19 квітня 2021 року, понеділок, 17:31
 
Головне меню
Пошук по сайту
 
 
Регламент роботи Кагарлицької міської ради VІІІ скликання

                                                                         

КАГАРЛИЦЬКА  МІСЬКА  РАДА  VІII  СКЛИКАННЯ

                            

РІШЕННЯ

 

24.12.2020  №  70- 03 - VIII                                                          м. Кагарлик

 

Про регламент роботи

Кагарлицької міської  ради  VIII  скликання

 

Керуючись  частиною 2  статті  26   Закону  України  „Про  місцеве  самоврядування  в  Україні”,  міська  рада  вирішила:

 

         1. Регламент  роботи Кагарлицької міської  ради  VІІI скликання – затвердити (додається).

 

         2. Контроль  за  дотриманням  Регламенту  роботи міської  ради  покласти  на  постійну  комісію  з  питань  регламенту,  депутатської  етики, забезпечення  діяльності  депутатів, законності і правопорядку.

 

 

Міський голова                                                   О.Панюта

 

                                                                                                                               Додаток

                                                                                                                                                                               до  рішення сесії міської ради

                                                                                                                                                                               від  24.12.2020 №70 - 03 -VIII

 

 

РЕГЛАМЕНТ

роботи  Кагарлицької міської  ради  VІII скликання

 

РОЗДІЛ 1. Загальні положення

 

Стаття 1. Правові засади діяльності міської  Ради

 

            1.1. Кагарлицька міська рада (далі -  Рада)  є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону представляє Кагрлицьку міську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.

1.2. Порядок діяльності Ради, її органів, депутатів та посадових осіб,  визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції»,іншими законодавчими актами, цим Регламентом та Положенням про постійні комісії Ради.

1.3. Регламент Ради ( далі – Регламент)  визначає  порядок проведення першої сесії Ради,порядок обрання секретаря Ради, скликання чергових та позачергових  сесій Ради, призначення та проведення засідань Ради, прийняття рішень Ради, порядок формування та організації роботи постійних та інших комісій Ради,  здійснення депутатської діяльності, та інші процедури, які випливають з повноважень  Ради, встановлених Конституцією та законами України.    

1.4. До прийняття Регламенту  Ради чергового скликання застосовується  Регламент, що діяв у  попередньому скликанні.

1.5. У випадках прийняття законодавчих актів Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, внаслідок  чого виникне неузгодженість окремих положень Регламенту  з чинним законодавством, на черговій сесії повинні  бути внесені  відповідні зміни і доповнення  до Регламенту.

 

Стаття  2.  Мова роботи Ради

 

2.1. Робота Ради та її діловодство ведеться українською мовою.

2.2. У разі, коли промовець (громадянин іншої держави) не володіє українською або російською мовою, він має право виступати іншою мовою. При цьому переклад українською або російською, зрозумілою для депутатів мовою організовується виступаючим, а у разі, коли виступаючий  запрошений на засідання радою - комтіетом  Ради.

 

Стаття 3. Відкритість та  гласність  роботи Ради

 

3.1. Засідання Ради, постійних та тимчасових спеціальних комісій є відкритими і гласними.

3.2. За рішенням Ради можуть проводитися закриті  пленарні засідання .

3.3.Якщо прийняте у результаті закритого засідання рішення не містить даних, розголошення яких призведе до порушення законодавства у сфері інформації та відповідної таємниці дане рішення оприлюднюється у встановленому регламентом порядку.

3.4. Гласність роботи Ради забезпечується:

1) доведенням до відома громадськості інформації про план роботи Ради;

2)можливістю трансляції її засідань засобами  Інтернету, телебачення і радіомовлення;

3) публікацією звітів про участь депутатів у роботі постійних та інших комісій, внесення пропозицій до проектів рішень на сайті Ради, результати поіменного голосування на пленарних засіданнях в Інтернеті після кожної сесії, відвідування  пленарних засідань у пресі кожних півроку ;

3.5. Представники засобів масової інформації акредитуються при Раді на певний термін, який не може бути більшим за термін дії Ради поточного скликання, через подання відповідної заяви, підписаної повноважною на те особою засобу масової інформації, до секретаріату сесії. Відмова в акредитації повинна бути вмотивованою і може бути оскаржена до Ради або до суду. Акредитованим представникам засобів масової інформації надається можливість ознайомлення з матеріалами, які поширюються серед депутатів на пленарному засіданні, за винятком тих, що слухаються у режимі ”закритого засідання”.

3.6. У разі порушення законодавства про інформацію або даного Регламенту представником засобів масової інформації, Рада процедурним рішенням може позбавити його акредитації на визначений нею термін.

 

Стаття  4. Порядок розгляду запитів на інформацію

 

            4.1. Запит на інформацію – це прохання особи до Ради та її органів надати публічну інформацію, що знаходиться у їх володінні. Запит на інформацію може бути  індивідуальним  або колективним, подаватись в усній, письмовій чи в іншій формі               ( поштою, факсом, телефоном, електронною поштою).

            4.2. Відповідь на запит на інформацію має бути надана не пізніше 5 робочих днів із дня отримання запиту.

            4.3. У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної  для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів  і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і  загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту  має бути обґрунтованим.

            4.4. У разі, якщо запит стосується  надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної  кількості даних, строк розгляду такого запиту може бути продовжений до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. В такому разі особа, що подала запит, має бути повідомлена у письмовій формі про продовження розгляду запиту не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

            4.5. Розмір фактичних витрат на копіювання та друк визначається в межах  граничних  норм, встановлених  Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 5. Присутність на пленарних  засіданнях  Ради

 

             5.1. На пленарних  засіданнях  Ради,  за рішенням Ради або запрошенням міського голови, секретаря Ради, можуть бути присутні депутати інших рад, представники державних  органів та органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, трудових колективів. Для них  у залі засідань відводяться спеціальні місця.

5.2. На засіданнях Ради мають право бути присутніми жителі  Кагарлицької міської територіальної громади  на визначених для них місцях і за попереднім записом, який здійснює уповноважена особа (як правило, секретар Ради). Кількість присутніх обмежується наявною кількістю сидячих місць у відповідному секторі сесійного залу.

            5.3.  Головуючий на пленарному  засіданні  Ради повідомляє депутатів  Ради про осіб, присутніх на  пленарному засіданні за офіційним запрошенням. Цим особам за рішенням Ради  може бути надане  право виступити на пленарному засіданні Ради.

5.4. Особи, присутні на засіданнях Ради та її органів, повинні утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок. У разі порушення порядку, їх, після попередження головуючого, а у разі грубого порушення - негайно, за дорученням або розпорядженням головуючого на засіданні, може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.

5.5. Порядок розміщення депутатів Ради та інших присутніх  у залі засідань осіб визначається Радою. Місця для депутатів Ради відводяться в залі засідань окремо від місць інших осіб, присутніх на пленарному засіданні Ради, і не можуть бути зайняті іншими особами.

5.6. За загальним  правилом пленарні засідання Ради проводяться у приміщенні Ради за адресою м. Кагарлик  пл. Незалежності, 1  (великий зал). Якщо на пленарному засіданні  бажає бути присутньою кількість осіб, яких  неможливо розмістити у залі засідань без шкоди для проведення засідання, особи, які бажають бути присутніми у залі засідань визначають своїх представників, яких   уповноважені особи Ради розміщують у залі засідань з урахуванням вимог  п.5.1. – 5.5. цієї статті.

У разі необхідності може бути прийняте рішення про проведення пленарного засідання  Ради у іншому місці. Рішення про проведення пленарного засідання  Ради приймається розпорядженням міського голови.

            5.7. Комісії Ради можуть запросити службовців органу місцевого самоврядування, експертів, фахівців на засідання Ради, на яких розглядаються питання, що опрацьовуються цією комісією або стосуються предмету діяльності. На вимогу Ради та її посадових осіб керівники розташованих або зареєстрованих на території громади підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання Ради або її органів для надання інформації з питань, віднесених до відання Ради та її органів, відповідей на запити депутатів.

 

Стаття 6 . Закриті пленарні засідання Ради

 

            6.1. У разі необхідності, за рішенням  Ради, яке приймається більшістю голосів депутатів  Ради від загального складу Ради, проводяться закриті пленарні засідання.

            6.2. На закритому пленарному засіданні  Ради мають право бути присутніми, голова та заступники голови районної державної адміністрації, депутати вищого рівня, особи присутність, яких необхідна для розгляду  відповідного питання, працівників апарату Ради,  за запрошенням Ради прокурор та комунальні засоби масової інформації .

            6.3. Учасникам закритого пленарного засідання забороняється використовувати  засоби фото – відео, аудіо фіксації крім  комунальних засобів масової інформації.  

            6.4. Підготовка протоколу закритого пленарного засідання Ради  здійснюється секретарем Ради  в режимі, що унеможливлює  розголошення, обговорюваних  на засіданні питань.

           

Стаття 7. Встановлення державних та місцевих символів

 

7.1. Пленарні засідання  міської ради проводяться в сесійній залі. Сесійна зала оформлюється державною і міською  атрибутикою – гербами і прапорами.

 

РОЗДІЛ 2. Організація роботи Ради

 

Глава 1. Підготовка пленарних засідань

 

Стаття 8. Порядок скликання першої сесії Ради

 

8.1.Першу сесію новообраної Ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніше як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів Ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу Ради відповідно до закону.

Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної ви­борчої комісії, який інформує Раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів Ради та  міського голови, міський голова головує на пленарних засіданнях  Ради.

8.2. У разі якщо на час проведення першої сесії Ради голова не обраний, про що на сесії Ради інформує голова територіальної виборчої комісії, Рада обирає тимчасову президію з числа депутатів Ради в кількості трьох - п'яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях Ради до обрання секретаря Ради. З часу обрання секретаря Ради він головує на пленарних засіданнях Ради.

