Творчі династії Кагарлицької школи мистецтв: місце, що об`єднує покоління

Династії вихованців Кагарлицької школи мистецтв - саме за їхньої участі 9 квітня в закладі відбувся концерт. На сцені свої творчі таланти демонстрували бабусі, мами й тата зі своїми онуками та дітьми, брати й сестрички. Саме Школа мистецтв поєднала їх не лише родинними зв’язками, а й тим, що всі вони вихованці та випускники цього закладу різних років.

Кагарлицька школа мистецтв працює з 1962 року - відкриття музичних класів викликало справжній ажіотаж у кагарличан. 1 вересня 1962 року до класу фортепіано, баяна і домри вступили 99 учнів.

Із часом колектив школи збагачувався новими педагогами, відкривались нові відділення. В 1983 році Музична школа була перейменована в Школу мистецтв.

Нині в тут працює 11 педагогів, які були її учнями. Це Людмила Ігнатенко, Лариса Литвин, Юлія Волошина, Алла Мєстєчкіна, Наталія Кукош, Алла Синяк, Яна Гребеневич, Тетяна Кононенко, Аліна Пасько, Тетяна Токаренко, Марина Тарасенко.

Щорічно вихованці Кагарлицької школи мистецтв стають лауреатами конкурсів усіх рівнів. Кращі випускники вступають до вищих мистецьких навчальних закладів.

Але найчастіше випускники школи приводять сюди своїх дітей та онуків. Так створюються мистецькі родинні династії.

І концерт було присвячено всім випускникам школи, всім прихильникам чарівного світу мистецтва.

Розпочав концерт фортепіанний дует рідних братика та сестрички Артема та Єви Якименків. У їхньому виконанні прозвучав «Вальс собачок».

Ще один сімейний дует, цього разу вокальний, братів Давида та Дмитра Яришів виконав пісню «Співають діти».

Випускниця школи Наталія Найденко із сином Володимиром виконали «Пісню про оленя».

Ще один дует у складі мами Світлани Пайцан та її сина – першокласника школи Михайлика зіграли тему з варіацій Вольфганга Амадея Моцарта.

Викладачка школи по класу гітари Наталія Колисан працює тут майже 30 років. В школі навчався її менший син Дмитро. А цього дня у виконанні Наталії Василівни та її внучки Олександри, учениці школи, прозвучала пісня «Пісня про бабусю».

У школі навчаються дві рідні сестрички Неоніла та Марійка Гемові. Вони виконали твір Франца Шуберта «Серенада».

Вікторія Стригуненко (Шкляр) свого часу навчалася в класі Алли Мєстєчкіної. Свою любов до музики вона передала своєму синові, Євгенію, разом із яким і виконала «Вальс» Карла Вебера.

Нещодавно в нашій школі почали навчатися дорослі жителі нашої громади. І так трапилось, що нині заняття відвідує ціла родина Кузьмичів. Мама, Марія Миколаївна, та її діти Назар і Єлизавета. Для концерту сім’я Кузьмичів підготувала ансамблеві твори. Тож у виконанні Назара, який навчається в класі гітари, та Єлізавети прозвучав твір під назвою «Місячна ріка».

А Марія Кузьмич разом із донькою Єлизаветою підготували пісню під назвою «Дорослі малі».

Алла Мєстєчкіна – одна з перших випускниць нашої школи. Після закінчення музичного педагогічного інституту вона повернулась до рідної школи і все життя присвятила вихованню юних піаністів. Свого часу школу закінчила її донька, потім - онуки Олексій та Олександр, сьогодні навчаються менші онуки Алли Петрівни – Юлія та Мар’ям. До концерту мистецька родина Мєстєчкіних-Куравських підготувала декілька творів. Алла Мєстєчкіна та її старша донька Маргарита виконали твір «Нічні мандрівники». А Олексій та Юлія Куравські - «Джазову п’єсу».

У класі Алли Мєстєчкіної навчається ще один родинний дует - брат та сестра Павло та Анастасія Панченки. У їхньому виконанні прозвучав «Романс» невідомого автора.

Ще одна мистецька родина - Наталія Кравченко (викладачка школи) та її діти, учні закладу Максим та Людмила. У виконанні Максима прозвучав вірш Василя Симоненка «Стільки в тебе очей…» під музичний супровід  мами Наталії Орестівни.

Анна Сябро – учениця вокального відділу школи. А її тато Олександр Сергійович був одним із перших учнів у класі гітари Наталії Колисан. У виконанні цього дуету прозвучала пісня «Тато».

