У Гороховому попрощалися із воїнкою Лідією Гребенюк. Вона загинула в бою на Донеччині
5 жовтня на Кагарличчині провели в останню путь киянку, життя якої переплетене з Кагарличчиною, Лідію Гребенюк – вона загинула в бою з ворогом. Геройку поховали в селі Горохове.
Загинула Лідія Гребенюк 26 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині поблизу села Побєда Мар’їнської міської територіальної громади Покровського району. Геройці було 28 років.
Лідія Гребенюк народилася 22 жовтня 1995 року в Києві. З 2002 року навчалася в столичній школі №285. Після її закінчення вступила до Київського національного університету культури і мистецтв, хоч мріяла пов’язати своє життя зі службою в рядах правоохоронців.
Маючи бійцівський характер, дівчина ще в юному віці захопилася картингом. Захоплення технікою та швидкістю згодом і привели її до байкерського клубу «Чопер-бразерс».
У членів клубу були грандіозні байкерські плани щодо Лідії, але вона, попри вмовляння друзів, підписала контракт зі Збройними Силами України наприкінці 2023 року.
Лідія Гребенюк служила водієм-електриком 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7376. А згодом стала в ряди штурмовиків.
…5 жовтня траурна процесія з тілом Лідії під тужливі звуки пісні «Плине кача» вирушила із Кагарлика до Горохового. Дорогою її супроводжували побратими-байкери.
Під час руху кортежу вулицями міста його жителі проводжали в останню путь Геройку, прихиливши коліна. А на «Київській» трасі водії зупиняли зустрічні автівки та разом із пасажирами вшановували загиблу захисницю.
У Гороховому Геройку зустрічали квітами вздовж дороги, від в'їзду в село й аж до дому, де проживають її батьки. А жителі села зустрічали траурний кортеж на колінах, низько схиливши голови.
До двору будинку, де проживають батьки загиблої захисниці, провести бійчиню в останню путь зібралися не лише родичі та горохівчани, а й знайомі, друзі Лідії, військові, представники керівництва Кагарлицької громади. Саме тут відправив чин похорону священник Православної церкви України Василь Суп.
Звершивши молебень, звертаючись до присутніх, священник зазначив: у Святому Писанні сказано, що більшої любові немає над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх, а безневинно вбита воїнка Лідія саме й поклала своє життя за всіх нас, за Батьківщину. Тож немає сумнівів, що вона приєднається до Небесного воїнства й оберігатиме нас усіх, своїх побратимів-захисників із небес. Ми ж маємо схилити голові в шані перед Лідією та вічно нести пам’ять про неї у своїх серцях.
По цьому траурна хода із тілом Лідії вирушила до цвинтаря села. Тут її й провели в останню путь.
Під час прощання на кладовищі щирі слова про Геройку сказали заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов, голова байкерського клубу «Чопер-бразерс» Володимир Замятін та секретар клубу Дарина Трішина.
«Невимовний жаль огортає кожного з нас від цієї непоправної втрати: загинула наша захисниця, яка віддала своє юне життя заради кожного з нас, заради України, яку вона безмежно любила. І кожного з нас охоплює лють до російських загарбників, які розпочали цю криваву війну і несуть горе і руїни українцям.
Але час розплати настане. Ворог буде розбитий, і Перемога буде за нами, бо з нами свята правда і сам Господь Бог! Вічна пам’ять і вічна слава захисниці України, солдату Лідії Гребенюк!», - сказав Іван Семцов у прощальному слові під час мітингу-реквієму.
Над могилою загиблої захисниці пролунав військовий почесний салют. Старший офіцер відділення Другого відділу Обухівського РТЦК та СП майор Сергій Решетник вручив Прапор України, яким була покрита домовина із тілом Геройки, та прапор частини, де та служила, її мамі.
Прощаючись із Геройкою, кожен присутній кинув до її могили по три жмені землі.
Герої не вмирають! Герої завжди залишаються з нами в наших серцях...
