Додому «на щиті»: у Мирівці Кагарлицької громади поховали Героя
16 квітня 2024 року в останню дорогу провели Героя, який віддав життя за Україну, Олександра Сокура. Поховали українського захисника в селі Мирівка на Кагарличчині.
Червоний коридор слави
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Ненависна і клята війна з росіянами забирає найкращих – вірних захисників та захисниць українського народу. Кагарличчина знову в скорботі: захищаючи Батьківщину від загарбників, біля міста Часів Яр Бахмутського району Донецької області загинув житель нашої громади солдат Олександр Сокур. Сумна звістка зібрала рідних та жителів Кагарлицької громади, щоб провести воїна в останню путь.
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Дорога у Мирівці, встелена червоними тюльпанами, вела до самісінької хати батька Героя. Тут зібралися рідні, мирівчани, військовослужбовці та всі, кому небайдуже людське горе і доля України. Всі, хто спроможний співчувати і кому болить втрата наших захисників.
Коридор слави, яким рушив похоронний кортеж, демонструє шану і вдячність Героєві. У руках людей – багато квітів і похоронні вінки. Школярі зі своїми наставниками, які вийшли вшанувати Героя, тримали в руках жовто-блакитні прапори. І старий, і малий ставали на коліна, щоб подякувати воїнові і попросити пробачення, що не вберегли.
Воїнові мало виповнитися 47
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Олександр Сокур народився 24 квітня 1977 року в місті Києві, там же здобув освіту. Працював водієм – був мирною людиною, але в грізні часи війни, як і тисячі наших співвітчизників, став до лав захисників України.
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Служив у військовій частині А4123 навідником кулеметного взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону 67 бригади.
Загинув Олександр Сокур 4 квітня 2024 року.
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
І ось ми проводимо Героя в останню путь – тут, у Мирівці, де він так любив бувати в дитинстві…
У цьому місяці Олександрові мало б виповнитися всього 47 років. На жаль, не судилося…
«Молімося за наших воїнів!»
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Тіло Героя відспівував у Свято-Преображенському храмі Православної Церкви України села Мирівка його священнослужитель Василь Суп.
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Як красиво звучать молитви українською!..
Як божественно гарно співають церковні співачі, а з ними і священник!
Якої сили усьому цьому додає акустика храму!..
Люди тримають свічки і хрестяться під час служби. Їхні очі наповнюються сльозами, коли священнослужитель звертається до них із промовою. Він зазначає, що воїн Олександр Сокур, життя якого забрали російські окупанти, також хотів повернутися додому з перемогою, побачити батька, дружину, сина, родину. І говорити про воїнів, які воюють, можна багато. Та ми не можемо відчути все те, що відчули і відчувають, пережили та переживають вони, з якими зусиллями вони тримали чи тримають небо над нами.
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Священнослужитель подякував батьку Героя за сина, який віддав життя за всіх нас, за виховання і патріотизм. А з тим закликав: «Дорогі браття і сестри! Молімося за наших воїнів, щиро молімося! Просімо Господа за тих, хто зник безвісти, щоб Господь повернув їх додому. За тих, хто в полоні, щоб Господь дав їм сили витримати усі ворожі знущання та тортури. За тих, чия душа відлетіла в небо…»
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
У Мирівці майорить ще один прапор Героя
На Мирівському кладовищі, де вже майорять жовто-блакитні прапори, сьогодні над свіжою могилою додався ще один український стяг.
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Не можуть стримати сліз батько захисника, дружина та син. Невтішне горе розриває їхні груди. Вони бояться голосно заридати, прикриваючи вуста та заплакані очі долонями.
Уся велика громада Кагарличчини висловлює щирі слова співчуття рідним і близьким загиблого.
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
«Воїн Олександр Сокур – справжній патріот українського народу, який виконував священний обов’язок перед Україною. Він віддав своє життя за Україну, але його побратими продовжують нести ратну службу і нещадно громлять ненависного ворога. Вічна та світла пам’ять Герою! Доки живемо, маємо берегти добру пам’ять про Олександра Сокура та всіх, хто віддав життя за нашу Перемогу. Герої не вмирають!» - сказав заступник Кагарлицького міського голови Іван Семцов.
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Надія Порхун, староста сіл Мирівка та Бендюгівка, не стримуючи сліз та хвилювання в голосі, висловила співчуття родині загиблого Героя і запевнила: «Герої не вмирають. Вони живуть доти, доки ми пам’ятаємо про них. Нехай світла душа воїна Олександра Сокура знайде спокій. Дякуємо українському Героєві, який захищав Україну та кожного з нас».
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Прапор України, яким було покрито домовину воїна, т.в.о. командира роти охорони Другого відділу Обухівського РТЦП та СП капітан Віталій Юхименко урочисто вручив дружині загиблого Героя: «Від Президента України вручаю Вам цей прапор як символ країни, за яку боровся Ваш чоловік! Пробачте…» Військовослужбовець, щоб підтримати морально, обійняв дружину Героя.
Тричі пролунав військовий салют.
Похорон загиблого воїна Олександра Сокура.
Домовину із тілом Героя віддали землі.
Люди віддали шану воїнові, який захищав Україну та свій народ, кинувши тричі землю і промовивши: «Царство Небесне і вічний спокій твоїй душі. Дякуємо».
