А+ Збільшити шрифт

А- Зменшити шрифт

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ІНФОРМУЄ

опубліковано: 26 серпня 2023 оновлено: 16 липня 2024

Новини ГУ ДПС у Київській області, що надійшли останнього тижня:

 Закон України 3219: З 01.08.2023 року відновлюється перебіг строків для формування податкового кредиту з ПДВ 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що пунктом 102.9 статті 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено зупинення на період дії правового режиму воєнного стану в Україні перебігу строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ. Це положення зупиняло у тому числі перебіг строків і для формування податкового кредиту.

Пункт 102.9 ст.102 ПКУ та п.п.69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, якими  були встановлені окремі особливості зупинення перебігу строків, діяли до 01.08.2023 року.

Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст.198 ПКУ -  365 календарних днів із дати складання податкової накладної, з 01.08.2023 року відновлюється.

Отже, строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений п.198.6 ст.198 та п. 80 підрозд.2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з 01.08.2023 року продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023 року. 

Випадки використання операції «службове внесення» та «службова видача» 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 та п. 9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) або програмний РРО (далі – ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

- операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

- операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні. 

Яке призначення програмного забезпечення «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС» 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій ПРРО (WEB-ВЕРСІЯ) Державної податкової служби України» (далі – ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС») призначене для:

- автоматизації процесу реєстрації розрахункових документів та надання їх покупцям (в електронному чи паперовому вигляді) в момент придбання товарів (послуг);

- створення та реєстрації службових чеків (службове внесення, службова видача), реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів/наданні послуг, реєстрації розрахункових операцій виключно в режимі онлайн.

Для запуску ПЗ «ПРРО WEB-ВЕРСІЯ ДПС» необхідно в адресному вікні браузера вставити посилання з URL-адресою веб-застосунку (https://webrro.tax.gov.ua) та натиснути «Enter». 

Закон України 3219: Проведення контролюючими органами позапланових документальних перевірок 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01 серпня 2023 року, передбачено часткове зняття обмежень на проведення контролюючими органами документальних перевірок.

Так, продовжено мораторій (до припинення воєнного стану) на  проведення документальних перевірок платників податків та перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Виняток становлять платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері організації та проведення азартних ігор, надають фінансові, платіжні послуги.

Щодо проведення документальних позапланових перевірок: дозволено перевірки, що проводяться виключно на звернення платника та/або з підстав, визначених п.п.78.1 ст.78 ПКУ:

п.п.78.1.1- у частині документальних позапланових перевірок ПП, за якими отримано інформацію про порушення податкового законодавства з питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють діяльність через відокремлені підрозділи, постійні представництва, ПП, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників, які надають фінансові, платіжні послуги; 

п.п.78.1.2 – у частині контролю за трансфертним ціноутворенням: не подано в строк податкову звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням;

п.п.78.1.5 - подано заперечення до акта/скаргу на ППР, в яких ПП посилається на обставини, не досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки;

п.п.78.1.7 - реорганізація ЮО/припинення діяльності ФОП;

п.п.78.1.8 - відшкодування ПДВ/від'ємне значення ПДВ, більше 100 тис. грн.;

п.п.78.1.9 - щодо платника подано скаргу про ненадання ПН/АН, або про недоліки у такій ПН/АН;

п.п.78.1.12 - перевірка призначена контролюючим органом вищого рівня для перевірки висновків перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня;

п.п.78.1.14 - невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки";

п.п.78.1.15 - неподання документів щодо ТЦ;

п.п.78.1.16 - подано звіт про контрольовані операції, надісланий платником відповідно до п. 39.4 ст.39 ПКУ;

п.п.78.1.21 - отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, яка свідчить про порушення законодавства, щодо вже проведеної перевірки;

п.п.78.1.22 - проведення господарської діяльності нерезидентом через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік;

та/або документальні позапланові перевірки ПП, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. 

Закон України 3219: Для переходу на іншу групу платників ЄП (або іншу ставку ЄП), ніж та, на якій перебували до використання особливостей оподаткування ЄП за ставкою 2%, платник має подати заяву по 31.08.2023 включно 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ врегульовано порядок відмови від особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так встановлено, що платник податку має право самостійно (шляхом подання заяви) відмовитись від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення. За таких умов платник вважається таким, що застосовує систему оподаткування, на якій він перебував до обрання особливостей оподаткування єдиним податком (далі – ЄП), передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, крім випадку, якщо у заяві про відмову від використання особливостей оподаткування ЄП, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, платник зазначив про перехід на сплату інших податків і зборів.

