У Кагарлицькій мистецькій школі пройшов вечір пам’яті Героя Олега Фоміна
29 травня концертний зал Кагарлицької школи мистецтв наповнився тими людьми, хто шанує Героїв, любить музику, чиї діти відвідують мистецьку школу. Це своєрідний творчий звіт класу гітари, який заклад проводить щороку.
Третій рік діти навчаються в умовах воєнного стану, вчитися стало непросто.
«Я ніколи не могла подумати, що буду стояти на цій сцені і проводити захід, приурочений пам’яті учня нашої школи, нашого класу, моєму учню Олегу Фоміну, який загинув у цій клятій війні», - сказала ведуча і викладач класу гітари Наталія Колисан.
Олег закінчив Школу мистецтв по класу гітари у 2016 році на «відмінно».
Зима 2022 року змінила все кардинально. Жорстокий, безбожний ворог з російської федерації напав на всю територію України. Почалася руйнація нашої держави, яка продовжується і сьогодні. Внаслідок агресії багато молодих хлопців із початком повномасштабного вторгнення стали на захист своєї держави. І Олег не був винятком.
«Про те, що він воює, особисто я дізналася із соцмереж, де його мама Тетяна Миронівна вітала свого сина з днем народження, - розповідає Наталія Василівна. – На фото я Олега не впізнала. З малого хлопчика, який бігав на уроки опановувати гітарне мистецтво, виріс гарний, сильний, мужній чоловік. Згодом я дізналася, що з перших днів повномасштабної війни він ніс чергування на одному з блокпостів у нашому місті, куди завжди приходив з гітарою… Сумно від того, що білими лебедями в небеса відлітають найкращі – цвіт української землі. Безстрашні, мужні наші герої. Герої, які віддали за Україну найдорожче – своє життя. Вони «Назавжди в наших серцях». Саме так називався захід, приурочений пам’яті Олега Фоміна.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять тих, хто боровся за Україну і загинув.
Вона сказала, що в залі присутні батьки Олега – мама Тетяна Миронівна і тато Володимир Анатолійович. Пані Наталя поклонилася їм низько і побажала здоров’я і довгих років життя.
Розпочалася концертна програма.
Першою прозвучала українська народна пісня «Їхав козак за Дунай» у виконанні учня 1 класу Ростислава Циганкова. Тато Ростислава – Рустам Володимирович – стоїть на захисті нашої держави. Після тяжкого поранення нині проходить лікування в госпіталі у місті Києві. Побажаймо йому найшвидшого одужання та міцного здоров’я!
«Святкова румба» прозвучала у виконанні учня 3 класу Євгена Стригуненка.
Твір «Мілонга» прозвучав від випускника класу гітари Олександра Мєстєчкіна.
Порадували глядачів піснею «Україно моя» Дарина Вернигора та Валерія Тригуб.
Випускниця класу гітари Вікторія Комлик прекрасно виконала «Ноктюрн», а сімейний дует Кузьмичів – Назар та Ліза – твір «Місячна ріка». Тато Назара та Лізи Сергій Антонович також боронить нашу Україну, побажаймо йому сили, терпіння, удачі і Перемоги!
У виконанні Любові Довгопол прозвучав твір на гітарі «Струна душі твоєї». Люба – учениця Мистецької школи, дуже талановита дитина. Вона вже закінчила школу по класу фортепіано, займається академічним вокалом, добре малює, у цьому році є випускницею по класу гітари.
Даша Довгаль, учениця фортепіанного відділу, подарувала у своєму виконанні присутнім твір «Ідея 10».
Пісня «Теплий день» прозвучала з вуст вокалісток Ардени Гудабадзе та Валерії Тригуб.
Учень фортепіанного відділу Олександр Карпенко виконав «Ноктюрн». А супроводом до твору стали картини тата Олександра – талановитого художника Олександра Карпенка.
Твір «Незламна» подарувала присутнім Дарина Тарасенко.
Аріна Мацібура – учениця фортепіанного відділу – виконала твір «Україна у вогні». Тато дівчинки – Олег Миколайович – боронить Україну від російських окупантів. Зичимо йому здоров’я та Перемоги»!
Відео про Героя Олега Фоміна не залишило байдужим нікого в залі. Дивлячись на кадри про те, яким Олег був маленьким, як учився, розвивався, опановував гру на гітарі, виступав, а потім фото та відео з фронту змусили багатьох у залі плакати. Чи не кожному хотілося підійти до мами і батька Олега, обійняти та підтримати їх морально.
Ансамбль гітаристів «Акорд» виконав «Каравеллу», «Розпрягайте, хлопці, коней», «Їхали козаки». У такому ж колективі був і Олег. Відеоспогади про Героя розчулили присутніх у залі.
У залі прозвучала «Мелодія» Скорика у виконанні викладачів школи Наталії Колисан та Наталії Сінгаєвської. У цьому ж виконанні прозвучало і «Серце Маріуполя», твір виконавці присвятили усім підрозділам «Азову», які стояли на обороні Маріуполя.
Народно-інструментальний оркестр «Колорит» виконав два твори – «Палладіо» та «Мелодія».
Ведуча заходу Наталія Колисан щиро подякувала всім, хто прийшов на вечір пам’яті Героя Олега Фоміна.
Після завершення заходу до батьків Героя – Тетяни Миронівни та Володимира Анатолійовича – з квітами, обіймами та словами вдячності і співчуття почали підходити люди.
Мама Героя зізналася: «Кажуть, час лікує. Не лікує він. Я щодня в думках говорю із сином і прошу пробачення, що не вберегла…»
Наталія Кравець, журналіст
