У СТАВАХ ПОХОВАЛИ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ СЕРГІЯ ГАЛКІНА

Жорстока війна проти підступного ворога – російської федерації – уже не вперше забирає життя наших земляків. У суботу 20 квітня в селі Стави провели в останню путь  Сергія Галкіна – мужнього бійця, захисника України, який відійшов у Вічність.

Цей скорботний день – день похорону воїна – оголошено Днем жалоби на Кагарличчині.

Народився   Галкін  Сергій  Володимирович 18 січня 1975 року в місті Києві.  З раннього дитинства – з 1979 року –жив у селі Стави по вул. Ювілейній, навчався в Ставівській школі,  тут закінчив 11 класів, вступив до Обухівського медичного училища, але медицина не була його покликанням. Після школи проживав із мамою в Києві, працювали у квітковому бізнесі, потім Сергій трудився на різних роботах, найбільше на будівництві. Після одруження в 1996 році Сергій Галкін був зареєстрований у Ставах. У сім’ї народилося троє дітей:  Владислав – 1997 року, Олександра – 1999 року, Наталія – 2004 року народження. На жаль, сімейне життя не склалося. 

Звичайна біографія звичайної людини.  Хто знає, як би було далі в житті, але коли російські окупанти розпочали повномасштабне вторгнення, 26 лютого 2022 року Сергій Галкін був призваний на військову службу Печерським РТЦК та СП у місті  Києві. За призовом і за покликом серця  став Сергій Галкін на захист рідної України. Уже 27 лютого він воював під Черніговом, а після визволення Чернігівщини в складі військової частини А1376  обороняв Бахмут, Часів Яр, Кремінну. Сергій був водієм господарчого відділення взводу забезпечення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону.

У  зв’язку з погіршенням стану здоров’я солдат Сергій Галкін був направлений 15 квітня 2024 року на лікування до комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №6» Дніпровської міської ради.

А вже через два дні – 17 квітня – він був виявлений без ознак життя на території лікарні.  Хто міг подумати, що він так рано піде з життя, адже йому було всього 49 років!..

Гаряче серце воїна не витримало тривожних звісток із фронту, де залишалися його бойові побратими.

Під час церемонії похорону настоятель церкви Святої Покрови ПЦУ Валерій Марцін відслужив заупокійну панахиду, а на траурному мітингу перед присутніми виступили  заступник міського голови Іван Семцов, староста села Стави Володимир Михайленко.

Начальник відділу рекрутингу та комплектування Другого відділу Обухівського РТЦК СП майор Анатолій Шевченко вручив Прапор України, яким була покрита домовина з тілом Сергія Галкіна, його старшій дочці.

Поховали солдата з військовими почестями.

Пам’ять про Сергія Галкіна, як і пам’ять про всіх, хто віддав своє життя в ім’я Перемоги, житиме у  наших вдячних серцях.

Герої не вмирають!

Слава Україні!

Героям слава!