За умови подання  з 01.08.2023 до 01.09.2023 (по 31.08.2023 включно) заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій платник обирає ставку ЄП для І, ІІ та ІІІ груп без реєстрації ПДВ (ставка 5%), ФОП, яка до використання особливостей оподаткування ЄП застосовувала загальну систему оподаткування, або у 2023 році застосовувала спрощену систему оподаткування з особливостями оподаткування ЄП, та прийняла рішення про припинення підприємницької діяльності, а згодом у цьому ж році повторно була зареєстрована ФОП, або ФОП, яка у 2023 році (до 01.08.2023) самостійно відмовилась від застосування спрощеної системи оподаткування з особливостями оподаткування ЄП, та перейшла на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, та до переходу на особливості оподаткування ЄП була зареєстрована платником ЄП, така ФОП вважатиметься платником ЄП з 01.08.2023 згідно з поданою нею заявою про обрання спрощеної системи оподаткування.

Платники ЄП І і ІІ груп, та ІІІ групи за ставкою 5%, які повернулися з 01.08.2023 або були автоматично переведені на відповідну групу та ставку ЄП, мають право за бажанням обрати іншу групу ЄП, за виключенням ІІІ групи зі ставкою ЄП у розмірі, визначеному п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ (3%), шляхом подання заяви до 31.08.2023 (включно). Такі платники будуть вважатись платниками єдиного податку з 01 серпня 2023 року.

Платники, які після скасування особливого режиму оподаткування ЄП або які перейшли самостійно чи були автоматично переведені на попередню групу та ставку ЄП, повинні виконати вимоги щодо приведення у відповідність видів господарської діяльності, до дозволених видів згідно з КВЕД для перебування на ЄП з обраною групою та ставкою з 01.08.2023 року. 

ЮО, що користується пільгою зі сплати земельного податку, має сплачувати податок у разі надання в оренду земельних ділянок, окремих будівель, споруд (їх частин) 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що відповідно до п.269.1 ст.269 ПКУ платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку, а саме власники земельних ділянок, земельних часток (паїв).

Згідно з п. 284.3 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) - п. 287.7 ст. 287 ПКУ.

Тобто, юридичні особи, які користуються пільгами зі сплати земельного податку та надають в оренду земельні ділянки, будівлі, споруди чи їх частини, земельний податок за надані в оренду площі сплачують на загальних підставах - з дати укладення договору оренди земельної ділянки, або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин). 

Закон України 3219: Проведення контролюючими органами планових документальних перевірок 

Головне управління ДПС у Київській області інформує, що Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01 серпня 2023 року, передбачено часткове зняття обмежень на проведення контролюючими органами документальних перевірок.

Так, продовжено мораторій (до припинення воєнного стану) на  проведення документальних перевірок платників податків та перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Виняток становлять платники податків, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, у сфері організації та проведення азартних ігор, надають фінансові, платіжні послуги.

Щодо проведення планових  перевірок, то тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення воєнного стану до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені платники таких сфер діяльності:

- виробництво та/або реалізація підакцизної продукції;

- організація та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

- надавачі фінансових, платіжних послуг.

Формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок та внесення змін до нього здійснюються без урахування вимог, передбачених п.77.2 ст.77 ПКУ.

Зміни до плану-графіка можна вносити щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили, форс-мажорних, наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС не пізніше останнього числа місяця, в якому його затверджено.

Документальні планові перевірки розпочинаються не раніше ніж через 30 календарних днів, наступних за датою оприлюднення оновленого плану-графіка, за умови надіслання/вручення платникам/їх представникам не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки копії наказу про проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення із зазначенням дати початку перевірки. 

За сім місяців поточного року платники Київщини сплатили до Державного бюджету 5,8 млрд грн податку на додану вартість 

Питома вага ПДВ у загальному розрізі надходжень складає 52%. 

ГУ ДПС у Київській області нагадує, що з 1 серпня 2023 року набирає чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), яким скасовується ставка єдиного податку у розмірі 2 відсотки доходу для платників третьої групи. 

Платники єдиного податку третьої групи, які використовували особливості оподаткування із ставкою 2 відсотки та які станом на 31 липня 2023 року не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій вони перебували до обрання таких особливостей оподаткування. Платникам податків, у яких була призупинена реєстрація платником ПДВ у зв’язку із  особливостями оподаткування єдиного податку 3 групи із ставкою 2 відсотки, з 01.08.2023 автоматично відновлюється реєстрація платником ПДВ, права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України. 

До соцфондів платники Київщини сплатили 10,5 млрд грн Єдиного внеску

З початку поточного року платники Київщини спрямували до соцфондів 10,5 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

ГУ ДПС у Київській області нагадує, що згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання розповсюдження цієї хвороби.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема, викладено у новій редакції пункти 921 – 922 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Отже, зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-I, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та, враховуючи положення пунктів 921 – 922 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій – 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені.

При цьому незмінними залишились положення пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.

Підсумовуючи викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, та пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464 не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню. 

ФОП - платники ЄП, не зареєстровані платниками ПДВ, мають право зазначати в розрахунковому документі назву товару/послуги у спрощеному вигляді 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що Законом України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» доповнено пункт 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР абзацом другим, відповідно до якого ФОП - платники єдиного податку, не зареєстровані платниками ПДВ, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг, мають право зазначати в розрахунковому документі назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги, тобто, дозволено зазначати назву товару у спрощеному вигляді.

