А+ Збільшити шрифт

А- Зменшити шрифт

АРХІВИ СВІДЧАТЬ

опубліковано: 09 січня 2025 оновлено: 25 березня 2025

Повідомлення про визволення Кагарлика від нацистських окупантів прозвучало у зведенні Радінформбюро лише 9 січня 1944 року.

Вільним від ворога Кагарлик став, за свідченням архівних документів, 7 січня.

З нагоди пам’ятної події в Кагарлицькому історико-краєзнавчому музеї розгорнуто фотодокументальну виставку, яка діятиме до 17 січня включно. 

ІЗ МУЗЕЙНИХ АРХІВІВ 

Визволення України від нацистів почалось 18 грудня 1942 року. Перший звільнений населений пункт української території – це село Півнівка Міловського району Луганської області, першим серед обласних центрів був Луганськ.

І вже в кінці листопада 1943 року було звільнено столицю України – Київ, далі – Обухівський район та село Кагарлицької громади – Леонівку.

1129-й стрілецький полк 337-ї Лубенської дивізії вів запеклі бої з ворогом під селом Черняхів. Завдання було непросте – звільнити село і йти далі на Кагарлик. Ворог чинив опір. Довелося окопатися. 10 листопада 1943 року полку на допомогу прийшла чеська бригада генерала Людвіга Свободи. Згодом у дивізії чехів начальником штабу був наш земляк – стайківчанин Михайло Мелах.

5 січня 1944 року 342-й стрілецький полк прорвав другу лінію оборони ворога і майже без бою звільнив села Мирівку, Бендюгівку, більшу частину Ставів. Водночас воїни 1129-го стрілецького полку при підтримці артилерії відбили у нацистів села Черняхів та Новосілки.

Далі полк наступав між селами Слободою і Переселенням. Командир полку підполковник Микола Гаркуша отримав шифровану радіограму: залишити зайняті позиції та йти в обхід Кагарлика на Миронівку. Рушили до Кагарлика з усіх боків. Опівночі 7 січня погода різко змінилася. Сніг і вітер били в обличчя, валили з ніг. Частина бійців пішла в обхід Кагарлика на село Бурти, де точився запеклий бій. Окупанти зрозуміли, що потрапляють у кільце і чинили опір.

Вночі піхота другого дивізіону 337-ї стрілецької дивізії зайняла околицю Кагарлика, а на ранок все місто було звільнено від окупантів.

Руїни і згарища, мороз і віхола не могли затьмарити радість кагарличан після окупації.