А+ Збільшити шрифт

А- Зменшити шрифт

ЗАХОДИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА БОРОТЬБИ З ЗАДУХОЮ РИБИ В ЛІТНІЙ ПЕРІОД

опубліковано: 23 липня 2024 оновлено: 27 липня 2024

Унаслідок тривалої аномальної спеки та підвищення температури води у водоймах прискорюється процес розкладання органічних речовин та розмноження синьо-зелених водоростей. У свою чергу це істотно скорочує концентрацію кисню у водних об’єктах та призводить до загибелі риби від задухи.

Крім того, задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень, зосереджений у придонних шарах, поглинається відмираючими рештками рослин і тварин.

Серед антропогенних факторів, які призводять до масової загибелі риби, найбільш розповсюджені: скидання промислових стоків, побутових відходів, добрив та інших хімічних речовин.

Літній замор риби не є хворобою і його профілактика – це суто господарські заходи. Щоб не допустити втрати рибних запасів через замори, користувачам водних біоресурсів необхідно щоденно вести спостереження за станом водойм та вмістом кисню у воді.  

Що стосується методів боротьби із літньою задухою, то найпершим та найбільш дієвим методом є аерація води (насичення води киснем). Для цього використовують мотори човнів, мотонасоси, підвісні мотори, пожежні насоси, також доцільно використовувати компресори, котрі нагнітають повітря безпосередньо у воду. Мотонасоси встановлюють на березі водойми. Підвісні мотори, компресори встановлюють на плавзасобах, забезпечуючи їхній рух по всій акваторії водойми. Особливо швидко збільшує вміст кисню перелопачування води підвісними моторами. Ще одним профілактичним та запобіжним заходом замору риб є обробка водойми по воді негашеним вапном у розрахунку 200 кг/га. Вапнування води проводиться для прискорення мінералізації речовин і збільшення розчиненого кисню.
Крім цього, з метою запобігання літнім явищам заморів необхідно обкошувати надводну рослинність, вилучаючи її із води, так як її перегнивання забирає із води кисень.  Також для зменшення чисельності водоростей рекомендовано зариблювати водойму рослиноїдними видами риб (товстолобом, білим амуром та ін.), причому їхня чисельність не повинна бути завищеною, оскільки може призвести до інших негативних наслідків. Окрім того, слід звернути увагу на чистоту прибережних захисних смуг, щоб уникати стихійних звалищ.

Водні біоресурси – це наше спільне багатство, тож збережімо їх для наших дітей та майбутнього.