 

Стаття 9. Форми роботи Ради

 

9.1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засі­дань постійних комісій Ради. У разі необхідноті сесії ради можуть складатися з двох або більше  пленарних засідань.

9.2. Постійна комісія Ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо пленарне засідання Ради пов'язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затверджен­ням на посади посадових осіб.

 

Стаття 10. Розпорядок роботи пленарних засідань Ради

 

10.1. Сесія Ради розпочинається з пленарного засідання у визначений в рішенні про проведення сесії час.

10.2. Пленарні засідання Ради, як правило, проводяться у робочі дні. Починаються о 10 годині і закінчуються не пізніше 16 години, з перервами на 15 хвилин через кожні 2 години роботи і на  30 хвилин для обідньої перерви.

10.3. Пленарні засідання Ради може бути подовжено головуючим на пленарному засіданні Ради понад визна­чений у пункті 12.2. цієї статті робочий час, але не більше ніж на 30 хвилин.

10.4. У необхідних випадках за рішенням Ради під час проведення пленарного засідання можуть бути проведені окремі або спільні засідання постійних комісій, а також оголошені додаткові перерви в роботі сесії з визначенням у кожному випадку їх тривалості.

10.5. Одноразово може бути прийняте процедурне рішення про інший розпорядок роботи на день.

10.6. На початку  засідання відводиться до 20 хвилин для оголошення депутатських запитів і депутатських запитань.

10.7. За вмотивованим зверненням двох або більше уповноважених представників зареєстрованих депутат­ських фракцій (груп) головуючий на пленарному засіданні Ради зобов'язаний оголосити позачергову перерву у пленарному засіданні Ради. Правом на оголошення позачергової перерви з одного питання депутатська фрак­ція чи група може скористатися лише один раз протягом пленарного засідання.

10.8. Кожне пленарне засідання Ради починається і закінчується Гімном України. У залі засідань Ради розмі­щується Державний Прапор України, малий Державний Герб України та прапор і герб Кагарлицької міської територіальної громади.

 

Стаття 11. Порядок скликання сесії Ради

 

11.1. Сесія Ради, окрім першої,скликається міським головою за необхідності, але не менше одного разу на квартал а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше, ніж один раз на місяць.

11.2. Сесія Ради також скликається міським головою за пропозицією не менше однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради, виконавчого комітету Ради .

11.3. У разі немотивованої відмови міського голови або неможливості ним скликати сесію Ради, сесія Ради скли­кається секретарем Ради.

У цих випадках сесія Ради скликається, якщо міський голова без поважних при­чин не скликав сесію Ради у двотижневий строк, після настання умов, передбачених п. 13.1 та п. 13.2 цієї статті.

11.4. У разі якщо посадові особи, зазначені у пп. 13.1-13.3 цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію Ради на вимогу однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради  або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної Ради, які становлять не менш як одну третину складу Ради.

11.5. Розпорядження про скликання сесії Ради доводиться до відома депутатів Ради і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніше як за день до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд Ради.

11.6. Інформація про скликання сесії Ради публікується в газеті «Вісник Кагарличчини», оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради за адресою https://www.kagarlyk-mrada.gov.ua/.

11.7. Матеріали сесії направляються депутатам на електрону пошту. При  реєстрації депутатам видається порядок денний пленарного засідання.

 

Стаття 12. Формування порядку денного сесії Ради

 

12.1. Пропозиції до проекту порядку денного сесії Ради вносяться міським головою, депутатами, постійними  комісія  Ради, як правило, не пізніше 14-ти днів  до відкриття сесії.

12.2. У випадку виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, проекти рішень Ради оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Проекти рішень Ради, які підлягають обговоренню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради за адресою: https://www.kagarlyk-mrada.gov.ua/.

12.3. Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невід­кладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

12.4. У випадках, передбачених законодавством, до проекту порядку денного сесії Ради включаються та­кож звіти посадових осіб органів, які Рада відповідно утворює, обирає, призначає чи затверджує, інформацію прокурорів відповідного рівня, інших посадових та службових осіб, зобов'язаних звітувати перед Радою відповідно до законодавства України.

12.5. Розділ «Різне» включається до порядку денного кожного пленарного засідання незалежно від кількості питань, внесених на розгляд Ради. Рішення з обговорюваних питань у цей час радою не приймаються.

12.6. Після видання розпорядження міського голови про скликання сесії, додатковому включенню до порядку денного підлягають питання:

- про затвердження або внесення змін до районного бюджету;

- кадрові питання;

- питання, що потребують негайного розгляду.

Зазначені питання можуть бути внесені на розгляд Ради на вимогу однієї з постійних комісій, депутатських фракцій (груп), голови або секретаря Ради.

 

Стаття 13. Затвердження порядку денного сесії Ради

 

13.1. Проєкт порядку денного підлягає затвердженню на початку першого пленарного засідання сесії ради, для чого головуючий оголошує розгляд питання «Про порядок денний сесії ради» в такій послідовності:

1) внесення та обговорення пропозицій про можливість включення до проєкту порядку денного додаткових питань, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту;

2) голосування проєкту порядку денного за основу;

3) вилучення окремих питань з розгляду – більшістю присутніх на засіданні;

4) включення додаткових питань до розгляду, якщо вони підготовлені відповідно до вимог цього Регламенту;

5) затвердження порядку денного в цілому.

Проект порядку денного сесії Ради оголошується міським головою , обговорюється і затверджується  більшістю голосів депута­тів Ради від загального її складу.

 Пропозиції про зміни та доповнення до проекту порядку денного ставляться міським головою на голосування. Рішення по пропозиціях про зміни або доповнення в порядку денному ухвалюється більшістю голосів депута­тів Ради від загального її скаду.

13.2. Якщо за підсумками голосування питання до порядку денного сесії Ради не включено, воно вважається відхиленим.

13.3. Рада може прийняти більшістю голосів депутатів від загального складу Ради мотивоване рішення про відкладення розгляду питання із затвердженого порядку денного сесії Ради на наступну сесію Ради. Таке рішен­ня може прийматися не більше двох разів щодо одного і того ж питання порядку денного.

13.4.Якщо за внесення на розгляд відкладеного питання рішення не прийнято, питання вважається знятим з розгляду як непідготовлене.

 

Глава 2. Проведення пленарного засідання Ради

 

Стаття 14. Відкриття та  закриття пленарного засідання

 

­­­14.1.Відкриття сесії ради оголошується головуючим на початку першого пленарного засідання.

14.2. Відкриваючи сесію, головуючий повідомляє номери сесії, скликання ради та оголошує підставу її скликання відповідно до цього Регламенту.

14.3.Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній послідовності.

14.4.Закариття сесії оголошується головуючим на пленарному засіданні після розгляду всіх питань порядку денного.

14.5.Сесія не може бути закритою, якщо рада не визначилась щодо всіх питань порядку денного.

 

Стаття 15. Реєстрація депутатів Ради на пленарному засіданні Ради

 

15.1. Засідання Ради може проводитися, якщо на ньому присутні більше половини депутатів Ради від загаль­ного складу Ради.

15.2. Участь депутатів визначається при реєстрації, яка проводиться до початку  засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються  головою (секретарем) Ради на початку засідання.

15.3. Якщо за даними реєстрації відкриття пленарного засідання Ради неможливе у зв'язку з відсутністю не­обхідної кількості депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні Ради може оголосити перерву на термін, погоджений з керівниками фракцій та груп, або встановлює інший день проведення пленарного засідання Ради, але не більше, ніж на два тижні.

           

Стаття 16. Повноваження головуючого на пленарному засіданні Ради

 

16.1.  Головуючий на пленарному засіданні Ради:

16.1.1 відкриває, закриває та неупереджено веде пленарні засідання Ради, оголошує перерви в пленарних засіданнях Ради, повідомляє про осіб, які запрошені для участі у її роботі;

16.1.2. виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та їх ініціаторів (розробників); інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;

16.1.3. організовує розгляд питань;

16.1.4. повідомляє про осіб, які записалися для виступу;

16.1.5.надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

16.1.6. створює рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань;

16.1.7. ставить питання на голосування, оголошує його результати;

16.1.8. забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні Ради;

16.1.9. вносить пропозиції з процедурних питань щодо ходу пленарного засідання Ради (якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, пропозиції головуючого ставляться на голосування першими);

16.1.10. вживає заходів щодо дотримання порядку на пленарному засіданні Ради;

16.1.11. має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні Ради;

16.1.12. до початку розгляду питань порядку робить повідомлення депутатам Ради (в окремих випадках такі повідомлення головуючий може робити і в ході пленарного засідання Ради, як правило, не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування);

16.1.13. здійснює інші повноваження в межах цього Регламенту.

16.2. Під час пленарного засідання Ради головуючий на пленарному засіданні Ради не коментує і не робить висновків щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, передбачених Регламентом.

16.3. Головуючий на засіданні може доручити іншим особам зачитування письмових документів, пропозицій щодо обговорюваного питання.

16.4. З питань, підготовлених відповідною комісією Ради, зачитування документів, пропозицій від комісії здійснюється визначеним комісією доповідачем.

 

Стаття 17. Лічильна комісія

 

17.1. Для  підрахунку  голосів  депутатів  при  голосуваннях  на  першій  сесії  новообраної  районної  Ради  після  визнання  повноважень  депутатів    обирається   лічильна  комісія.  Підрахунок  голосів  при  обранні  лічильної  комісії  здійснюється  головуючим.

17.2. Лічильна  комісія  обирається  з  числа  депутатів  на  весь  період  скликання   в кількості  п’яти  осіб  відкритим  голосуванням.

17.3. Лічильна комісія не може складатись тільки з членів однієї депутатської групи чи  фракції.

17.4. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову,  заступника  та  секретаря  комісії,  про  що  складається  протокол,  який  доводиться  до  відома  депутатів.  Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.

