«Родинне тепло у вишиванці»: вшанування традицій та героїв на благодійному концерті в Кагарлику
15 травня в міському Центрі культури та дозвілля в Кагарлику відбувся благодійний концерт до Дня матері, Дня сім’ї і Дня вишиванки «Родинне тепло у вишиванці».
До початку концерту його глядачі та учасники у фоє Кагарлицького МЦКД насолоджувалися виставкою робіт майстринь та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва громади та фотографувалися біля стилізованої фотозони.
Концертна програма в міському Центрі культури та дозвілля поєднала в собі вшанування народних українських традицій та матері-берегині, й сім’ї, як осередку суспільства.
«Світ починається не з великого кроку людини на землю. Світ починається з лагідної маминої колискової, з теплого погляду батька, із затишку родинного дому. Саме там, де нас зустрічають із любов’ю, світлом і вірою, народжується справжнє диво життя — родина», — такими словами розпочалося дійство.
На сцені — представниці та представники різних населених пунктів нашої об’єднаної громади у вишиванках із різним скарбом у руках. Вони уособлюють різноманітність нашої культури та побуту, древність коріння українського роду.
Їх змінює молоде покоління, юні театрали із символами нашого тривожного часу. Багато горя принесла українському народу війна: зруйновані міста й села, загиблі воїни й мирні жителі, роз’єднані сім’ї… Та Україна стоїть і буде стояти непохитно, даючи відсіч лютій наволочі зі сходу.
І знову на сцені дівчата й жінки Кагарличчини — цього разу — з домотканими рушниками та національними стягами на плечах. Україна незборима, а народ її нездоланний — промовляють вони всім своїм виглядом зі сцени.
Вшановуючи пам’ять про полеглих від рук окупанта, усі присутні об’єдналися у хвилині мовчання.
Та після ночі завжди сходить сонце й розвіюється темрява. А наше глибоке історичне коріння дає наснаги до підйому відродження і творчості. Підтвердження тому — виступ учасниць хореографічного колективу «Оріяна» Кагарлицької школи мистецтв, які представили танець «Зозуля» та автентичну тематику. На сцені наче ожили ляльки-мотанки, а зала завмерла, перед тим, як вибухнути оплесками.
Передали вітання всім мамам учасники ансамблю «Вишиванка» МЦКД. А на завершення виступу подарували своїм ненькам, які були в залі, квіти.
«Сьогодні, коли Україна проходить крізь нове випробування, ми знову звертаємось до своїх коренів. До родини. До мами. До самої Батьківщини», — наголошують ведучі дійства Леся Чоповська та її дочка Анна-Марія Тютюнник.
Творчу естафету юні перехопили спільним виступом народний хор Кагарлицького МЦКД та хореографічний колектив «Барви».
Запалив зал виступ хору із піснею «Била мене мати». Слухаючи їх, відразу згадуєш сільські весілля під бубон та гармонь.
А після хору загал звеселив оригінальним номером ансамбль шумових інструментів «Тари-бари» Антонівського сільського клубу.
І знову на сцені з яскравим виступом «Барви». Цього разу — із танцем «Чорнобривці».
«Мамин оберіг». Пісню із такою символічною назвою подарували глядачам концерту учасниці колективу «Зорецвіт» Катерина Кучеренко, Юлія Мовчан та Леся Чоповська.
«Не забувайте казати собі: я бачу в людях світло. У ці темні часи я бачу в людях світло. Коли все навколо йде якось під три чорти, я бачу в людях світло, хоча б вогники, хоча б іскорки, — благає зі сцени Анастасія Мацібура. — Я бачу в людях світло й дякую, що ви не здаєтесь, так, як до останнього не здавались вони!»
На вшанування загиблих захисників, їхньої стійкості та незламності, віри в перемогу та світле майбутнє України присутнім у залі продемонстрували відео із промовистою назвою «Очі».
«Кажуть, що очі — це дзеркало душі. І кожна пара очей бачить світ по-своєму. Очі Героїв — це в першу чергу та глибина, яка дивиться на нас із вічності. Вони інші. У них — те, чого не побачити в мирному житті. Коли дивишся в їхні очі, здається, що це настільки старі та мудрі душі, які знали, що прийдуть і народяться саме на цій землі, саме в цій родині, саме в цьому місці й Україні.
Вони навчають нас мовчки. Вчать вірити, що кожен новий день — це ще один крок до перемоги», — наголосила Анастасія Мацібура.
І, як вдячність за подвиг сина, присутній у залі мамі Героя подарували квіти.
Валентин ВЛАДІМІРОВ