Великою повагою користується художнє відділення школи. Без художніх виставок не обходиться жодне свято. Учні відділу регулярно беруть участь у різноманітних конкурсах, де завжди здобувають призові місця. Чимало випускників продовжили навчання у вищих мистецьких закладах. Завідує відділом Людмила Кашперенко, а викладачами працюють Юлія Волошин і Тетяна Токаренко – учні Людмили Борисівни. До концерту художники підготували виставку робіт батьків та їх дітей.

Цього дня свої роботи та роботи своєї доньки Мілани представила Тетяна Токаренко. І мама, і донька - неодноразові лауреатки різноманітних мистецьких конкурсів.

У школі є ще одна творча родина - родина Шевченків. Сергій Олександрович – викладач школи, концертмейстер. Його старший син Сергій закінчив художнє відділення школи, донька Дар’я ще навчається та є лауреаткою різноманітних художніх конкурсів. Художні роботи Сергія та Дар’ї Шевченків теж були представлені на виставці.

Яна Гребеневич - випускниця школи, а нині викладач вокального відділу. Яна Андріївна зі своєю ученицею Ірою Рибак подарували присутнім «Веснянку».

Олександр Карпенко - знаний митець не тільки в нашій громаді, заслужений працівник культури, поет-пісняр, художник, автор суспільно-мистецького проєкту «Обіймись, Україно!». Подорожує з виставками своїх картин по Україні та за кордоном. З початку повномасштабної війни займається волонтерською діяльністю.

Його син, Олександр Карпенко-молодший, учень фортепіанного відділу школи, є постійним учасником діяльності батька, допомагає йому в проведенні виступів, ілюструючи картини своєю грою на фортепіано. В цьому році Олександр-молодший став Дипломантом Всеукраїнського конкурсу «Мистецтво віртуозності».

Нещодавно родина повернулася з Німеччини, де за три дні було проведено п’ять виставок-концертів, під час яких зібрано кошти від українських емігрантів, які разом із гуманітарною допомогою передано 105 бригаді ЗСУ.

Нові роботи художника були представлені в концертній залі. А у виконанні Олександра Карпенка-молодшого прозвучав твір Міри Терещук «Балада одного міста» (присвячено місту-герою Харкову).

Оксана Лисюк свого часу теж навчалася в Кагарлицькій школі мистецтв, нині в школі навчається її донька Аріна Мацібура.

Цей родинний фортепіанний дует підготував глядачам твір під назвою «Люди – титани». Свій виступ мама з донькою присвятили своєму чоловікові і батькові Олегу Мацібурі, який із перших днів війни захищає нас на фронті. Нещодавно Олег Миколайович отримав із рук президента України медаль «За військову службу Україні».

Лейла Джабієва - викладач театрального відділення школи. Вона започаткувала тут відкриття театрального відділення, її учні - постійні учасники всіх мистецьких заходів школи, громади, району, області. Святом для громади є прем’єри нових вистав за участю вихованців Лейли Валеріївни. Лейла Джабієва також виходець із мистецької родини. ЇЇ мама – артистка балету, керівниця камерного театру балету.

Старший син Лейли Валеріївний Олександр уже закінчив школу, але бере активну участь у театральних постановках. Молодша донька Мар’ям продовжує навчатись, та вже була лауреаткою Міжнародного художнього конкурсу.

На концерті дві мистецькі родини - Кравченків та Джабієвих-Мєстєчкіних поєднались в одному ансамблевому творі. У виконанні Лейли Джабієвої, Наталії Кравченко, Людмили Кравченко та Мар’ям Мєстєчкіної прозвучала пісня «Немає України без калини».

І знову на сцені сімейний дует у складі учениці 1 класу вокального відділу Марії Балацької та її мами Вікторії. У їх виконанні прозвучала пісня «Родина».

Народно-інструментальний оркестр «Колорит» - це також мистецька родина. «Колорит» - неодноразовий лауреат різноманітних конкурсів. Із кожним роком колектив змінює свій склад, незмінними залишаються художній керівник Наталія Колисан та концертмейстер Наталія Сінгаєвська.

Саме виступ «Колориту» і завершив концерт родинних династій Кагарлицької школи мистецтв. Чудовий захід, який вели викладачка школи Яна Гребеневич та її учениця Ірина Рибак.

Людмила Ігнатенко, в.о. керівника закладу, подякувала артистам за їхню участь у концерті, а глядачам – за любов до мистецтва.

«Але найбільша подяка — нашим незламним Захисникам і Захисницям, - наголосила Людмила Іванівна. - Саме завдяки їм відбувся цей вечір. Завдяки їм ми можемо співати, сміятися, обіймати близьких і просто жити. Повертайтеся додому живими! Ми з вами, ми за вас, ми віримо в перемогу!»