«Роби своє»-2023: екологічні проєкти переможців конкурсу бізнес-ідей
Щороку конкурс бізнес-ідей «Роби своє» від Благодійного фонду «МХП – Громаді» збирає чимало заявок. Адже це реальна можливість розпочати або масштабувати вже існуючий малий бізнес. Активно беруть участь в конкурсі й жителі Кагарлицької громади. Цього року від Кагарличчини на конкурс загалом надійшло 11 заявок. Перемогу здобули три. До цього числа переможців долучимо ще й підприємців із Таращанської громади – адже й там, як і на Кагарличчині, працює партнер Благодійного фонду «МХП – Громаді» ПрАТ «Агрофорт».
Кагарлик.City поспілкувалися із переможцями цьогорічного конкурсу «Роби своє» та пропонує вам їхні історії.
Арболітові блоки з Демівщини
«Населення потребує недорогих, якісних та енергоефективних матеріалів», - переконаний Олександр Мозговий, фронтовик та підприємець із Демівщини, що в Кагарлицькій громаді
Зіновій Лялюк вручає Сертифікат переможця Олександру Мозговому.
Олександр Мозговий із Демівщини невдовзі планує запустити виробництво арболітових блоків. Для цього він придбав трактор з причепом, прес, облаштував складське приміщення для зберігання готової продукції. А за грантові кошти Олександр зміг закупити щепоріз, вартістю понад 70 тисяч гривень.
- Звичайно, - розповідає підприємець, - задумавши організувати серйозне виробництво з пристойними обсягами, необхідно, перш за все, грамотно оцінити свої фінансові можливості.
Щепоріз, закуплений за грантові кошти.
Арболітовий блок – ідеальний матеріал для будівництва, адже поєднує в собі кращі якості дерева та каменю. За теплозахисними якостями він у 2-3 рази перевищує керамзитобетон і в 4-5 разів цеглу. Технологія виробництва передбачає використання деревної стружки певного розміру, яка отримується від переробки деревини щепорізом, а також цементу та спецдомішок у пропорціях: 70% - деревина, 30% - цемент.
У планах підприємця спочатку виготовляти близько 5 кубів арболітових блоків за робочу зміну. Згодом планується збільшення обсягів готової продукції до 8-10 кубів за зміну.
Щепоріз у роботі.
Де взяти стільки сировини? Необхідну кількість деревини Олександр планує отримувати з декількох джерел: зачистки чагарників, лісосмуг та ділянок після вирубки лісів лісогосподарством. Також використовуватиме і відходи від заготівлі пиломатеріалів локальними пилорамами.
Реалізація готової продукції буде проводитися як через локальні будівельні магазини, так і через інтернет-майданчики.
Щепа.
Виробництво блоків планується розпочати з весни наступного року. У виробничому процесі будуть задіяні чотири працівники.
Ставівське підприємство «Транс агро торг» розширює асортимент продукції завдяки фонду «МХП-Громаді»
Зіновій Лялюк вручає Сертифікат переможця конкурсу Денису Дячкову.
ТОВ «ТРАНС АГРО ТОРГ», яке очолює Денис Д’ячков вже два роки виготовляє у селі Стави Кагарлицької громади комбікорм та паливні пелети. На виробництві задіяно 2 працівники.
Проєкт Дениса Д’ячкова «Виробництво паливних пелет» - серед переможців конкурсу бізнес-ідей «Роби своє». Для розвитку свого бізнесу за грантові кошти було придбано гранулятор, за допомогою якого підприємство зможе розширити асортимент продукції. Адже, якщо до цього тут виготовлялися паливні пелети виключно з лушпиння соняшника, то вже невдовзі запрацює нова лінія, де вироблятимуться пелети з тирси.
Біля придбаного за кошти гранту обладнання.
ТОВ «ТРАНС АГРО ТОРГ» вже не вперше виграє грантові проєкти від Фонду «МХП - Громаді». До цього за кошти благодійного фонду було придбано шнек дозованої подачі продукції, який дозволив збільшити виробничу потужність комбікорму.
Нині ж завдяки новому обладнанню у підприємства з’явилася можливість виготовляти не лише пелети з соснової тирси, а й навіть наповнювач для туалетів та кліток тварин. Втім, акцент робитиметься все ж на паливних пелетах. Планова потужність нової лінії – близько 50 тонн продукції за сезон.
Фрагмент цеху.
Денис Д’ячков стверджує, що проблем зі збутом продукції немає. Всі пелети, що тут виготовляються, закуповують місцеві фермери, зокрема для сушки кукурудзи. Можливо, згодом, коли потужності підприємства зростуть, географія реалізації продукції значно розшириться.
Крафтові сири за власними рецептами
«Ми налаштовані оптимістично і вважаємо, що у нашому віці (а нам вже під 60) треба залишатися активними і займатися чимось корисним для себе і людей», – таке кредо власників мініферми та сироварні із Таращанщини подружжя Олени та Вадима Фурсових
Олена та Вадим Фурсові тримають козину ферму та крафтову сироварню.
Невеличка сімейна козина ферма «Молочна крапля», розташована у селі Кислівка Таращанської громади. Тут вготовляють екологічну продукцію - сири за власними рецептами. Саме її господарі вирішили масштабувати свій бізнес, подавши проєкт на конкурс бізнес-ідей «Роби своє».
- Назва «Молочна крапля» неофіційна, поки що ніде не зареєстрована. Як кажуть, назвалися так, щоб якось називатися, - розповідає один із співзасновників ферми Вадим Фурсов. - З людей нас тут лише двоє: я та моя дружина Олена. Ми кияни. У 2015 році придбали тут хату із земельною ділянкою, переїхали та зайнялися розведенням кіз англо-нубійської породи, переробкою молока та виробництвом натуральних крафтових молокопродуктів.
