І небо плакало разом з людьми: в Кагарлику поховали воїна-захисника Олександра Темченка
7 жовтня в Кагарлику провели в останню путь солдата Олександра Темченка. Воїн загинув, б'ючи ворога на його ж території - в Курській області. Поховали Героя в рідному місті.
Загинув Олександр Темченко 1 жовтня 2024 року в бою неподалік села Погребки Суджанського району Курської області російської федерації. Герою був 41 рік. У нього залишилися мама, батько, брат, дружина та дочка.
29 квітня 2024 року Олександр був мобілізований Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Служив стрільцем – номером обслуги 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону військової частини А0281. У складі цього підрозділу й бив ворогів України.
Олександр Темченко народився 28 серпня 1983 року. З 1990 по 2001 рік навчався в Кагарлицькій загальноосвітній школі №2. Був старанним, урівноваженим, добрим, чуйним учнем. Після закінчення школи служив у лавах Збройних Сил України в Криму. Потім працював охоронником, зокрема на Телешівській птахофабриці.
У 2004 році Олександр вступив до Миронівської філії Східно-Європейського університету економіки та менеджменту на заочну форму навчання. Здобув освіту як молодший спеціаліст за кваліфікацією економіст. З 2006 по 2008 рік Олександр продовжив навчання за кваліфікацією бакалавр з економіки. Під час навчання працював у ТОВ «Ясенсвіт» в с. Ромашки Рокитнянського району. З 2015 року працював у ТОВ «Дан-Фарм Україна».
…7 жовтня траурна хода із тілом Олександра Тимченка під тужливу мелодію пісні «Плине кача» вирушила вулицями Кагарлика. По дорозі його, незважаючи на густий дощ, що, здавалося, теж голосив за Героєм, на колінах, низько схиливши голови, у скорботі зустрічали жителі міста. Спинялися автівки та автобуси, що їхали Кагарликом, а їхні водії та пасажири приєднувалися до вшанування полеглого воїна.
Траурний кортеж спинилася біля Алеї Слави Героїв, вшановуючи хвилиною мовчання полеглих в борні з ворогом земляків. А далі її шлях проліг до будинку №3 по вулиці Кільцева, щоб Олександр востаннє побував у дворі, де він вперше побачив цей світ.
Потім траурна процесія вирушила до будинку Героя по провулку Довженка, 5.
Попрощатися із Героєм до домівки, де він проживав із сім’єю, зібралися рідні, друзі, однокласники та знайомі, сусіди, жителі Кагарлика та громади, військові, представники Другого відділу Обухівського РТЦК та СП, керівництво громади.
Чин похорону за загиблим воїном відслужив священник Кагарлицького благочиння Православної церкви України Юрій Король. Завершивши відправу і звертаючись до присутніх, священник зазначив: «У Святому Писанні сказано, що ніхто більшої любові немає над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх. Наші ж захисники й захисниці сьогодні кладуть душі свої на вівтар заради близьких своїх, заради усіх нас. І все, що ми можемо зробити зараз для наших загиблих воїнів-захисників, це піднести за них щирі молитви, щоб Господь упокоїв їхні душі в оселях праведних, де немає ні журби, ні печалі, а життя безкінечне. Спи спокійно, наш воїне-захиснику, а ми вічно будемо пам’ятати про всіх загиблих».
До присутніх звернувся заступник міського голови Іван Семцов. «Він був одним із тих сміливців, хто громив загарбників на їхній же землі, відданий військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність.
Російські загарбники будуть обов’язково розгромлені! Україна веде справедливу війну проти окупантів і вона безперечно переможе! Кожному, хто віддав своє життя за вільну Україну, – тисячам наших Героїв-співвітчизників, серед яких і наш земляк Олександр Темченко, – вічна пам’ять у народі й вічна слава!», - наголосив Іван Семцов.
Настав час останнього прощання із воїном.
Над могилою загиблого Героя пролунав військовий почесний салют.
Старший офіцер відділення Другого відділу Обухівського РТЦК та СП майор Сергій Решетник вручив Прапор України, яким була покрита домовина із тілом Олександра Темченка, його дружині.
Прозвучав Гімн України.
Прощаючись із Героєм, кожен кинув до його могили по три жмені землі.
Герої не вмирають! Герої завжди залишаються з нами в наших серцях...
