шляхом підсипки піску, облаштування грибками, роздягальнями та іншим оснащенням, та влаштування нового пляжу в районі нової забудови біля стадіону в північній частині міста, в районі ділянок перспективної житлової  забудови «Північна», «Північно-Західна» і «Центр-І». Загальна площа пляжів складатиме 0,9 га.

Загальна площа заболоченостей в межах території міста  складає 74,8 га. Так як ці ділянки можуть бути осередками для виплоду малярійного комара, тому існує необхідність регулярно проводити комплекс протималярійних заходів.

Ліквідацію заболочених ділянок в заплавах р. Росава та струмків намічається виконувати шляхом влаштування відкритих каналів.

На території міста є території (вздовж балок), які підтоплюються – 219,9 га. В районі ділянки забудови «Південна», що прилягає до заплави р. Росава, необхідно виконати  заходи по захисту від підтоплення на загальній площі 7,6 га, шляхом влаштування дренажу (відкритого або закритого типу) під кожну або групу будівель і споруд, а також виконати вертикальне планування території і будівництво дощової каналізації.

2)      протиерозійні заходи.

Територію міста пересікають дві балки та невеликі яри з крутими схилами, які потребують протиерозійних заходів.

Одним з найбільш ефективних засобів у боротьбі з ерозією являється посадка деревно-кущової рослинності, а також залуження схилів ярів і балок.

Для попередження подальшого росту ерозійних процесів намічається комплекс агролісомеліоративних заходів, а саме: лісонасадження на укосах і схилах та по дну ярів.

Разом з цим необхідно проведення протиерозійних гідротехнічних заходів – упорядкування водовідводу зливових і паводкових вод і запобігання розмиву схилів і дна ярів. В період проходження паводків по водотоках, в місцях концентрації поверхневого стоку (вершини ярів) намічається влаштовувати огороджуючі вали, водовідвідні лотки і канави. Вали, лотки і канави влаштовуються в вершинах ярів, зменшують водозбірну площу водотоків, які протікають по ярах, і організовано відводять поверхневі води.

Проведення протиерозійних заходів потребує частина крутих схилів, які не мають рослинного покриву на загальній площі біля 1,2 га

3)      протипросідні заходи.

На території міста зустрічаються лесовидні ґрунти І типу просадності (залягають на глибині до 10 м).

Так як лесовидні суглинки просадні, то для підготовки основи під капітальну забудову необхідно виконати більш детальне інженерно-геологічне та інженерно-будівельне обстеження ділянок під будинки і споруди.

При замочуванні основи, складеної просадними ґрунтами, стійкість та експлуатаційна надійність споруд забезпечується водозахисними та конструктивними заходами, спрямованими на запобігання просадним властивостям ґрунтів:

- в межах деформаційної зони чи її частини – улаштуванням ґрунтових подушок, витрамбовка котлованів;

-  при багатоповерховій забудові:

-       в межах всього просадного шару необхідно виконувати глибинне ущільнення ґрунтовими палями, що попередньо замочені в нижніх шарах просадних ґрунтів;

-       прорізкою просадних ґрунтів основи фундаментів із забивних, набивних та буро набивних паль, а також з використанням стовпів чи стрічки з ґрунтів, що закріпленні хімічним, термічним чи іншим способом, а також заглибленням фундаментів;

- вертикальним плануванням ділянки забудови, якісним заповненням пазух котлованів та траншей, виключенням витоку води із водо несучих комунікацій на проектованій території;

- підвищенням міцності і загальної просторової жорсткості споруд, збільшенням їх піддатливості за допомогою гнучких та розрізних конструкцій, з використанням методів, що забезпечують нормальну роботу обладнання при деформаціях основи.

Крім вище перерахованих заходів, на території міста необхідно заборонити використання схилів ярів у якості кар’єрів будівельних матеріалів, вирубку існуючої деревно-кущової рослинності, розорювання схилів.

Дощова каналізація

Генеральним планом пропонується  влаштування окремої системи дощової каналізації з  влаштуванням очисних споруд в кожній системі.