17.5. До складу Лічильної комісії не може входити депутат Ради, щодо якого:

-  поставлено питання щодо дострокового припинення повноважень;

- вирішується питання про обрання на посаду (звільнення з посади) в органі місцевого самоврядування або комунальному підприємстві, установі, організації;

-  вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- депутати Ради, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.

17.6. Ріше­ння  лічильної  комісії  приймається  більшістю  голосів  членів  комісії.

 

Стаття 18. Порядок розгляду питань порядку денного сесії

              

18.1. Включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання Ради  передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях Ради, до сфери повноважень яких належать ці питання( крім процедурних питань).

18.2. Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про розгляд кожного питання порядку денного сесії Ради. Головуючий повідомляє про назву, кількість варіантів редакцій рішення, яке підлягає розгляду, та про порядок розгляду питання.

18.3. При прийнятті невідкладних рішень на вимогу  міського голови  за погодженням не менше двох третин зареєстрованих на засіданні депутатів засідання відповідної комісії з розгляду ініційованого головою питання може бути проведене під час пленарного засідання.

            18.4. При прийнятті рішень  включених до порядку денного сесії  Ради під час сесійного засідання, засідання постійної комісії не проводиться. Рішення по даному питанню приймається у порядку, визначеному законодавством та Регламетом Ради.

18.5. Головуючий на пленарному засіданні за рішенням Ради може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного. Рішення про об'єднання обговорення приймається у порядку, визначеному для розгляду процедурних питань.

           

Стаття 19. Порядок надання слова

 

19.1.Доповіді, співдоповіді виголошуються з трибуни. Виступи під час обговорення питань, заяви, запити, як правило, виголошуються з трибуни.

19.2. Виступ промовця не переривається, крім випадків порушення доповідачем (виступаючим) приписів чин­ного законодавства України, Регламенту, правил етики та дисципліни.

19.3. Якщо головуючий на пленарному засіданні Ради не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку-виступу, а у разі виступу від депутатської групи та фракції — зазначає і її назву.

19.4. Заява про надання слова на пленарному засіданні з будь-якого питання порядку денного подається в письмовій  або  усній  формі головуючому після оголошення початку розгляду питання. У заяві вказується назва депутатської групи/фракції чи постійної комісії, від якої уповноважений виступити депутат або те, що він виступає від себе особисто.

19.5. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючим оголошується список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.

19.6. Черговість виступів формується в порядку надходження заяв на виступ.

19.7. В окремих випадках, коли не надійшло письмових заявок, а також для розгляду процедурних питань, головуючий надає слово для виступу за зверненням депутата, підтвердженого підняттям руки.

19.8.    За усним зверненням депутата Ради, перед тим, як головуючий на пленарному засіданні оголосить про припинення обговорення питання, депутату може бути надане слово з місця для висловлення позиції:

- з мотивів голосування;

- для оголошення процедурного питання;

- для репліки;

- для застережень.

19.9.Виступ депутата у такому випадку не може перевищувати 1 (однієї) хвилини.

19.10. Окремі репліки чи виступи депутатів з місця, зроблені без надання слова головуючим, є неприпустимими, до уваги не беруться та до протоколу засідань не вносяться.

19.11. Депутату, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.

 

Стаття 20. Визначення часу для виступів на сесії Ради

 

20.1. Розгляд питання порядку денного включає: доповідь, співдоповідь, запитання та відповіді доповідачеві, обговорення та заключне слово доповідача.

Для доповіді надається час тривалістю  до 10 хвилин, для співдоповіді  до  7 хвилин, постановку запитання – до 1 хвилини, відповіді на запитання – до 1 хвилин, час на запитання та відповіді доповідачеві – до 10 хвилин і заключного слова – до 3 хвилин.

20.2. Кожна з депутатських фракцій та груп, сформована відповідно до Регламенту, має гарантоване право задати запитання доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого представника з питання чи про­позиції, які мають ставитися на голосування. Для виступу надається до 2 хвилин.

20.3. Кожен бажаючий має право поставити доповідачу або співдоповідачу запитання по суті доповіді. Запитання ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на пленар­ному засіданні Ради оголошує письмові запитання та надає слово для запитань депутатам Ради (в порядку надходження) від різних зареєстрованих депутатських фракцій та груп. Депутат Ради, який поставив запи­тання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на пленарному засіданні Ради.

Для відповіді на запитання надається до  10 хвилин.

20.4. Для повторних виступів у обговоренні, а також для виступів щодо постатейного голосування окремих положень проектів рішень, для заяв, внесення запитів депутатам надається час тривалістю до 5 хвилин.

20.5. Для виступів в розділі «Різне» порядку денного надається до 3 хвилин.

20.6. Для виступів щодо процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок та виступів з місця — 1 хвилина.

20.7. Для заключного слова по темі доповіді надається до 5 хвилин. Якщо доповідь здійснювалась кількома особами, заключне слово промовляє лише один з доповідачів, а час для проголошення заключного слова не подовжується.

20.8.    Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на пленарному засіданні вважає, що Рада отримала з цього питання достатньо інформа­ції, він може звернутися до промовця з проханням скоротити або закінчити виступ.

 

Стаття 21. Порядок розгляду та обговорення питання

 

21.1. За пропозицією головуючого визначається загальний час обговорення питання. Визначення часу на обговорення належить до категорії процедурних питань.

21.2. Розгляд та обговорення питання на пленарному засіданні Ради, як правило, включають:

- доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;

- співдоповіді (за необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;

- виступи депутатів Ради з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема дум­ка не була поширена серед депутатів Ради разом з висновком відповідної комісії;

- внесення, обговорення і прийняття рішення щодо відкладених питань та питань про неприйнятність рішень, якщо такі є;

- виступи по одному представнику від постійних комісій або тимчасових контрольних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів Ради згідно з поданням комісії;

-  виступи представників від кожної зареєстрованої депутатської фракції і групи;

- виступи депутатів Ради;

- оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;

- внесення депутатами Ради пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вно­сяться у спеціально встановленому порядку);

- заключне слово співдоповідачів і доповідача;

- уточнення і оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;

 - виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи;

- виступи з мотивів голосування по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи, якщо вони мають протилежну точку зору щодо виголошеної на засіданні Ради думки депутатської фракції чи групи;

- виступи депутатів Ради з мотивів голосування.

21.3. Окрема думка депутата Ради щодо висновків та рекомендацій постійної комісії Ради, до складу якої він входить, викладена письмово, доводиться до відома Ради на пленарному засіданні Ради спільно з висновками та рекомендаціями постійної комісії Ради, яких вона стосується.

 

Стаття 22. Закінчення обговорення питання

 

22.1.Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування.

22.2. З цього моменту слово може надаватися тільки з процедурних питань, способу чи порядку голосування й тільки до моменту оголошення головуючим голосування.

 

ГЛАВА 3. Порядок прийняття рішень

 

Стаття 23. Загальні положення порядку голосування

 

23.1. Розгляд одного питання порядку денного без прийняття рішення щодо нього, як правило, не може пере­риватися розглядом інших питань порядку денного. Після закінчення часу для обговорення питання головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про перехід до голосування.

23.2. Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує початок голосування та вид голосування, якщо з приводу процедури голосування є спеціальні вимоги або якщо від депутатів надійшли пропозиції щодо зміни виду голосування.

 

Стаття 24. Черговість голосування альтернативних проектів рішень, пропозицій та поправок

 

24.1. У першу чергу на голосування ставиться проект рішення, пропозиції і поправки, які надійшли від постійної комісії та інших осіб, які готували проекти цих документів. У разі надходження інших (альтер­нативних) проектів рішень, пропозицій і поправок, вони ставляться на голосування у порядку їх надходження.

24.2. Відхилені Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

 

Стаття 25. Вимоги до процедури голосування

 

          25.1. Перед кожним голосуванням головуючий на пленарному засіданні формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування і якщо немає заперечень, відразу ставить його на голосування.

            25.2. У разі, коли щодо проекту рішення або щодо питання, яке виноситься на розгляд Ради, проводилася експер­тиза, громадські слухання, консультації тощо після проголошення змісту питання, головуючий оголошує текст висновку експертизи, слухань, обговорень, тощо і тільки потім проголошує проект рішення та ставить питання на голосування.

            25.3. Голосування здійснюється депутатами Ради особисто в залі засідань Ради або у відведеному для таєм­ного голосування місці.

            25.4. При голосуванні щодо прийняття, внесення змін та або скасування рішень депу­тати Ради можуть утримуватись від голосування за умови наявності потенційного конфлікту інте­ресів з питань, які може спричинити у майбутньому рішення, що виноситься на голосування.

            25.5. Порядок здійснення контролю за дотриманням вимог щодо врегулювання депутатами Ради конфлікту інтересів, надання зазначеним цим особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання кон­флікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною Радою.

25.6. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що надійшли у письмовому вигляді і не були відкликані.

            25.7. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить їх на голосування також.

            25.8. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульовано нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися радою без обговорення.

            25.9. Відхилені радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

 

Стаття 26. Перерва перед голосуванням

 

          26.1. Після обговорення питання порядку денного, до початку голосування, міський голова чи керівник фракції може внести мотивовану пропозицію про перерву у засіданні для узгодження позицій щодо голосування.

            26.2. Така пропозиція ставиться на голосування без обговорення і вважається схваленою за підтримки третини депутатів, зареєстрованих на засіданні.

            26.3. Тривалість перерви визначається головуючим у межах від 10-ти до 15-ти хвилин.

 

Стаття  27. Оголошення голосування

 

          27.1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування.

            27.2. З цього моменту слово може надаватися тільки щодо процедурних питань способу чи порядку голосування і тільки до моменту заклику проголошення головуючим фрази: ”Ставиться на голосування....”