Обладнання, придбане родиною Фурсових за грантові кошти.
Донедавна «Молочна крапля» була просто приватним домогосподарством, а з червня цього року набула офіційного статусу приватного підприємця - фізичної особи.
Починали тут «з нуля», тобто з однієї кози. Зараз чисельність поголів'я вже понад 40 голів.
- Освоїли та постійно виробляємо такі молокопродукти, як бринза, качотта, халумі, рікотта за власними рецептами, - ділиться Вадим Фурсов.
Готова продукція на сьогодні збувається здебільшого у клубному форматі через тематичні Інтернет-спільноти поціновувачів натуральних харчових продуктів. Надсилають її Новою Поштою по всій країні, впровадили адресну доставку власним транспортом на Богуславщину, у Білу Церкву. Формують партнерську мережу у Києві.
Сири "Молочної краплі".
За словами власника ферми, попит поступово зростає, але не так швидко, як хотілося б з огляду на воєнний час, падіння платоспроможності населення та недостатню культуру вживання натуральних харчів.
- Формально нашу сімейну справу очолює дружина Олена, бо саме на неї зареєстровано ФОП, - продовжує розповідь Вадим. - Насправді ж вона повністю зосереджена на двох основних завданнях - догляді за худобою та сироварінні. Усім іншим (логістикою, закупівлями, реалізацією продукції, спілкуванням із замовниками тощо) займаюся я. Тож можна сказати, що ми очолюємо самих себе.
Фірмова бринза Фурсових із добавками з сушених помідорів та східних прянощів.
Як зізнається Вадим, про грант вони навіть не мріяли. До цього у грантових конкурсах участі не брали та грантів не отримували. Заявку на конкурс подали за порадою менеджера Благодійного фонду «МХП – Громаді» Зіновія Лялюка та Таращанської мерії. І несподівано для себе опинилися серед переможців та отримали 100 000 грн на облаштування професійної сироварні. На грантові кошти придбали напівавтоматичну сироварню-пастеризатор та комплект супутнього технологічного устаткування, що дозволить збільшити обсяг переробки молока у рази та розширити асортимент продукції. Обладнання вже змонтували.
Покращити екологію в місті та громаді
«Місто, де ти живеш, повинне бути чистим, як і власна душа. Душу треба наповнювати любов’ю й очищати від негативних думок, а місто – від сміття, яке забруднює навколишнє середовище. Чим людина наповнена зсередини, те вона і дарує світу. Якщо ми наповнені злом та безладом, те ж саме панує і навколо нас», - переконані директор «Євротехбіодизель» Юрій Загурський та його партнер Уейн Щек з Кагарлика
Юрій Загурський демонструє придбаний подрібнювач для гілок.
Своїми планами пан Юрій називає не лише покращити екологію у місті через переробку побутових відходів, а й створити нові робочі місця (до слова, зараз колектив налічує 3 особи, в планах розширення до 25-30), налагодити співпрацю з місцевими жителями, представниками бізнесу, владою.
Юрій Загурський пояснює, що захаращені дороги – це не лише неестетично, а й небезпечно, і це навіть створює аварійні ситуації, від чого страждають водії. Так, захаращеність можна вирубати і спалити. Але підприємці вирішили перетворити її на енергію. У цьому випадку на електроенергію. «Під час санітарних прибирань після вирубування і відвантаження частини деревини гілля й крони дерев збирають у великі купи і часто просто спалюють. Але ж гілля є цінною сировиною для використання джерела постійно поновлювальної енергії», - переконливо доводить пан Загурський.
Юрій Загурський показує результат роботи подрібнювача.
- Тож ми пропонуємо збирати у жителів громади відходи деревообробки, верхівки та гілля дерев для подальшої їх переробки у технологічну та паливну тріску (щепу), - розповідає Юрій Загурський. – А оскільки наше виробництво планує масштабуватися, отримана в процесі роботи тріска може використовуватися як біопаливо в мобільних теплових станціях, газогенераторах, водонагріваючих котлах, у лініях для виробництва паливних брикетів, пелет, гранул.
Проєкт Юрія Загурського та його партнера Уейна «Чиста душа – чисте місто» - один із багатьох претендентів, але небагатьох переможців конкурсу бізнес-ідей «Роби своє» від Благодійного фонду «МХП-Громаді». Участь у конкурсі він взяв уперше, і це неабияк його надихнуло на подальші справи.
Подрібнені листя та гілля.
На грантові кошти, до яких підприємці на умовах співфінансування додали власні, придбали подрібнювач для гілок, який вже добре себе зарекомендував під час випробувань.
Майже кожен зіштовхується із проблемою утилізації обрізаних гілок дерев та кущів. Усе це можна подрібнити і застосувати з користю для подальшої переробки. Тому Юрій та його партнер Уейн планують запустити централізований збір деревних відходів від населення та систематичні виїзди з подрібнювачем гілля для переробки деревини у щепу на місці виклику. Потім – сушіння щепи в сушильній камері для деревини, пакування та подальша переробка у паливні брикети.
Колектив «Євротехбіодизелю».
У процесі масштабування планують створити робочі місця та виготовляти паливні брикети. А на перспективу - розширити діапазон послуг: збирати не лише відходи деревини, а й городнє бадилля та опале листя для подальшої їх переробки у компост.
Підприємство Юрія Загурського існує давно.
- Колись ми переробляли рослинну олію на дизель. Тонну біодизеля ми подарували на потреби міста для роботи на тракторах, які доглядають територію, - розповів наш співбесідник. – Це приємно, коли ти можеш і докладаєш зусиль до чистоти твого міста, тоді душа наповнюється любов’ю до всіх та всього навколо.