Пропонується  будівництво головних та магістральних дощових колекторів по існуючим та проектним магістралям і вулицям, а також по пониженим місцям рельєфу та тальвегам балок. До магістральних колекторів  передбачено  підключення колекторів з території прилеглої забудови.

Відвід дощових вод з території існуючої та нової забудови передбачається комбінованим методом – відкритим способом: по спланованій поверхні до лотків проїзної частини вулиць з послідуючим відведенням через дощопроймальні колодязі до системи дощової каналізації та водовідвідними лотками, а також закритою внутрішньоквартальною мережею колекторів з підключенням до магістральних колекторів, які влаштовуються вздовж вулиць.

Закрита дощова каналізація влаштовується вздовж магістральних вулиць та на території багатоквартирної забудови. Відкрита мережа може влаштовуватись на території садибної забудови, паркових та зелених зон та по тальвегах балок. Вибір типу мережі відбувається на наступних стадіях проектування.

Очисні споруди дощової каналізації передбачено влаштувати на понижених ділянках рельєфу  в гирловій частині головних колекторів  перед випуском стоку у водні об’єкти.  Пропонується  будівництво таких очисних споруд, де буде виключене забруднення  навколишнього середовища. Рекомендовано застосувати індивідуальні проекти і спеціальні конструктивні рішення по влаштуванню очисних споруд із впровадженням високоефективних передових технологій по очищенню стоків, що дозволить значно зменшити розміри цих споруд.

Після очисних споруд очищені дощові та талі води скидаються у р. Росава та її притоки.

З території нової забудови ділянки «Західна» та прилеглих до неї вулиць дощові води відводяться на очисні споруди, після яких скидаються у струмок розташований за межами міста. Струмок впадає у р. Росава.

З території с. Перше Травня дощові води відводяться до очисних споруд. Зважаючи на те, що топогеодезична зйомка території, прилеглої безпосередньо до с. Перше Травня  відсутня, на наступній стадії проектування потребує вирішення питання скиду до найближчого за рельєфом  водотоку очищених дощових вод.   Враховуючи вищенаведене та виходячи з наявних на час розроблення генерального плану матеріалів, розділом пропонується використовувати  очищені стоки для поливу зелених насаджень та для миття  твердого покриття.

Для територій промислових зон, автотранспортних підприємств, комунально-складських зон, ринків, автостоянок, автозаправних станцій, гаражів та інших  джерел забруднення,  необхідно створити  локальні відомчі системи відведення й очищення поверхневих і дощових вод різного ступеня складності в залежності від особливостей функціонального використання територій і їх масштабів, з максимальною можливістю оборотного використання очищених стоків. В разі неможливості повторного використання стоків для виробничих  потреб або поливу території, попередньо очищенні поверхневі води  скидаються до мереж міської дощової каналізації з подальшим доочищенням   на очисних спорудах.

На  весь проектний період передбачається будівництво:

- дощової  каналізації  орієнтовно – 42,2 км;

- очисних споруд -   14 об’єктів.

 

7. Зелені насадження

Згідно форми статистичної звітності 6-зем у м. Кагарлик знаходиться 100,8 га зелених насаджень загального користування, в тому числі парк пам’ятка садово-паркового мистецтва державного значення «Кагарлицький» - 29,5 га, інші зелені насадження загального користування  – 71,3 га. Забезпеченість становить 73,0 м² на 1 люд.

Розрахунок нормативної забезпеченості зеленими насадженнями загального користування виконано у відповідності до ДБН 360 - 92** п. 5.4. (табл. 5.1.). Згідно нормативів площа озеленених територій загального користування повинна скласти 20,8 га (13,0 м²/людину при наявності в місті виробництв II класу шкідливості).

Таким чином, у місті не існує додаткової потреби у розміщенні зелених насаджень загального користування загальноміського на розрахунковий період, але за планувальними міркуваннями генеральним планом намічається створення наступних зелених насаджень загального користування (таблиця 7.1.).

 

 

 

 

 

Таблиця 7.1.

