НА КАГАРЛИЧЧИНІ ПОХОВАЛИ ВОЇНА БОРИСА БАЩЕНКА

Ненависна і клята війна з росіянами забирає найкращих – вірних захисників та захисниць українського народу. Кагарличчина знову в скорботі: захищаючи Батьківщину від загарбників під Авдіївкою, пішов із життя житель нашої громади солдат Борис Бащенко. 26 жовтня, коли проводили воїна в останню путь, було оголошено в громаді Днем жалоби.

Бащенко Борис Борисович народився 1 жовтня 1973 року в селі Бендюгівка. Навчався в Мирівській середній школі. Після закінчення школи здобув професію зварювальника  в м.Києві.  Потім армія. Відслуживши строкову службу,  працював у  колгоспі  «Дружба»  с. Мирівка трактористом.  Борис  одружився і  1999 року виїхав на постійне місце проживання  в с. Стави.   Працював  комунальником в Обухівській міській раді.

Звичайна біографія простого трудівника – одного з  тисяч і тисяч тих, хто нині зі зброєю в руках стоїть в обороні рідної землі.

Борис Бащенко був призваний до лав Збройних Сил України  7 липня 2023 року Другим відділом Обухівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.  Служив Борис навідником 2 відділення 1 взводу 1 роти 1 механізованого батальйону військової частини А4773. У складі цього підрозділу він і  нищив  ворога.

Бориса Бащенка не стало 19 жовтня під час виконання військового обов’язку при захисті Батьківщини. Героєві було 50 років.

У невимовному горі залишилися дружина Тетяна Петрівна, сини Вадим і Дмитро, невістка і внучка.

Поховали Бориса Бащенка з військовими почестями в селі Стави. Чин похорону відправив священник Православної Церкви України, настоятель місцевого храму Покрови Пресвятої Богородиці Валерій Марцін.

На траурному мітингу перед присутніми виступили заступник міського голови Іван Семцов, староста села Володимир Михайленко, учитель Ставівської гімназії Тамара Шепелявенко, генеральний директор ТОВ «Міський житловий центр» Любов Воробець - комунального підприємства м. Обухова, де перед мобілізацією працював Борис Бащенко.

Синьо-жовтий стяг, яким було покрито труну, – Державний Прапор України – символ Вітчизни, яку захищав солдат, було передано його родині.

Під оркестрове виконання Державного Гімну України і потрійний салют прах воїна знайшов спочинок у рідній землі.

Борис Бащенко – справжній  патріот українського народу, який виконував священний обов’язок перед Україною. Він передчасно пішов із життя в районі виконання бойового завдання, але його побратими продовжують нести ратну службу і нещадно громлять ненависного ворога.  

Вічна та світла пам’ять Герою!

Доки живемо, маємо берегти добру пам’ять про Бориса Бащенка та всіх, хто віддав життя  за нашу Перемогу.

Герої не вмирають!