Зазначена норма стосується лише ФОП – платників єдиного податку І, ІІ та ІІІ групи зі ставкою єдиного податку 5% - такі платники зможуть зазначати назву товару (послуги) у спрощеному вигляді, наприклад: «випічка», замість «пиріжок з маком», «пиріжок з повидлом». 

Сума компенсації, отриманої ФО за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу ФО 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до ст. 165 Податкового кодексу України, - доповнено новим п.п. 165.1.66 пункт. 165.1 ст.165 ПКУ.

Відповідно до п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна, відповідно до Закону України від 23.02.2023 № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України». 

Ставки єдиного податку, встановлені для ФОП - платників ЄП І-ІІІ груп 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників І групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), ІІ групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (далі – мінімальна заробітна плата), ІІІ групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку, згідно з п.293.2 ст. 293 ПКУ, встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

- для І групи платників ЄП – не більше 10 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

- для ІІ групи платників ЄП – не більше 20 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
  Якщо платник єдиного податку І або ІІ груп здійснює кілька видів господарської діяльності, то застосовується максимальний розмір ставки ЄП, встановлений для таких видів господарської діяльності.

У разі здійснення платниками ЄП І і ІІ груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради,- застосовується максимальний розмір ставки ЄП, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Для ІІІ групи платників ЄП ставки ЄП встановлюються у розмірі:

3 % доходу – у разі сплати ПДВ;

5 % доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку, у т. ч. для ФОП, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також для електронних резидентів (е-резидентів).

Для платників єдиного податку І - ІІІ груп у розмірі 15 % у випадках, визначених п. 293.4 ст. 293 Податкового кодексу України. 

Своєчасна та повна сплата єдиного внеску забезпечує фінансування державних соціальних програм 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, який забезпечується завдяки сумлінній та своєчасній сплаті єдиного внеску.

Єдиний внесок є основним джерелом фінансування соціальних видатків, які гарантуються державою для незахищених верств населення.

Своєчасно сплачений єдиний внесок дозволяє державі забезпечувати право громадян на соціальний захист на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення та інші соціальні виплати.

Своєчасна та повна сплата єдиного внеску – це виявлення поваги роботодавця до трудового колективу та до кожного з найманих працівників, прояв реальної турботи про них та інвестування в їх майбутнє: гідні пенсії, фінансування гарантованих державою соціальних обов’язків та стандартів, це запорука добробуту та гарантія соціального захисту населення. 

Особливості здійснення розрахунків при продажу товарів в мережі інтернет із використанням служб доставки 

При відправці товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром при передачі його експедитору (логістичній компанії).

При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.

Також чинним законодавством не передбачено можливості видавати в готівковій формі суб’єктам господарювання саме торгівельну виручку у відділеннях надавачів фінансових (платіжних) послуг без попереднього зарахування її на поточні та/або платіжні рахунки платників податків. Видача коштів готівкою можлива лише щодо переказів, не пов’язаних з веденням господарської діяльності, або у випадку, якщо такою фінансовою установою або банком було відкрито платіжний або поточний рахунок такому суб’єкту господарювання і він отримує готівку, яка була попередньо зарахована на такий рахунок.

Таким чином, сам факт можливості отримання торгівельної виручки в готівковій формі повинен бути узгоджений безпосередньо з надавачем фінансових послуг, за умови належного його інформування про отримання саме торгівельної виручки як суб’єкта господарювання, а не приватних переказів як фізична особа.

Додатково інформуємо, що консультації з приводу існування можливості, законності та правил отримання торгівельної виручки в готівковій формі у відділеннях конкретних небанківських фінансових установ необхідно уточнювати у Національного банку як регулятора ринку фінансових послуг в Україні, а не ДПС.

Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.

Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових актів, зокрема, пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування РРО/ПРРО продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.

Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.

Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.

Нормативно – правова база:

Статті 235, 236, 664, 694, 698, 704 та 706 Цивільного кодексу України;

Пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»;

Стаття 8 Закону України «Про захист прав споживачів». 

Мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного стану 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що з набранням 01 серпня 2023 року чинності Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX, чинними є зміни, внесені до п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме:

тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану, встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  (крім перевірок, пов’язаних з припиненням юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП, та/або таких, що проводяться на звернення платника єдиного внеску, та/або таких, що передбачені п.п. 1 – 3 п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ - абзац перший п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464;

тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану, до плану-графіка проведення документальних планових перевірок можуть бути включені виключно:

1) платники, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

2) платники, які здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

3) платники, які надають фінансові, платіжні послуги - п.п. 69.35 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ,

згідно з абзацом другим п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄВ, розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, крім перевірок, для яких встановлено мораторій абзацом першим п. 9 прим. 23 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, поновлюються на невикористаний строк. 

СГ: юридичні особи та фізичні особи – підприємці – платники ЄП, звільняються від сплати земельного податку 

Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку:
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Підпунктом 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку І-ІІІ груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку ІV групи.  

Залишаємось на зв’язку
Комунікаційна платформа: [email protected]
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast

ГУ ДПС у Київській області