А+ Збільшити шрифт

А- Зменшити шрифт

НІХТО НЕ СТРИМУВАВ СЛІЗ. У СТАВАХ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ ПАМ’ЯТІ ЗАГИБЛИХ ОДНОСЕЛЬЦІВ ЯРОСЛАВА МАЙОРЕНКА І РОМАНА ПРИТИКИ

опубліковано: 11 лютого 2025 оновлено: 21 квітня 2025

У селі Стави 11 лютого було відкрито меморіальні дошки пам’яті загиблих на фронті односельців Ярослава Майоренка і Романа Притики – поряд із установленими раніше памятними дошками на честь полеглих Героїв-ставян Михайла Кучеренка, Богдана Кузнецова і Сергія Галкіна, а також письменника-дисидента Едуарда Литвина – на фасаді Ставівської гімназії, де вони колись училися.

Організаторкою і ведучою заходу була вчителька і волонтерка Тамара Шепелявенко. 

Зворушливими були виступи заступника Кагарлицького міського голови Ігоря Будюка, старости села Володимира Михайленка, директорки гімназії Людмили Анкуци, першої вчительки Ярослава Майоренка Людмили Лисенко, класного керівника Романа Притики Лариси Кармазин та Майї Притики – матері Романа.  Ніхто не стримував сліз – ні ведуча, ні промовці, ні діти-читці, ні родичі полеглих воїнів, ні присутні на заході односельці.

Рідним Героїв-став’ян надали право відкрити меморіальні дошки. У скорботній хвилині мовчання всі вшанували пам’ять про загиблих односельців і всіх українських воїнів, що віддали своє життя за Батьківщину.

Настоятель храму Пресвятої Богородиці села Стави Православної церкви України Валерій Марцін освятив меморіальні дошки і виголосив полум’яну промову, підкресливши значимість подвигу Героїв словами зі Святого Письма: «Немає більшої любові від любові того, хто віддає за друзів своє життя». 

До портретів воїнів було покладено живі квіти.

Учасники мітингу пам’яті відвідали шкільний музей, де дбайливо зібрані матеріали про земляків-Героїв, серед яких імена сімох загиблих став’ян. До щему в серцях, зі сльозами на очах усі переглянули відеофільми про Ярослава Майоренка і Романа Притику…

Вічна память і Вічна слава Героям!

***

Ярослав Майоренко був призваний до ЗСУ 23 липня 2024 року Другим відділом Обухівського РТЦК та СП. Він служив гранатометником-розвідником розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини А2298. У складі цього підрозділу нищив ворога на його ж території. Загинув Ярослав Майоренко 3 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу присілка Курилівка Суджанського району Курської області російської федерації. Захисникові України було лише 26 років. У Ярослава залишилися мама, батько та брат.

***

Роман Притика брав участь в АТО. Із перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну – 24 лютого 2022 року – він був мобілізований Другим відділом Обухівського РТЦК та СП до лав ЗСУ. Служив у званні головного сержанта навідником-оператором розвідувального відділення розвідувального взводу механізованого батальйону військової частини А4667. У складі цього підрозділу й бив ворога на Харківщині. Загинув Роман Притика 7 січня 2025 року, отримавши несумісні з життям поранення, під час виконання бойового завдання поблизу села Стариця Вовчанської міської громади Чугуївського району Харківської області. Героєві було 43 роки. У нього залишилися мама, батько, дочка та брат.