            27.3. Голосування не відокремлюється в часі від оголошення головуючим на засіданні пропозицій, що ставляться на голосування.

            27.4. Після голосування всіх поправок проект рішення голосується в цілому.

            27.5.Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його результати і прийняте рішення.

 

Стаття 28. Загальні вимоги до рішення Ради

 

            28.1. Рішення Ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після обговорення. Прий­няття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні Ради допускається лише у випадках, перед­бачених Регламентом, або якщо жоден з депутатів Ради не заперечує на пленарному засіданні Ради проти прийняття рішення без обговорення.

            28.2. Рішення Ради (крім рішень з процедурних питань) вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради. Питання, для прийняття яких необхідна інша кількість голосів, визначаються законодавством та цим Регламентом.

            28.3. Пропозиція або проект рішення, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими, що фіксується у протоколі пленарного засідання Ради.

            28.4. За пропозицією депутата або за власною ініціативою, головуючий може поставити на голосування про­цедурне питання про повернення до повторного розгляду рішення, яке вже виносилося на розгляд.

 

Стаття 29. Рішення Ради з процедурних питань

 

            29.1. Рішення Ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.

            29.2. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на пленарному засіданні Ради, зокрема:                    

            1) про перерву в засіданні, перенесення чи закриття засідання;

            2) про проведення додаткової реєстрації;

            3) про встановлення часових обмежень для виступів і дискусії в цілому;

            4) про надання додаткового часу для виступу;

            5) про зміну черговості виступів;

            6) про надання слова запрошеним на засідання;

            7) про передачу питання на розгляд відповідної комісії Ради;

            8) про визначення способу проведення голосування;

            9) про проведення закритого пленарного засідання;

            10) про перерахунок голосів;

            11) про взяття інформації до відома;

            12) про зміну черговості розгляду питань порядку денного;

            13) про встановлення терміну відповіді на депутатський запит.

 

            29.3. Процедурні питання не потребують обговорення. Якщо виникає сумнів, чи є запропоноване для розгляду питання процедурним, рішення про це без обговорення приймається Радою більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради.

 

Стаття 30. Розгляд проєктів регуляторних актів

 

30.1. З метою реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності Рада покладає ці повноваження на постійну комісію Ради з питань регламенту, депутатської етики, забезпечення  діяльності депутатів, законності та правопорядку (далі - відповідальна комісія).

30.2. Дотримання вимог законодавства у сфері регуляторної діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів на розгляд Ради покладається на розробників проєктів.

30.3 По кожному проєкту регуляторного акту його розробником готується аналіз регуляторного впливу.

30.4. Аналіз регуляторного впливу готується відповідно до вимог статей 8 і 33 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» до опублікування проєкту регуляторного акту з метою одержання зауважень та пропозицій.

30.5. Кожен проєкт регуляторного акту разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Для цього розробником проєкту регуляторного акту публікується повідомлення про оприлюднення проєкту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій шляхом його розміщення на офіційній сторінці Ради в мережі Інтернет.

30.6. Повідомлення про оприлюднення проєкту регуляторного акту повинно містити: - стислий виклад змісту проєкту;

- поштову та електронну (за її наявності), адресу розробника проєкту та інших органів, до яких можуть направлятися зауваження та пропозиції;

 - інформацію про спосіб оприлюднення проєкту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу (назву друкованого засобу масової інформації та/або адресу сторінки у мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проєкт регуляторного акту та аналіз регуляторного впливу);

 - інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань;

 - інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проєкту регуляторного акту і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проєкту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу.

30. 7. Проєкт регуляторного акту разом із відповідним аналізом регуляторного впливу опубліковується шляхом його розміщення на офіційній сторінці ради в мережі Інтернет не пізніше п'яти робочих днів з дня опублікування повідомлення про оприлюднення цього проєкту регуляторного акту.

30.8. Зауваження та пропозиції щодо опублікованого проєкту регуляторного акта, внесеного на розгляд сесії, подаються фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями розробникові цього проєкту та до профільної постійної комісії Ради.

30.9. Кожен проєкт регуляторного акту, внесений на розгляд Ради, подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проєкту регуляторного акту вимогам статей 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

30.10. У разі внесення на розгляд сесії Ради проєкту регуляторного акту, розробленого без аналізу регуляторного впливу, відповідальна постійна комісія приймає рішення про направлення проєкту регуляторного акту на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проєкт.

За мотивованим поданням депутата Ради, постійної комісії Ради, міського голови відповідальна постійна комісія може прийняти рішення про забезпечення підготовки експертного висновку щодо регуляторного впливу. У цьому випадку аналіз регуляторного впливу не готується.

30.11. Відповідальна постійна комісія забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу внесеного проєкту регуляторного акту, який разом з цим проєктом та підписаним аналізом регуляторного впливу подається до уповноваженого органу, що реалізує державну регуляторну політику, для підготовки в установленому Кабінетом Міністрів України порядку пропозицій щодо удосконалення проєкту відповідно до принципів державної регуляторної політики (далі - пропозиції уповноваженого органу).

30.12. Відповідальна постійна комісія для підготовки експертного висновку може залучати органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, громадські об'єднання, науковців і фахівців відповідних галузей.

Строк підготовки експертного висновку не повинен перевищувати 1 місяць.

30.13. На підставі аналізу регуляторного впливу, яким супроводжувався проєкт регуляторного акту при його внесенні на розгляд сесії Ради, а також експертного висновку щодо регуляторного впливу цього проєкту та пропозицій уповноваженого органу відповідальна постійна комісія готує свої висновки про відповідність проєкту регуляторного акту вимогам статей 4 та 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

 30.14. У випадках, визначених частиною 10 цієї статті, такі висновки готуються на підставі експертного висновку щодо регуляторного впливу та пропозицій уповноваженого органу.

 Висновки відповідальної постійної комісії готуються на підставі аналізу регуляторного впливу, яким проєкт регуляторного акту супроводжувався при його внесенні, лише у разі, якщо експертний висновок щодо регуляторного впливу не був наданий відповідальній постійній комісії протягом строку, що встановлений для його підготовки.

30.15. Висновки відповідальної постійної комісії та пропозиції уповноваженого органу передаються для вивчення до профільної постійної комісії за винятком випадків, коли відповідальна постійна комісія є профільною постійною комісією.

30.16. При представлені на пленарному засіданні сесії Ради проєкту регуляторного акту голова відповідальної постійної комісії доповідає висновки комісії про відповідність проєкту регуляторного акту вимогам статей 4 та 8 Закону, а також пропозиції уповноваженого органу разом з рішенням постійної комісії щодо їх врахування.

30.17. Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений при наявності хоча б однієї з таких обставин:

- відсутній аналіз регуляторного впливу;

 - проєкт регуляторного акту не був опублікований.

 У разі виявлення будь-якої з цих обставин Рада або міський голова має право вжити передбачені законодавством заходи для усунення виявлених порушень, в тому числі відповідно до закону скасувати або призупинити дію регуляторного акту, що прийнятий з порушеннями.

 30.18. Регуляторні акти, що прийняті Радою, офіційно оприлюднюються в газеті «Вісник Кагарличчини»  не пізніше ніж у десятиденний строк після їх затвердження.

 30.19. Виконання заходів з відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих Радою, забезпечується виконавчими органами Ради.

 30.20. Звіт про відстеження результативності регуляторного акту, прийнятого Радою, не пізніше наступного робочого дня з дня опублікування цього звіту подається до профільної постійної комісії Ради, відповідальної постійної комісії, розробнику проєкту цього регуляторного акту.

30.21. Рішення про необхідність перегляду регуляторного акту, прийнятого Радою, на підставі аналізу звіту про відстеження його результативності приймає профільна постійна комісія або розробник проєкту цього регуляторного акту.

 

Стаття 31. Прийняття рішень Радою

 

          31.1. На пленарних засіданнях Рада може приймати нормативні та інші акти у формі:

            - рішення Ради, прийнятого у межах її компетенції, відповідно до вимог Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні” для досягнення певної цілі, що спричинює певні юридичні наслідки;

            - доручення - рішення Ради, що стосується органу чи посадової особи Ради, і містить зобов'язання або повноваження до одноразової дії;

            - звернення - рішення Ради, звернене до не підпорядкованих раді суб'єктів із закликом до певних дій та ініціатив;

            - заяви - рішення  Ради, що містить в собі виявлення позиції Ради з певних питань;

            - процедурного рішення - рішення, прийняте Радою з процедурних питань відповідно до цього регламенту.

31.2. Рішення ради приймається після обговорення на її пленарному засіданні більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків голосування з процедурних питань, визначених цим Регламентом. При встановленні результатів голосування до загального складу ради включається голос міського голови, якщо він бере участь у пленарному засіданні Ради.

            31.3. Рішення Ради приймається на її пленарному засіданні шляхом відкритого поіменного голосування депутатів,окрім випадків, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймається таємним голосуванням.

            31.4. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

            31.5. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення  проводиться повторне голосування без обговорення.

            31.6. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, Рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.

 

Стаття 32. Протокол сесії

 

          32.1. Засідання сесій Ради протоколюються. Ведення та оформлення протоколу здійснює секретар Ради.Оформлення протоколу здійснюється секретарем ради протягом місяця з дня проведення сесії.

            32.2. У протоколі фіксуються хід і результати проведення пленарного засідання Ради, зокрема (але не виключно):

            а) відомості про дату, час і місце проведення пленарного засідання Ради;

            б) кількість депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради;

            в) питання порядку денного пленарного засідання Ради та ті з них, які винесені на голосування;

            г) прізвище, ім'я, по батькові головуючого на пленарному засіданні Ради і виступаючих;

            д) прізвище, ім'я, по батькові депутата (депутатів), які утрималися від голосування з мотивів наявності конфлікту інтересів, із зазначенням найменування питання, винесеного на розгляд.

