Формування безпечного освітнього простору в закладах освіти громади

30 січня 2025 року на базі КУ КМР «Центр дитячої та юнацької творчості» відбувся семінар-практикум для практичних психологів та соціальних педагогів закладів освіти Кагарлицької громади «Діяльність працівників психологічної служби щодо формування безпечного освітнього простору в закладах  освіти».

Свою роботу представив соціальний педагог КЗ КМР «Буртівська гімназія» Микола Палажченко «Протидія психологічному насиллю та булінгу».

На заході розглянули такі питання:

-                   особливості та види булінгу в закладах освіти;

-                  мотивація до булінгу, що впливає на агресивну поведінку дітей;

-                  риси учнів – жертв булінгу;

-                  характеристика агресора булінгу;

-                  наслідки для жертв булінгу;

-                   методи припинення булінгу;

Після завершення семінару  Микола Станіславович провів практичні вправи з учасниками.

***

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном "булінг" розуміють агресивну поведінку щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо- емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Чому важливо вчасно відреагувати

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

 Учні, які піддаються булінгу:       

·                  втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;

·                   відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;

·                  втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;

·                  втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Учні, які булять:

·                  частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;

·                  частіше беруть участь у бійках, причетні до вандалізму, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Учні, які вимушені спостерігати:

·                  часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;

·                  потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

Тетяна Борозенець, психолог

КЗ КМР «Центр професійного розвитку педагогічних працівників»