Перелік  зелених насаджень

 

№ з/п	Назва об’єктів	га
1.	Ландшафтний парк	38,0
2.	Лісопарк	28,0
3.	Сквер вздовж вул. Проектна-1 та Комунарської	1,2
4.	Сквер в районі ділянки «Центр-1»	0,9
5.	Сквер в районі ділянки «Західна» по вул. Котовського	1,4
6.	Парк в районі ділянки «Північно-західна»	8,4
7.	Бульвар по вул. Бащенка	0,7
8.	Сквер по вул. Попова	0,4
	Всього	79,0

 

 

Отже, загальна кількість зелених насаджень загального користування загальноміського центру та житлових районів на розрахунковий етап складе 179,8 га, або 112,3 м2 на 1 людину.

 

7. Пропозиції щодо охорони навколишнього природного середовища

З метою охорони і оздоровлення навколишнього середовища м. Кагарлик та для забезпечення екологічної стійкості території до техногенного навантаження у проекті рекомендовано виконати ряд планувальних і технічних заходів.

Для територіально-планувальної організації міста з урахуванням планувальних обмежень як зон регулювання та обмеження забудови:

Для забезпечення санітарно-гігієнічних умов на території житлової забудови пропонується:

-        упорядкування системи існуючих СЗЗ промислово-комунальних об’єктів, нормативні параметри СЗЗ яких не витримуються, методом їх зменшення до мінімально-можливих розмірів, у деяких випадках, при ефективному впровадженні інженерних заходів, до зовнішніх меж виробничих територій. Рекомендується органам виконавчої влади і місцевого самоврядування визначити своїм розпорядженням перелік підприємств, що межують із житловою забудовою та прирівняними до неї об’єктами, що потребують розробки і погодження проектів скорочення їх СЗЗ. Слід зазначити, що розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування  підприємства або іншого виробничого об'єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні шуму, вібрації, ультразвуку, електромагнітних та іонізуючих випромінювань, статичної електрики не перевищуватимуть гігієнічні нормативи. У випадку, коли неможлива організація СЗЗ в конкретних умовах, необхідно приймати рішення про зміну технології виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, його перепрофілювання або закриття. Контроль за виконанням цих заходів здійснюють державні санітарно-епідеміологічні служби МОЗ України;

-        на західній околиці міста розташована Філія "Кагарлицьке районне дорожнє управління" РайДУ, що має нормативну СЗЗ 300м. Враховуючи існуючі та перспективні ділянки житлової забудови що розташовані в радіусі 300-500м, для даного підприємства необхідно ввести обмеження щодо нарощування виробничих потужностей з метою забезпечення існуючих параметрів СЗЗ;

-        закриття органами місцевого самоврядування всіх діючих кладовищ, СЗЗ яких не дотримані, після остаточного заповнення їх площ, із забороною послідуючого їх повторного використання (проведення підзахоронення на місці існуючих поховань). СЗЗ закритих кладовищ після закінчення кладовищного періоду може бути зменшена до 50м. Після цього можливе містобудівне освоєння ділянок поза межами 50-ти метрової СЗЗ закритого кладовища. Відповідно вимогам ДБН 360-92** (табл. 6.2, Примітка 2), в умовах міської забудови що склалася, рішення щодо розміщення нових об’єктів в зонах, що примикають до закритих кладовищ приймаються за узгодженням з місцевими органам санітарного надзору в залежності від природних умов (рельєф місцевості, гідрогеологія та ін.) та ступеню інженерного обладнання території;

-        першочергове 100% охоплення житлової забудови, що знаходяться в межаж СЗЗ діючих кладовищ, системами централізованого водопостачання та водовідведення; дотримання СЗЗ до житлової забудови при відведенні нових ділянок під кладовище;

-        дотримання параметрів та режиму господарської діяльності в межах 1-го поясу зони санітарної охорони свердловин водопостачання;

-        розробити проект зон санітарної охорони ІІ-го та ІІІ-го поясів для джерел централізованого водопостачання;