32.3. До протоколу засідання Ради додатково включаються:

а) дані про поіменну реєстрацію присутніх та відсутніх  на засіданні Ради депутатів;

б) результати поіменного голосування;

в) повні результати голосування;

г) тексти невиголошених виступів депутатів;

д) окремі думки депутатів та їх груп щодо прийнятих радою рішень.

            32.4. Протоколи сесій та прийняті нею рішення підписуються особисто головою  Ради  та секретарем Ради, а у випадку, передбаченим Регламен­том — депутатом Ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

 

Стаття 33. Зберігання протоколів

 

          33.1. Протоколи засідання Ради є офіційними документами, що підтверджують процес обговорення та прийняття рішень радою.

            33.2. Протоколи засідань зберігаються протягом усього скликання Ради у секретаря Ради і передаються до архіву з початком роботи Ради нового скликання.

            33.3. Протокол закритого засідання зберігається у порядку, встановленому для документів з обмеженим доступом.

            33.4. Депутати забезпечуються витягами з протоколу чи копіями з уривків запису за їх особистими заявами до секретаря Ради.

            33.5. Протоколи засідань Ради надаються депутатам Ради для ознайомлення за їх зверненням.

              

Стаття 34. Відкрите голосування. Відкрите поіменне голосування

 

34.1. Для прийняття рішень, з'ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради про­водиться відкрите голосування або відкрите поіменне голосування.Відкрите голосування за допомогою електронної системи підрахунку голосів «РАДА» здійснюється у режимі фіксації волевиявлення депутатів. Якщо електронна система голосування відсутня у місці голосування або не працює, підрахунок голосів здійснюється Лічильною комісією, утвореною у порядку, передбаченому цим Регламентом.

34.2.Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після закриття пленарного засідання і надаються комітетом ради уповноваженим представникам депутатських фракцій та груп, а також депутатам ради, за їх письмовим зверненням.

34.3.Для забезпечення роботи електронної системи у режимі голосування, зазначеного у пункті 1 цієї статті, кожному депутату ради видається пульт для голосування з його прізвищем. Пультидля голосування зберігаються у секретаря Ради.

            34.4. Результати поіменних голосувань розміщуються у той же день на офіційному сайті Ради і зберігаються там протягом необмеженого строку.

 

Стаття 35. Загальні положення про таємне голосування

 

35.1. Таємне голосування обов’язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

35.2.  Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє апарат Ради за дорученням міського голови або іншої особи, яка скликала пленарне засідання Ради.

35.3. До бюлетеня для таємного голосування з питань про обрання на посаду секретаря  Ради,  включаються депутати Ради, кандидатури яких було висунуто у встановленому законами порядку. Самовідвід кандидата приймається Радою без голосування за усною заявою депутата, зафіксованою у протоколі.

35.4. Кандидат може відкликати свою згоду балотуватися перед проведенням повторного голосування. У такому випадку його кандидатура повторно вноситься до бюлетенів для таємного голосування.

35.5. Протоколювання процедури таємного голосування та підрахунку голосів за результатами таємного голосування здійснюється Лічильною комісією Ради.

35.6. Члени Лічильної комісії видають кожному депутату, що бере участь у таємному голосуванні  один бюлетень,  факт отримання  якого депутат засвідчує особистим підписом у реєстрі. Депутат заповнює бюлетень в кабіні для голосування, або окремо відведеному приміщенні чи частині приміщення - умови голосування повинні забезпечувати закритість процесу заповнення бюлетеня.  Заповнені бюлетені опускаються у скриньку для таємного голосування.

35.7. Таємне голосування має здійснюватися депутатом Ради особисто, без стороннього втручання. Кон­троль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата забороняється.

 

Стаття 36. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування

 

36.1. Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування — обрання, при­значення, затвердження, висловлення недовіри, дострокове припинення повноважень тощо.

36.2. Питання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформу­льовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення). Проти кожного з варіантів відповіді на питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак (квадрат, коло тощо), за допомогою відмітки у якому депутат може чітко висловити своє во­левиявлення.

36.3. Організація виготовлення бюлетенів для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради, покладається на апарат Ради та лічильну комісію.

У випадку про­ведення першого засідання Ради нового скликання бюлетені для голосування виготовляються апаратом Ради за дорученням голови Лічильної комісії одразу після обрання комісії, для чого у пленарному засіданні оголошується перерва.

36.4. Виготовлені бюлетені для таємного голосування передаються пред­ставником апарату Ради голові Лічильної комісії.

36.5. Якщо виготовлені бюлетені не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством чи цим Регламентом, у засіданні Ради оголошується перерва для виготовлення нових бюлетенів для таємного голосування.

36.6. Недійсними вважаються бюлетені:

а) що невідповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством та цим Регламентом;

б) у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;

в) з яких неможливо чітко з'ясувати волевиявлення депутата Ради;

г) до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні.

36.7. Якщо за результатами  таємного голосування виявиться більше бюлетенів, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійс­ними і проводиться переголосування.

 

Стаття 37. Процедура таємного голосування

 

37.1. Час, місце і порядок проведення таємного голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів Ради. Лічильна комісія перед початком голосування отримує від апарату Ради складений за алфавітним порядком список усіх депутатів та бюлетені для таємного голосування,перевіряє наявність кабін для таємно­го голосування, або окремо відведеного приміщення чи його частини, їх відповідність умовам проведення таємного голосування, опечатує скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.

37.2. Кожному депутату Ради після  проставлення особистого підпису в Реєстрі про одержання бюлетеня для таємного голосування Лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування.

37.3. Голосування проводиться у кабіні для таємного голосування або окремо відведеному приміщенні чи його частині для таємного голосування і здійснюється проставленням у бюлетені позначки напроти  варіанту відповіді на питання винесеного на таємне голосування. Заповнений бюлетень опускається в  скриньку.

 

Стаття 38. Повторне таємне голосування

 

38.1. У разі, коли бюлетені для таємного голосування одержали менше половини або половина депутатів Ради від загального складу Ради, голосування визнається таким, що не відбулося, та призначається повторне голосування.

38.2. Якщо до бюлетеня внесено декілька кандидатур, а необхідно обрати, призначити чи затвердити лише одну особу і жоден кандидат не одержить при першому голосуванні необхідної більшості, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, які одержали найбільшу кількість голосів при першому голосуванні.

38.3. Якщо внаслідок вибуття кандидатів з балотування залишається один кандидат, повторне голосування проводиться щодо нього.

 

Стаття 39. Підведення підсумків таємного голосування

 

39.1.Після закінчення голосування Лічильна комісія відкриває скриньку для таємного голосування і здійснює підрахунок голосів. При підрахунку голосів і встановленні результатів голосування можуть бути присутні лише члени Лічильної комісії.

39.2.Про результати таємного голосування Лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени Лічильної комісії.

            39.3. Про результати таємного голосування голова Лічильної комісії або визначений комісією члени комісії  до­повідає на пленарному засіданні Ради.

39.4 Лічильна комісія складає протокол про  результати таємного голосування, який  затверджуються Радою.

39.5. Протоколи Лічильної комісії про виготовлення бюлетенів для голосування та результати таємного голосування, заповнені бюлетені зберігаються разом із протоколом пленарного засідання ради.

 

Стаття 40. Порушення порядку таємного голосування

 

            40.1. У разі виявлення Лічильною комісією чи іншими присутніми на засіданні сесії порушень статей 34 - 39 цього Регламенту, результати голосування вважаються недійсними, про  що  оголошується на сесії.

 

ГЛАВА 4. Набрання чинності рішень Ради.

Внесення змін та доповнень, скасування рішень Ради

 

Стаття 41. Набрання чинності рішеннями Ради

 

41.1. Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

41.2.Рішення Ради нормативно-правового характеру оприлюднюються.

 

Стаття 42. Внесення змін до рішень Ради

 

42.1. За мотивованим поданням міського голови, його заступників, постійної комісії, інших суб'єктів, що відповід­но до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може внести зміни (доповнення) до раніше прийнятого чинного рішення Ради.

42.2. Рада може змінити та/або доповнити свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетенції, крім випадків, передбачених п. 45.3 ст. 45 Регламенту.

42.3. Рада не може вносити зміни та/або доповнення до своїх рішень ненормативного характеру, якщо від­повідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Таким чином, за загальним правилом рішення Ради ненормативного характеру не можуть бути змінені та/або допов­нені Радою після їх виконання.

42.4. Постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність внесення змін, доповнень до раніше прийнятих Радою рішень.

42.5. Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради приймається у поряд­ку, передбаченому для рішення, до якого вносяться відповідні зміни та/або доповнення.

42.6. Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, щодо якого вносяться зміни та/або доповнення.

 

Стаття 43. Скасування рішень Ради

 

43.1. За мотивованим поданням міського голови, секретаря Ради, постійної комісії, інших суб'єктів, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення Рада може скасувати раніше прийняте рішення.

43.2. Рада може скасовувати свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетенції, крім випадків, передбачених п. 45.3 ст. 46 Регламенту.

43.3. Рада не може скасовувати свої рішення ненормативного характеру, якщо відповідно до приписів цю рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

43.4. Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність скасування раніше прийнятих Ра­дою рішень.

43.5. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради приймається у порядку, передбаченому для рішення, яке скасовується.

43.6. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, що скасовується.

 

ГЛАВА 5. Питання дисципліни та етики

 

Стаття 44. Дисципліна та етика на сесіях районної Ради

 

44.1. На пленарному засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, закликати до незаконних і насильницьких дій, використовувати у своїх виступах недостовірні або неперевірені відомості та допускати прояви некоректної поведінки. Головуючий на пленарному засіданні Ради після попередження промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або у разі некоректної поведінки має право при­пинити його виступ, а у разі не реагування на попередження головуючого — позбавити його права виступу на пленарному засіданні Ради з даного питання. У разі повторного порушення дисципліни та етики промовець може бути позбавлений головуючим або за рішенням більшості від присутніх депутатів права виступу на поточному пленарному засіданні Ради.

