Поповнив ряди небесного полку: в Переселенні провели в останню дорогу воїна Едуарда Корякіна
26 грудня 2024 року на Кагарличчині провели в останню путь старшого солдата Едуарда Корякіна. Він помер під час лікування від хвороб, які отримав, захищаючи Україну від російських окупантів. Поховали Едуарда Корякіна в селі Переселення.
Серце Едуарда Корякіна зупинилося 16 грудня 2024 року під час перебування в Національному військово-медичному клінічному центрі ГВКГ. Герою було 57 років.
Едуард Корякін народився 21 червня 1967 року в місті Омську в тодішньому СРСР. За кілька років його сім'я переїхала в Україну, в місто Тернопіль, звідки родом була мама.
У 1984 році Едуард закінчує Тернопільську школу №10. Згодом вступає на навчання в політехнічний інститут у Тернополі. Далі служба в армії.
Після демобілізації Едуард Корякін одружився. А в 1989 році народилася донька. У 90-х роках сім'я переїжджає в місто Ізмаїл Одеської області. Едуард займається комерцією, допомагаючи вести сімейний бізнес батькам. Здобуває юридичну освіту.
У двотисячних роках Едуард повертається в Тернопіль, де працює у філіалі Державної податкової служби, а згодом - директором підприємства «Рекон». У 2004 році переїжджає в село Переселення, а пізніше - до Києва, де розпочинає власний бізнес.
Після початку повномасштабного вторгнення 14 квітня 2022 року Едуард Корякін був призваний Другим відділом Обухівського районного ТЦК та СП і зарахований на посаду діловода військової частини А4066, підрозділ якої дислокувався в Телешівці. Саме тоді формувався новий 41-й окремий стрілецький батальйон.
Разом із бойовими побратимами старший солдат Едуард Корякін проходить шлях від Телешівки до Куп'янська на Харківщині. Служив у службі забезпечення ракетно-артилерійського озброєння, яка давала побратимам усе необхідне, щоб нещадно бити ворога.
За сумлінне виконання військового обов’язку в умовах, пов’язаних із ризиком для життя, за хоробрість і відвагу, проявлені при виконанні бойових завдань під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України та з нагоди відзначення Дня сухопутних військ України старший солдат Едуард Корякін був нагороджений Грамотою командування військової частини А4066.
А 23 червня 2023 року Міністр оборони України підписав указ про нагородження Едуарда Корякіна «Знаком пошани». Перед тим, 17 травня 2023 року Едуард Корякін отримав посвідчення учасника бойових дій від військової частини А4583 — оперативного об'єднання Сухопутних військ Збройних Сил України.
Напружені фронтові будні далися взнаки. У зв’язку з погіршенням стану здоров’я в серпні 2023 року боєць був відправлений на військово-лікарську комісію, яка визнала в нього багато хвороб, що підлягають довготривалому лікуванню. Одна з них і не дала Едуарду закінчити лікування та повернутися до лав ЗСУ, щоб продовжити свій бойовий шлях.
...26 грудня траурний кортеж із тілом Едуарда Корякіна вирушив із Кагарлика до Переселення. По дорозі його на колінах, низько схиливши голови в скорботі, з прапорами зустрічали жителі міста ісела Переселення, яке стало для нього рідним.
Попрощатися із Героєм до його домівки зібралися рідні, друзі та знайомі, сусіди, військові, побратими, представники 2-го відділу Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівництво громади.
Саме тут, у дворі будинку по вулиці Польова, й відбулася заупокійна панахида за загиблим та прощання з Героєм. Чин похорону відслужив священник Кагарлицького благочиння Православної Церкви України Юрій Король.
Після цього траурна процесія вирушила на сільський цвинтар по вулиці Українка, де й знайшов свій останній спочинок Едуард Корякін.
Щирі слова про Героя сказали священник Юрій Король, заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов та побратим Едуарда.
«Сьогодні наша громада має знову непоправну втрату - від рук російського окупанта, агресора загинув наш земляк Едуард Корякін. Ми зібралися тут, щоб провести в останню путь нашого захисника, нашого ангела-охоронця, який відав своє життя, щоб ми із вами могли жити мирно і спокійно. Ми будемо пам’ятати про воїна. Нехай спить спокійно. Нехай ангели Небесні візьмуть його у свої оселі», - сказав протоієрей Юрій Король. Він закликав односельчан не бути байдужими та віддавати належну шану загиблим Героям.
«Ми повинні були не сидіти вдома, не святкувати, а прийти сюди, на цвинтар, і провести в останню дорогу того, хто не шкодував свого здоров’я і життя за нас, за те, щоб ми бачили цей сонячний день», - наголосив священник.
«Сьогодні, в цей скорботний день, проводжаючи Героя в останню путь, ми дякуємо йому за мужність і ратний подвиг в ім’я України і висловлюємо щирі слова співчуття всім рідним і близьким Захисника Вітчизни, - сказав біля домовини Героя Іван Семцов. - Україна не пробачить жодної смерті, заподіяної в цій загарбницькій війні, у якій ми обов’язково переможемо. А пам’ять про Едуарда Корякіна житиме у вдячних серцях сучасників і наших нащадків».
Над могилою померлого Героя пролунав військовий почесний салют.
Старший офіцер відділення Другого відділу Обухівського РТЦК та СП майор Сергій Решетник вручив Прапор України, яким була покрита домовина із тілом Едуарда Корякіна, його дружині.
Грудку землі, як останню шану воїнові кинули до його могили рідні, близькі, побратими.
Герої не вмирають! Герої завжди залишаються з нами в наших серцях...