-        дотримання параметрів планувальних обмежень при реалізації рішень передбачених даним проектом: розробка проектів організації СЗЗ при будівництві нових (реконструкції існуючих) комунальних, промислових та сільськогосподарських  підприємств; дотримання  параметрів обмежень визначених санітарними нормами та екологічним законодавством: при будівництві об’єктів та мереж інженерної інфраструктури - СЗЗ від очисних споруд зливової каналізації тощо; при проведенні інженерної підготовки території – прибережних захисних смуг водойм та смуг відведення меліоративних каналів;

-        забезпечити виконання комплексу профілактичних заходів з профілактики захворювань на сибірку, що визначений наказом МОЗ України № 314 від 09.07.2003 р. В тому числі, в стаціонарно неблагополучних за сибіркою пунктах або поблизу від них необхідно проводити погодження із заінтересованими відомствами, службами, організаціями та попереджувальний державний санітарний нагляд за проведенням всіх видів пошукових гідромеліоративних, будівельних робіт, робіт по переміщенню ґрунту. Дані заходи необхідно проводити при містобудівному освоєнні ділянок в селищі Перше Травня, та рекомендовано проводити при освоєнні проектних ділянок “Північно-Західна”, “Центр - ІІ”.

Для охорони атмосферного повітря:

-        інвентаризація всіх джерел викидів, забезпечення контролю за нештатними ситуаціями, запровадження сучасних технологій на підприємствах-забруднювачах повітря з розробкою їх екологічних паспортів та планувальною організацією території підприємств і упорядкуванням та озелененням їх СЗЗ;

-        екологічно спрямовані напрямки розвитку зовнішніх і внутрішніх транспортнихзв’язків, вулично-магістральної мережі міста: будівництво ділянки об’їзної дороги; відведення транзитних транспортних потоків; раціональна організація руху транспорту; будівництво нових та реконструкція існуючих з сучасними технічними параметрами доріг, транспортних розв’язок тощо;

-        упорядкування системи АЗС, СТО, гаражів та автостоянок із дотриманням санітарних вимог щодо їх СЗЗ;

-        створення контрольно-регулювальних пунктів і постів діагностики токсичності викидних газів;

-        створення зелених насаджень вздовж вулиць для захисту від шуму та загазованості житлових та рекреаційних територій.

Для охорони водного басейну:

-        проведення комплексу заходів щодо благоустрою та захисту водойм з організацією та благоустроєм рекреаційних зон; оздоровлення водойм з ліквідацією анофелогенних ділянок;

-        розробка проекту землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг водойм з винесенням їх меж в натуру та ландшафтним благоустроєм;

-        розробка проекту з визначення меж ІІ та ІІІ-го поясів зони санітарної охорони свердловин централізованого водопостачання; планувальна організація та дотримання режиму зон санітарної охорони з виконанням заходів відповідно Проектів ЗСО джерел централізованого водопостачання, згідно Постанови КМУ №2024 від 18 грудня 1998 р.;

-        дорозвідка та переоцінка існуючих даних по запасам підземних питних вод з залученням відповідних спеціалізованих закладів та організацій;

-        впровадження комплексу заходів щодо екологізації всього водогосподарського комплексу міста: реконструкція та оновлення на сучасному рівні всього водопровідного господарства (мереж, насосних станцій тощо), запровадження сучасних технологій та методів очистки питних вод (враховуючи що бучацький водоносний горизонт має підвищений вміст заліза, потребується проведення знезалізнення перед подачею води в мережу); реконструкція та розширення мереж централізованого водопостачання та водовідведення з підключенням всіх неканалізованих об’єктів до централізованої системи водовідведення; закриття та санація території існуючих КОС, як несприятливого в екологічному відношенні об’єкта, з будівництвом нових КОС нижче за течією ріки, за межами міста; та інші заходи;

-        забезпечення відведення поверхневого стоку з усієї території, будівництво очисних споруд зливової каналізації в місцях випуску стічних вод;

-        інженерна підготовка при освоєнні територій, що зазнають впливу несприятливих природних процесів: регулювання поверхневого стоку, ліквідація підтоплення та заболочення тощо.

