ОБГОВОРЕНО ВПРОВАДЖЕННЯ РЕФОРМИ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НА КИЇВЩИНІ
Кагарлицький міський голова Олександр Панюта і начальник відділу освіти Надія Омельченко напередодні взяли участь у дуже важливому освітньому форумі громадських обговорень “Реформа профільної освіти: Київська область”, який зібрав найкращих фахівців освітньої галузі та представників влади для окреслення пріоритетних завдань та інноваційних підходів у процесі реформування профільної середньої освіти. Захід, що відбувся в столиці, – це чергова зустріч із низки запланованих Міністерством освіти і науки України у регіонах. Захід організовано в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» та за сприяння Київської ОВА.
Мета зустрічі — обговорення цілей реформи, особливостей її впровадження, отримання від громад пропозицій щодо змін до законодавства. До неї долучилися понад 150 учасників, серед яких представники МОН, ОВА, облради, Проєкту DECIDE, керівництво районів та громад, органів управління освітою, керівники закладів середньої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти.
З 2027 року передбачено запровадження трирічної профільної середньої освіти (10–12 класи) за двома спрямуваннями:
– академічним, із поглибленим вивченням предметів і курсів для здобуття вищої освіти;
– професійним, орієнтованим на здобуття професії згідно з потребами ринку праці.
Реформа профільної середньої освіти — частина комплексного оновлення за концепцією НУШ, яка стосуватиметься повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти.
Створення мережі великих академічних ліцеїв, у яких старшокласники зможуть обирати освітній профіль із поглибленою профорієнтаційною підготовкою є основним завданням реформи. Ці заклади мають бути відокремлені від початкової і базової шкіл та доступні для учнів.
Доповідачі розповіли про цілі реформи й етапи її впровадження. Окрім того, детально зупинилися на питанні щодо засновників академічних ліцеїв, можливих умовах співробітництва територіальних громад і моделях фінансування.
Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України, звернув увагу, що реформа стосується насамперед громад, адже саме для них найбільш актуальним є збереження людського капіталу.
«Водночас голови й депутати громад мають тверезо оцінювати демографічну ситуацію. Якщо в громаді багато учнів і найближчим часом не очікується різкого падіння їхньої кількості, то там можна створити великий ліцей, який дасть широкий вибір профілів і предметів/інтегрованих курсів. Проте громади, в яких прогнозується невелика кількість учнів старших класів, мають співпрацювати, щоб організувати ліцеї, що будуть надавати освіту учнівству кількох громад. Їм потрібно розуміти важливість освіти та її цінності для майбутнього України. І обʼєднуватися навколо цих цінностей і мети», — зазначив заступник міністра.
Реформа профільної середньої освіти важлива для збереження людей у країні, розвитку їхнього потенціалу та післявоєнної відбудови.
«Завданням реформи профільної освіти в області є забезпечення надання якісних освітніх послуг всім жителям громад. Формуючи мережу закладів освіти, нам важливо враховувати особливості регіону і кожної територіальної громади, відновлення пошкодженої через російську агресію освітньої інфраструктури, а також процеси міграції та внутрішнього переселення», – зазначила заступниця голови Київської ОДА Жанна Осипенко.
Зокрема, у Київській області кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, — понад 77,2 тисячі (це нинішні 4–6 класи). З огляду на це нині заплановано, що в області будуть 114 академічних ліцеїв і 38 професійних коледжів.
Долучити громади до напрацювань пропозицій до законодавства й нормативних актів, врахувати можливі територіальні особливості та винятки — основна мета громадських обговорень.
Учасників дискусії цікавили питання: чи передбачатиме держава окрему субвенцію на підтримку профільної середньої освіти; особливості моделей фінансування академічних ліцеїв, які надаватимуть освіту дітям з кількох громад; як залучити найліпших учителів до викладання в академічних ліцеях; чи буде розширюватися система сертифікації та чи охопить вона всіх учителів; чи будуть враховані географічні та інші особливості областей.
Ці та інші питання держава буде розв’язувати на рівні законодавства та нормативних актів. Для цього і відбуваються обговорення — щоб почути думку громад та врахувати її. Наступна зустріч відбудеться в Одесі 27 червня.