44.2. Якщо промовець висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні Ради після двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до протоколу пленарного засідання Ради.

44.3. Під час пленарного засідання Ради депутати Ради не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).

44.4. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий попереджує його персонально і закликає до порядку. У разі грубого порушення дисципліни або перешкоди проведенню засідання головуючий може оголосити перерву або закрити засідання.

44.5. Особи, присутні за запрошеннями на пленарних засіданнях Ради, засіданнях постійних комісій чи тим­часових контрольних комісій, робочих груп, фракцій, мусять утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається, і не порушувати порядок.

 

РОЗДІЛ 3. Посадові особи та органи Ради

 

Глава 1. Міський голова, секретар Ради, старости

 

Стаття 45. Правові засади статусу і діяльності міського голови та секретаря Ради

 

45.1. Повноваження міського голови, секретаря Ради визначаються Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законодавчими актами та цим Рег­ламентом.

45.2. Міський голова, секретар Ради працюють у Раді на постійній основі, не можуть мати іншого представницького мандату, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (виконувати роботу на умовах сумісництва), у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової, творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю (безпосередньо чи через посередників або підставних осіб), одержувати від цього прибуток, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств, тощо, організацій спілок, об'єднань, кооперати­вів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

 

Стаття 46.  Міський голова

 

46.1.Кагарлицький міський голова (далі - міський голова) є головною посадовою особою в системі органів місцевого самоврядування громади.

46.2.Повноваження новообраного міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні Ради, на якому територіальною виборчою комісією було оголошено рішення про його обрання та реєстрацію обраним головою.

46.3.Повноваження міського голови визначаються чинним законодавством і можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених чинним законодавством.

46.4.При здійсненні наданих повноважень міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед громадою, підзвітним і підконтрольним перед Радою за діяльність її виконавчих органів.

46.5.Щорічно міський голова звітує перед радою та громадою про роботу виконавчих органів Ради.

46.6. Конкретна дата звіту перед Радою визначається на пленарному засіданні Ради.

 

Стаття 47. Повноваження міського голови

 

47.1. Міський голова відповідно до своїх повноважень:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної Ради та її виконавчого комітету;

3) підписує рішення Ради та її виконавчого комітету;

4) вносить на розгляд Ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

5) вносить на розгляд Ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної Ради;

6) вносить на розгляд Ради пропозиції щодо структури виконавчих органів Ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів;

7) здійснює керівництво апаратом Ради та її виконавчим комітетом;

8) скликає сесії Ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій Ради і головує на пленарних засіданнях Ради;

9) забезпечує підготовку на розгляд Ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень Ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені Радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів Ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру";

11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

11-1) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

11-2) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної Ради, її виконавчого комітету;

13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним Радою;

14) представляє територіальну громаду, Раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження Ради та її органів;

16) укладає від імені територіальної громади, Ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;

17) веде особистий прийом громадян;

18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

18-1) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

20) видає розпорядження у межах своїх повноважень;

 

Стаття 48. Дострокове припинення повноважень міського голови.

 

48.1. Повноваження  міського голови достроково припиняються у випадках, передбачених законодавством України.

 

Стаття 49. Секретар Ради

 

49.1. Секретар ради обирається за пропозицією міського голови з числа її депутатів на строк повноважень Ради та працює в раді на постійній основі. Повноваження секретаря ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради.

 

Стаття 50. Повноваження секретаря Ради

 

50.1 Секретар ради:

 

 1) у випадках, передбачених чинним законодавством та цим Регламентом:

- скликає сесії Ради;

 - веде засідання Ради;

- підписує протоколи сесії Ради та  додатки до рішень;

2) організовує підготовку сесій Ради та питань, що вносяться на розгляд Ради;

3) повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії Ради, питання, які передбачається внести на розгляд Ради;

4) забезпечує своєчасне доведення рішень Ради до виконавців і населення, організовує контроль за їх виконанням.

5) за дорученням  міського голови координує та контролює діяльність постійних та інших комісій Ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

 6) сприяє депутатам Ради у здійсненні їх повноважень;

7) організовує за дорученням Ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою та проведенням референдумів і виборів до органів державної влади та місцевого самоврядування;

8) забезпечує зберігання у Раді офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

 9) вирішує за дорученням  міського голови або Ради інші питання, пов'язані з діяльністю Ради та її органів;

10) здійснює інші повноваження, що випливають із Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та цього Регламенту.

 

Стаття 51. Дострокове припинення повноважень секретаря Ради

 

51.1. Повноваження секретаря Ради достроково припиняються у випадках, передбачених законодавством України.

 

Стаття 52. Правовий статус Старости

 

52.1. Староста є посадовою особою органу місцевого самоврядування, затверджується міською Радою на строк її повноважень за пропозицією міського голови.

52.2. Староста є членом виконавчого комітету Ради за посадою.

52.3. Староста бере участь у пленарних засіданнях Ради, участь у засіданнях постійних комісій, має інші права та повноваження, визначені законодавством.

52.4. Староста має гарантоване право виступу на пленарних засіданнях та засіданнях постійних комісій ради з правом дорадчого голосу.

52.5. Староста бере участь:

 - в організації виконання рішень Ради на території відповідного села (сіл) де він затверджений  та у здійсненні контролю за їх виконанням;

- у підготовці проєктів рішень Ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного села (сіл) де він затверджений  ;

 - у підготовці проєкту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території села (сіл) де він затверджений;

52.6. При здійсненні наданих повноважень староста є відповідальний і підзвітний Раді та підконтрольний міському голові.

52.7. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед Радою, а на вимогу не менш як третини депутатів – додатково у визначений радою термін.

 

Стаття 53. Порядок затвердження та припинення повноважень старости

 

53.1. Старостою може затверджуватися будь-який громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території.

53.2. На посаду старости не може бути призначена особа, щодо якої наявні обмеження, пов’язані з прийняттям на службу в органи місцевого самоврядування та проходженням служби, визначені Законами України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції».

53.3. Старостою не може бути затверджений громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку, а також особа, визнана судом недієздатною

53.4. Строк повноважень старости становить п'ять років, крім випадків дострокового припинення його повноважень з підстав і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

53.5. Повноваження старости починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» . Особа, яка затверджується на посаду старости і має стаж служби в органах місцевого самоврядування, набуває повноважень старости у день прийняття відповідного рішення ради.

53.6. Повноваження старости припиняються одночасно з припиненням повноважень ради відповідного скликання.

53.7. Повноваження старости припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади:

53.7.1. З підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 3 частини першої статті 79¹ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (звернення з особистою заявою до ради про складення ним повноважень старости; припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України; набуття громадянства іншої держави) - з дня прийняття радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

53.7.2. З підстав, зазначених у пунктах 4, 5, 51 , 6 частини першої статті 79¹ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; набрання законної сили рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення померлим) - з дня, Проєкт наступного за днем одержання радою або її виконавчим комітетом копії відповідного рішення суду, без прийняття рішення ради.

 53.7.3. З підстави, зазначеної у пункті 7 частини першої статті 79¹ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (смерть старости) - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

53.7.4. У випадку, передбаченому абзацом першим частини другої статті 79¹ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень) - з дня прийняття радою рішення про дострокове припинення повноважень старости. Рішення про дострокове припинення повноважень старости Рада приймає таємним або відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу Ради.

53.7.5. З підстави, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 79¹ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у випадку, передбаченому Законом України «Про правовий режим воєнного стану») - з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів).

53.8. У разі дострокового припинення повноважень старости, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень (перебування у відпустці, відрядження, тимчасова непрацездатність тощо) повноваження старости на території відповідного  села(сіл)може покладатися на іншу посадову особу Ради, у т. ч. і на іншого старосту. Обсяг та порядок здійснення таких повноважень визначаються окремим розпорядженням міського голови.

 

Стаття 54. Повноваження старости

 

Староста:

54.1. Представляє інтереси жителів відповідного села (сіл),  у виконавчих органах Ради.

54.2. Бере участь у пленарних засіданнях Ради та засіданнях її постійних комісій.

54.3. Має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях Ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села (сіл).

54.4. Сприяє жителям відповідного села (сіл) у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування.

54.5. Бере участь в організації виконання рішень Ради, її виконавчого комітету, розпоряджень міського голови на території відповідного села (сіл) та у здійсненні контролю за їх виконанням.

54.6. Бере участь у підготовці проєкту бюджету Ради в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села (сіл).

54.7. Вносить пропозиції до виконавчого комітету Ради з питань діяльності на території відповідного села (сіл) виконавчих органів Ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб.

54.8. Бере участь у підготовці проєктів рішень Ради, що стосуються майна Ради, розташованого на території відповідного села (сіл).

54.9. Бере участь у здійсненні контролю за цільовим використанням та збереженням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного села (сіл).

54.10. Бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села (сіл) та інформує міського голову, виконавчі органи Ради про його результати.

54.11.Отримує від виконавчих органів Ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень.

54.12.Сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідного села (сіл).

54.13. Здійснює інші повноваження, визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.

 

Стаття 55. Організація роботи старости та забезпечення його діяльності

 

55.1. Місце та режим роботи, правила внутрішнього розпорядку, організація діловодства та інші питання діяльності старости визначаються Регламентом роботи виконавчих органів Ради.

55.2. Графік прийому старостою жителів відповідного села (сіл), у тому числі виїзного, затверджується розпорядженням міського голови.

55.3. Інформаційне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності старости здійснюється виконавчим комітетом           Ради та фінансується за рахунок коштів бюджету міської Ради.

55.4. З метою забезпечення діловодства, старості виготовляється гербова печатка старости,  кутовий штамп виконавчого комітету, штамп  «місце проживання», штамп  «зняття з реєстрації».