Для охорони ґрунтів:

-        проведення геохімічного обстеження території міста, та за необхідності, проведення санації забруднених ділянок;

-        дотримання вимог щодо санітарного очищення території, забезпечення 100% охопленням міської території планово-подвірною санітарною очисткою, розвиток системи роздільного збору сміття, ліквідація несанкціонованих звалищ побутових відходів та інші;

-        проведення рекультивації порушених ділянок; бережливе ставлення до родючого шару ґрунтів які зазнають його механічного зняття, залуження та закріплення його на ділянках поверхневого змиву тощо;

-        впровадження комплексу заходів з інженерної підготовки території: захист від підтоплення, благоустрій і розчищення водойм; розчистка русел струмків та балок з ліквідацією штучних перепон для поверхневого стоку і ін. 

Для зменшення фізичних факторів впливу на навколишнє середовище (шум, електромагнітне випромінювання та інші):

Основним джерелом шумового забруднення є автомобільний та залізничний транспорт. При прийнятті проектних рішень враховуються зазначені зони акустичного впливу.

 Забезпечення нормативного санітарно-гігієнічного стану територій прилеглих до автомобільних магістральних вулиць забезпечується переважно за рахунок створення придорожніх захисних зелених насаджень та дотримання правил землекористування в межах захисних смуг доріг з дотриманням санітарних розривів. Система організації дорожнього руху, яка намічена комплексом заходів генерального плану міста також направлена на вирішення даної проблеми.

В межах червоних ліній магістральної вуличної мережі пропонується застосування також конструктивних шумозахисних заходів для першої лінії забудови (шумозахисні екрани, шумозахисні віконні блоки, шумопоглинаючі облицювальні матеріали).

По західній межі міста проходить залізниця. Дотримання нормативних рівнів шуму забезпечується смугою охоронних зелених насаджень та санітарно-захисною зоною, яка для основних колій складає 100 м, а на під’їзних і пристанційних шляхах – 50 м.

Для забезпечення нормативних рівнів шуму на території житлової забудови пропонується:

-                   від вуличної мережі на вільних територіях і на ділянках нового освоєння передбачається формування забудови громадського призначення і організація протишумового озеленення; на території існуючої житлової забудови, вздовж основних магістральних вулиць та об’їзної дороги, передбачається інтенсивне озеленення в межах червоних ліній;

-                   від залізничних колій на території існуючої житлової забудови (вул. Фрунзе, Петровського) впровадження конструктивних шумозахисних заходів для першої лінії забудови (шумозахисні екрани, шумозахисні віконні блоки, шумопоглинаючі облицювальні матеріали);

 

Джерелами електромагнітного випромінювання в місті є станції мобільного зв’язку, радіотелевізійні антени. Зазначені об`єкти є джерелами електромагнітного випромінювання і тому підлягають санітарно-гігієнічному нагляду щодо їх розміщення та експлуатації, а також щодо захисту населення від впливу даного фактору.

Ландшафтно-планувальні заходи:

-        проведення інвентаризації системи зелених насаджень населеного пункту;

-        формування зелених насаджень спеціального призначення (санітарно-захисні зони, протишумове озеленення транспортних коридорів та в межах впливу залізничних колій і автодоріг); формування насаджень обмеженого використання: озеленення та ландшафтне впорядкування територій рекреаційних закладів в межах їхнього відводу;

-        формування локальних місць рекреаційного використання (скверів, парків) з їх благоустроєм та ландшафтною організацією (дендрологічний склад, малі архітектурні форми); утримання зелених насаджень в здоровому, упорядкованому стані, створення та формування декоративних та ефективних в екологічному відношенні, стійких до техногенних навантажень насаджень, лісів і паркових зон;

-        організація екологічної мережі за рахунок зелених насаджень загального користування, об’єктів ПЗФ, лісів ДЛФ, гідрографічних систем, їх прибережних захисних смуг тощо, як джерел відновлення і збереження екологічного балансу та забезпечення сталого розвитку території міста; виконання заходів по впорядкуванню та догляду за станом зелених насаджень територій природно-заповідного фонду;

-        з метою охорони та збереження природних екосистем та для додержання вимог законодавства у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель для існуючих об’єктів ПЗФ необхідно виконати винесенням їх меж в натурі відповідно Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок.

