У Мирівці провели в останню путь Віталія Титаренка. Він поліг у бою в Курській області

2 жовтня на Кагарличчині провели в останню дорогу киянина Віталія Титаренка – він загинув, б’ючи рашистських окупантів. Героя поховали в селі Мирівка неподалік могили його батька.

Віталій Титаренко загинув під час бою 27 вересня 2024 року поблизу села Погребки Суджанського району Курської області російської федерації. 1 жовтня Герою виповнилося б 50 років.

Віталій Титаренко народився 1 жовтня 1974 року в місті Києві. Закінчив столичну школу №1. Професійну освіту здобув у технікумі радіоелектроніки, а вищу освіту – в Київському політехнічному університеті.

Довго працював на поліграфічному комбінаті «Україна», а останніми роками – у фірмі «Impako».

Дуже любив музику, грав на гітарі. Віталій був добрим, відповідальним, працелюбним.

28 червня 2024 року Віталій Титаренко був мобілізований Оболонським районним у місті Києві ТЦК та СП до військової частини А0281, де служив номером обслуги 2 протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону 95 десантно-штурмової бригади.

Мужній десантник нищив ворога на його ж землі, наближаючи світлий день Перемоги. Жорстокі бої точилися в районі населених пунктів Камишовка та Погребки неподалік міста Суджа на Курщині.

…2 жовтня близько 10-ї траурна процесія з тілом Віталія під тужливі звуки пісні “Плине кача” вирушила з Кагарлика до Мирівки.

По дорозі – в Кагарлику, селах Горохуватка та Іванівка – його з квітами, на колінах, низько схиливши голови, зустрічали жителі сіл.

У Мирівці останню дорогу Героя встелили квітами аж до дому, де проживає його мама. А траурний кортеж зустрічали на колінах із прапорами жителі села та учні й учителі місцевого ліцею.

Після заупокійної літії у дворі будинку, де проживає мама Героя, його тіло перевезли до у Свято-Преображенського храму Православної Церкви України села Мирівка. Тут чин похорону здійснив настоятель храму Василь Суп.

Після молебню, звертаючись до присутніх, священник зазначив, що воїн Віталій Титаренко віддав своє життя за Батьківщину, своїх близьких і рідних, за всіх нас. Тому ми маємо дякувати йому, як і тисячам інших воїнів, що можемо жити на своїй землі, розмовляти рідною мовою, що наші діти можуть навчатися, ходити до дитсадків. Тепер наш обов’язок пам’ятати про Віталія, берегти спогади про нього у своїй душі.

Від храму траурна хода з тілом Віталія вирушила на Центральне кладовище Мирівки Тут його й провели в останню путь.

Вшанувати пам’ять героя зібралися його рідні, друзі, колеги, жителі Мирівки, військові, представники міської ради.

Під час прощання на кладовищі щирі слова про Героя сказали заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов, староста села Мирівка Надія Порхун.

 “Сьогодні ми проводжаємо в останню путь мужнього воїна, захисника України, захисника кожного з нас. Кожен із тих, хто віддав найдорожче – своє життя – за Україну, на нашу свободу і незалежність, житиме у віках у пам’яті народній. Україна обов’язково переможе, бо з нами Правда, з нами Бог, із нами все прогресивне людство. Вічна пам’ять і вічна слава українському воїнові Титаренку Віталію!”, - наголосив Іван Семцов.

“Вчора Віталію Титаренку виповнилося б 50 років. Вік, коли ти бачиш нові горизонти, втілюєш у життя свої плани. На жаль, життя нашого Героя обірвала ворожа куля, зруйнувавши все, про що він мріяв, чого хотів досягти. Тож ми повинні вшанувати загиблого воїна, пам’ятаючи завжди про його самопожертву, про його подвиг”, - зазначила староста села.

Над могилою загиблого Героя пролунав військовий почесний салют. старший офіцер відділення Другого відділу Обухівського РТЦК та СП майор Сергій Решетник вручив Прапор України, яким була покрита домовина з тілом Героя, його дружині.

Прощаючись із Героєм, кожен кинув до його могили по три жмені землі.

Герої не вмирають! Герої завжди залишаються з нами в наших серцях...

Валентин Владіміров, журналіст, головний редактор Кагарлик.City