 

Стаття 56. Відповідальність старости

 

56.1. Староста несе повну персональну відповідальність за зберігання печаток, штампів, бланків, документів, справ та інших матеріальних носіїв інформації відповідно до вимог чинного законодавства.

56.2. Староста може бути притягнений до дисциплінарної, матеріальної, цивільної, адміністративної та кримінальної відповідальності, визначеної законом.

 

Глава 2. Постійні комісії Ради

 

Стаття 57. Загальні умови створення постійних комісій Ради

 

57.1. Постійні комісії Ради є її органами, що утворюються для попереднього розгляду та підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контрольних повноважень щодо виконання рішень Ради.

57.2. Кількість членів комісії не може бути більшою за третину від складу Ради та меншою за трьох депутатів Ради.

57.3. Склад постійних комісій Ради обирається з числа депутатів Ради не пізніше ніж на другій сесії Ради нового скликання на строк її повноважень згідно з рішенням Ради про утворення постійних комісій.

57.4 До складу постійних комісій Ради не можуть бути обрані міський голова, заступники міського голови та секретар Ради.

57.5. Питання утворення, обрання і ліквідації постійних комісій, зміни їх складу, обрання голів постійних комі­сій вирішуються виключно на пленарних засіданнях Ради.

57.6. Засідання постійних комісій Ради протоколюються.

57.7. Висновки, рекомендації та протоколи засідань постійних комісій Ради зберігаються весь термін діяль­ності Ради відповідного скликання, а потім передаються до архіву. Діловодство постійних комісій Ради забезпе­чують їх голови та секретарі.

57.8. Інші питання, пов'язані з порядком створення, повноваженнями та діяльністю постійних комісій, визна­чаються Положенням про постійні комісії Ради, рішеннями Ради.

 

Стаття 58. Склад постійних комісій Ради

 

58.1. Рада обирає постійні комісії у складі: голови, заступника голови, секретаря і членів комісії. Склад по­стійних комісій обирається Радою за пропозицією міського голови.

58.2. Депутат Ради може бути членом лише однієї постійної комісії, не враховуючи членства у Лічильній ко­місії та інших тимчасових комісіях.

58.3. Всі члени постійних комісій мають рівні права.

58.4. У випадках, визначених Регламентом, зміна в персональному складі постійних комісій вважається та­кою, що відбулася, після прийняття Радою відповідного рішення.

 

Стаття 59. Порядок обрання складу постійних комісій Ради

 

59.1. За пропозицією міського голови склад постійних комісій Ради обирається за списком.

59.2. За результатами цього голосування оформляється відповідне рішення Ради.

59.3. Персональний склад постійних комісій Ради повинен містити: назву всіх постійних комісій; прізвища, імена та по батькові відповідних депутатів Ради; назву районної організації політичної партії, від якої обрано депутата.

 

Стаття 60. Загальні повноваження постійних комісій Ради

 

60.1. Відповідно до компетенції, визначеної положенням про постійні комісії Ради, постійні комісії:

60.1.1. Розглядають на своїх засіданнях та готують висновки і рекомендації по проектах нормативних та інших юридичних актах Ради незалежно від суб'єкту їх внесення;

60.1.2. Здійснюють загальний контроль за виконанням місцевого бюджету в частині, що відноситься до їх компетенції, для чого виконання бюджету розглядається на засіданнях комісії чотири рази на рік у квітні, липні, жовтні та січні;

60.2. Рекомендації постійних комісій  підлягають  обов'язковому розгляду   органами, підприємствами, установами,  організаціями, посадовими     особами,    яким   вони   адресовані.   Про   результати  розгляду   і    вжиті   заходи    має  бути повідомлено комісії у  встановлений ними строк.

 

Стаття 61. Засідання постійної комісії

 

            61.1. Засідання постійної комісії є основною формою її роботи і скликається головою комісії за потребою, відповідно до плану роботи комісії або у зв'язку з проведенням надзвичайної чи позачергової сесії Ради та інших обставин, відповідно до положення.

            61.2. Засідання комісії може бути скликане також за  розпорядженням  міського голови  або за ініціативою не менше як 1/3 членів комісії.

            61.3. Апарат Ради після отримання розпорядження  голови  Ради або ініціативи членів комісії, підписаною власноручно не менш як 1/3 її членів, зобов'язаний сповістити голову та усіх членів комісії про проведення її засідання відповідно до дати та часу, які вказані у розпорядженні  чи ініціативі, або на іншу дату, яка не може бути пізнішою ніж 3 дні від дати, заявленої у вказаних документах.

            61.4. Засідання комісії є правомочним, якщо у ньому бере участь не менше половини депутатів від складу комісії.

            61.5. Головує на засіданнях комісії її голова, а у разі його відсутності заступник голови чи секретар комісії.

            61.6. У разі відмови від головування на засіданні комісії осіб, визначених ч. 58.5 цієї статті, члени комісії можуть обрати зі свого складу головуючого, який наділяється правом підписання документів, ухвалених комісією. В протоколі засідання комісії вказується причина, що призвела до обрання головуючого безпосередньо на засіданні.

            61.7. Рішення комісії, що ухвалюються у вигляді висновків та рекомендацій, приймаються шляхом голосування більшістю голосів від складу комісії.

            61.8.  Протоколи  засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії.

 

Стаття  62 . Прийняття рішень на засіданні постійної комісії

 

               62.1. Рішення комісії приймаються після всебічного обговорення та вивчення питання, що розглядається, шляхом голосування.

            62.2. Рішення комісії ухвалюються у формі висновків, рекомендацій та постанов.

            62.3. Рішення у формі висновків приймається при розгляді питань, віднесених до компетенції комісії, та стосуються підготовки проектів нормативних актів до розгляду Радою, зокрема щодо призначення чи обрання посадових осіб. Висновки комісії є обов'язковими до розгляду сесією Ради.

            62.4. Рекомендації ухвалюються комісіями щодо питань, які стосуються контрольної діяльності комісії, вивчення проблеми із застосуванням механізмів слухань та громадських обговорень, а також за наслідками перевірок, що проводились за ініціативою чи за участю комісії.

             Рекомендації комісії підлягають обов'язковому розгляду органами та посадовими особами,  яким вони надсилаються, які в свою чергу, зобов'язані надати вмотивовану відповідь щодо рекомендацій у визначений комісією термін, але не пізніше як протягом місяця від дня їх отримання.

            62.5. Постановами ухвалюються рішення, що стосуються внутрішньої діяльності комісії: обрання заступників та секретаря комісії, створення підкомісій, робочих та експертних груп, затвердження планів роботи комісії тощо.

            62.6. Рішення комісії підписуються її головою, а у разі його відсутності заступником голови чи секретарем комісії.

 

Стаття 63. Спільне засідання комісій

 

               63.1. За дорученнями Ради чи за власною ініціативою може проводитись спільне засідання двох чи більше комісій Ради.

            63.2. Головує на такому засіданні голова комісії, якого визначено головною у процесі підготовки чи попереднього розгляду питання. У інших випадках головуючий визначається за взаємним погодженням.

            63.3. Порядок проведення спільного засідання комісій має відповідати нормам, викладеним у цьому положенні для засідання комісії.

            63.4. Голосування з кожного питання проводиться окремо по кожній із комісій.

            63.5. Спільним ухваленим рішенням вважається рішення, за яке проголосувала більшість від складу в кожній комісії, що брала участь в спільному засіданні. У цьому випадку може бути оформлено спільне рішення комісій, яке підписується головами комісій, або особами, що їх замінюють.

            63.6. У випадку, коли результати голосування з окремого чи усіх питань по різних комісіях є протилежними, оформлюються окремі рішення по кожній із комісій, в порядку, встановленому цим положенням.

            63.7. Відповідальною за складання протоколу є комісія, визначена головною або комісія, голова якої був головуючим на спільному засіданні.

            63.8. Протокол спільного засідання підписується головуючим на засіданні та головами комісій, що брали участь у спільному засіданні або особами, що їх замінюють.

 

Стаття 64. Забезпечення роботи комісій

 

               64.1. Апарат Ради забезпечує комісію для проведення засідань необхідним приміщенням, здійснює тиражування проектів документів, що підлягають розгляду.

            64.2. За зверненням  голови комісії  апарат  Ради забезпечує присутність на засіданні комісії відповідального працівника для ведення протоколу засідання та вирішення організаційних питань, що виникають під час проведення засідання.

 

Глава 3. Тимчасові контрольні комісії Ради

 

Стаття 65. Правовий статус тимчасових контрольних комісій Ради

 

               65.1. Тимчасові контрольні комісії Ради обираються з числа її депутатів для здійснення контролю щодо кон­кретно визначених Радою питань в межах повноважень Ради.

            65.2. У складі тимчасової контрольної комісії Ради може бути представлено не менше як по одному депутату від кожної депутатської фракції чи групи.

            65.3. Якщо депутатська фракція чи група не запропонувала представників для роботи в тимчасовій кон­трольної комісії, то комісія створюється без участі представників цієї депутатської фракції чи групи.

            65.4. Про утворення тимчасової контрольної комісії Рада приймає рішення, де визначає:

            65.4.1. назву тимчасової контрольної комісії;

            65.4.2. завдання, мету і коло питань, шодо контролю за якими тимчасова контрольна комісія створюється;

            65.4.3. кількісний і персональний склад тимчасової контрольної комісії, голову тимчасової контрольної комісії;

            65.4.4. термін діяльності тимчасової контрольної комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання відповідної роботи);

            65.4.5. термін звіту тимчасової контрольної комісії про виконану роботу, який не перевищує трьох місяців з дня утворення тимчасової контрольної комісії;

            65.4.6. за необхідності — заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи тимчасової контрольної комісії.

65.5. Рішення Ради про створення тимчасової контрольної комісії, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради.