 

 

 

8. Основні показники

 

Показники	Одиниця виміру	Існуючий стан	Розрахунковий етап (на 01.01.2036 р.)
1. Населення	тис. осіб	13,8	16,0
2. Територія, всього, у т.ч.:	га	2130,7	2280,0
3. Житловий фонд, всього	тис. м2 кількість квартир, будинків (тис. од)	369,3 5,5	587,0 7,3
у т. ч. непридатний (застарілий) житловий фонд	тис. м2	1,3	-
Розподіл житлового фонду за видами забудови: - одноквартирна (садибна)	тис. м2 кількість квартир, будинків (тис. од)	294,0 4,0	478,0 5,3
- багатоквартирна	---»---	75,3 1,5	109,0 2,0
Середня забезпеченість населення загальною площею	м2/чол.	26,8	36,7
Вибуття житлового фонду	тис. м2	2,3
4. Нове житлове будівництво, всього	тис. м2 кількість квартир, будинків (тис. од)		220,0 1,8
у тому числі: - одноквартирне (садибне)	---»---		185,0 1,3
- багатоквартирне	---»---		35,0 0,5
5. Об’єкти громадського  обслуговування
- дитячі дошкільні заклади	місць	525	1285
- загальноосвітні школи	---»---	2616	3556
- лікарні	ліжок	186	310
- поліклініки	тис. відв. за зміну	375	535
- пожежні депо	об'єкт           пож. авт.	1 3	4 9
6. Вулично-дорожня мережа та транспорт
Довжина магістральних вулиць, всього	км	44,9	56,5
Довжина подвійного шляху ліній автобусу	км	25,2	35,7
Загальний рівень автомобілізації	машин та 1 тис. осіб	240	300
–      у т.ч. рівень автомобілізації легковим автомобільним транспортом (в індивідуальній власності)	машин та 1 тис. осіб	192	240
Кількість місць постійного зберігання автомобілів (багатоповерхові гаражі, боксові гаражі, відкриті автостоянки)	машино-місць	650	910
7. Інженерне забезпечення
Водопостачання
Сумарний відпуск води: -          питна вода -          технічна вода	тис. м3/добу	0,32 н.д.	24,56 21,57 2,99
Каналізація
Загальне надходження стічних вод	тис. м3/добу	0,23	22,00
Електропостачання
Сумарне споживання електроенергії	млн.кВт´годин/рік	н/д	46,66
Теплопостачання
Подача тепла, всього	МВт	-	33,61
Газопостачання
Споживання газу, всього	млн.м3/рік	16,62	42,91
8. Інженерна підготовка та захист території
Регулювання русел рік і струмків,каналів	км	1,1	11,7
Благоустрій існуючих водойм (розчистка)	га	30,25	86,7
Благоустрій пляжів (зон відпочинку)	шт./га	1/05	2/0,9
Протиерозійні заходи	га	-	1,2
Захист території від підтоплення	га	-	219,9
Гідротехнічні водопропускні споруди (капремонт/будівництво,      реконструкція)	шт./шт.	-	15 /6
Ліквідація заболоченостей	га	-	74,8
Берегоукріплення	км	-	0,45
Влаштування каналів	км	-	1,05
9. Заходи з організації відведення дощових та талих вод
Будівництво дощової каналізації	км	0,44	42,44
Будівництво очисних споруд дощової каналізації	об’єкт	-	14
10. Санітарне очищення території
Обсяги твердих побутових відходів, всього:	тис. т/рік	9,3 тис.м3	5,1
Сміттєзвалище	га	4,12	-
Сміттєзвалище рекультивація	га	-	4,12
Полігон	га	-	3,06
Сміттєсортувальна станція	тис.т.рік	-	3,0