 

Стаття 66. Склад тимчасової контрольної комісії Ради та режим її роботи

 

               66.1. Голова тимчасової контрольної комісії, заступник голови та секретар тимчасової контрольної комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.

            66.2. Тимчасова контрольна комісія Ради працює в режимі засідань, як правило, закритих.

            66.3. Депутати Ради, які входять до складу тимчасової контрольної комісії та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з її роботою.

 

Стаття 67. Звіт та припинення роботи тимчасової контрольної комісії Ради

 

67.1. Тимчасова контрольна комісія у визначений Радою строк подає Раді звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею проєкти рішень Ради та інші матеріали, які поширюються серед депутатів.

               67.2. Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії у відповідних постійних комісіях Ради та на пленарному засіданні Ради, Рада приймає рішення щодо завершення роботи такої комісії або доручає їй продовжувати роботу і визначає для цього термін її діяльності.

            67.3. Повноваження тимчасової контрольної комісії вважаються припиненими у разі:

            67.3.1. прийняття Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії;

            67.3.2. припинення повноважень Ради.

 

Глава 4. Виконавчий комітет Ради

 

Стаття 68. Обрання членів виконавчого комітету ради

 

68.1. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною Радою. Персональний склад виконавчого комітету Ради затверджується Радою за пропозицією  міського голови за винятком кандидатур осіб, які обіймають посади секретаря ради та старост, які входять до складу виконавчого комітету за посадою.

68.2. Внесені на розгляд ради кандидатури членів виконавчого комітету обговорюються в постійних комісіях, депутатських фракціях та групах, які готують щодо кандидатур мотивовані висновки і у разі потреби роблять доповіді на пленарних засіданнях.

68.3. Постійні комісії, які обговорюють кандидатури до складу виконавчого комітету, не пізніше як за 3 дні до свого засідання повинні отримати через апарат Ради інформаційні матеріали щодо цих кандидатур, які включають автобіографію, відомості про освіту та професійну діяльність кандидата. У разі необхідності комісії можуть запросити додаткову інформацію в межах своїх повноважень, визначених законодавством та цим Регламентом.

68.4. Розгляд кандидатур до складу виконкому постійними комісіями ради відбувається за участю цих кандидатур, яким депутати можуть ставити запитання відповіді по темі обговорення.

68.5. Кандидати на посади заступників голови обов’язково обговорюються на пленарному засіданні. Щодо інших кандидатів у члени виконкому, то їх персональні виступи на засіданнях Ради є обов'язковими, якщо цього вимагає хоча б одна з постійних комісій чи фракцій ради.

68.6. В обговоренні кандидатур на посади заступників міського голови, членів виконкому можуть брати участь тільки депутати.

68.7. Рада приймає процедурне рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком.

68.8. Якщо запропонована міським головою кандидатура не дістала підтримки необхідної більшості депутатів, міський голова у десятиденний термін представляє Раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове обговорення і голосування.

68.9. Питання про звільнення із займаних посад заступників  міського голови, керівників утворених Радою органів підлягає розгляду й обговоренню не раніш як через тиждень і не пізніше як через два тижні з моменту включення до порядку денного. Під час розгляду цього питання заступникам  міського голови і керівникам вказаних органів надається слово для виступу.

 

 

РОЗДІЛ 4. Депутати Ради, форми реалізації повноважень депутатів

 

Глава 1. Депутати Ради

 

Стаття 69. Правові засади діяльності депутатів Ради

 

               69.1. Порядок діяльності депутата Ради, його права, обов'язки та повноваження регламентуються Конститу­цією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законами України та цим Регламентом.

            69.2. Депутат Ради набуває своїх повноважень внаслідок обрання його до Ради на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні за виборчими списками від організацій політичних партій (виборчих блоків) у багатомандатному виборчому окрузі.

            69.3. Повноваження депутата  Ради починаються з моменту офіційного оголошення підсумків вибо­рів відповідною територіальною виборчою комісією в день відкриття першої сесії  Ради і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї Ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата  Ради.

            69.4. Депутат Ради є повноважним і рівноправним членом Ради, як представницького органу місцевого са­моврядування.

            69.5. Депутат Ради має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворю­ваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення.

 

Стаття   70. Посвідчення та нагрудний знак депутата Ради

 

70.1. Депутату Ради після визнання їх повноважень надається:

            70.1.2. тимчасове посвідчення про реєстрацію депутата Ради, видане міською виборчою комісією;

            70.1.3. посвідчення депутата Ради за підписом міського голови;

            70.1.4. видається також нагрудний знак «Депутат міської Ради».

 

Стаття 71. Форми роботи депутата Ради

 

71.1. Діяльність депутата в Раді включає:

            71.1.1. участь у пленарних засіданнях Ради;

            71.1.2. участь у засіданнях постійних комісій, тимчасових контрольних комісій Ради, їх підкомісій та робочих груп, до яких він обраний, з правом вирішального голосу, а у засіданні будь-яких інших комісій — з правом до­радчого голосу;

            71.1.3. виконання доручень Ради та її органів;

            71.1.4. роботу над проектами рішень, документами Ради та виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських фракцій та груп чи індивідуально;

            71.1.5.роботу з населенням територіальної громади та відповідного виборчого округу.

71.2.Депутат Ради зобов'язаний зареєструватися і бути присутнім на пленарних засіданнях Ради та засідан­нях її органів, до яких його обрано.

 

Стаття 72. Депутатські фракції та групи

 

               72.1. Депутати Ради об'єднуються у депутатські групи та фракції.

            72.2. Депутати Ради на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об'єднуватися у депутатські фракції . До складу депутатських фракцій можуть входити також позапартійні депутати Ради, які підтримують політичну спрямованість цих фракцій72.3. Повна та скорочена назва депутатської фракції може збігатися з назвою відповідної партії.

            72.4. Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції.

            72.5. Депутатські групи формуються не менше, як 5 депутатами Ради для спільної роботи по здійсненню де­путатських повноважень у виборчих округах на основі їх взаємної згоди.

            72.6. До складу депутатської групи входять  депутати, які представляють різні політичні партії. Повна та скорочена назва таких депутатських груп визначається ними самостійно.

            72.7. Депутати Ради об'єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують.

            72.8. Депутатські фракції та групи не можуть формуватися для захисту приватних або комерційних інтересів.

            72.9. Порядок роботи депутатської фракції та групи, умови вступу депутата Ради до депутатської фракції та групи, його виходу чи виключення з неї визначаються цим Регламентом.

 

Стаття 73. Порядок утворення депутатських фракцій та груп

 

               73.1. Депутатські фракції та групи можуть бути утворені в будь-який час протягом строку повноважень Ради даного скликання на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень Ради.

            73.2. Депутат повідомляє шляхом подання заяви керівника фракції про бажання входу (виходу) до (із) фрак­ції, після чого фракція приймає відповідне рішення.

            73.3. Керівник фракції письмово повідомляє міського голову про прийняте рішення.

            73.4. При надходженні до Ради письмового повідомлення на ім'я міського голови про сформування депутатської фракції та групи із зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів фракції чи групи, а також складу депутатів Ради, які уповноважені представляти фракцію чи групу, це рішення головуючим на пленарному засіданні Ради доводиться до відома депутатів Ради.

              

Стаття 74. Права депутатських фракцій та груп

 

               74.1. Депутатські фракції та групи попередньо обговорюють кандидатури посадових осіб, яких обирає, при­значає чи затверджує  Рада.

            74.2. Кожна депутатська фракція та група має гарантоване право на виступ свого представника з кожного питання порядку денного на сесії Ради.

            74.3. Депутатські фракції та групи можуть об'єднувати свої зусилля з іншими фракціями, групами для ство­рення більшості в Раді чи опозиції.

            74.4. Жодна депутатська фракція та група не має права виступати від імені територіальної громади та Ради.

 

Стаття 75. Реорганізація, зміни і припинення діяльності депутатських фракцій, груп

 

            75.1. Реорганізація та формування нових депутатських фракцій та груп можуть проводитися протягом повно­важень Ради із збереженням їх пропорційного представництва в органах Ради, чи з відступом від нього відповідно до рішення, прийнятого Радою щодо такого представництва.

            75.2. Про зміни в складі депутатської фракції та групи її уповноважений представник повідомляє письмово голову Ради. Це повідомлення підписує і депутат Ради, щодо якого воно подається, або лише уповноважений представник депутатської фракції чи групи, якщо депутата виключено з неї.

 

Стаття 76. Забезпечення діяльності депутатських фракцій та груп

 

               76.1. Міський голова забезпечує депутатські фракції та групи приміщенням, необхідним обладнанням тощо, а також сприяє у здійсненні депутатськими фракціями та групами передбачених законами і цим Регламентом функцій в Раді.

            76.2. За зверненням уповноваженого представника депутатської фракції чи групи апарат Ради поширює серед депутатів Ради підготовлені нею матеріали про її діяльність як офіційні від депутатської фракції чи групи.

 

Глава 2. Форми реалізації депутатських повноважень

 

Стаття 77. Поняття депутатського запиту, депутатського запитання та депутатського звернення

 

77.1. Депутати Ради відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» мають право на де­путатський запит, депутатське запитання та депутатське звернення.

77.2.  Депутатський запит – це заявлена попередньо або на пленарному засіданні ради та підтримана радою вимога депутата до посадових осіб ради  і  її  органів,  міського  голови,  керівників  підприємств,  установ і організацій незалежно від форми  власності,  які  розташовані  або зареєстровані  на відповідній території, з питань, які віднесені до відання ради.

77.3. Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Запитання до керівних осіб ради, її виконавчих органів можуть бути поставлені депутатом усно під час його виступу на сесії ради або подані письмово через секретаря ради.Відповідь на депутатське запитання може бути оголошена на пленарному засіданні ради або дана депутатові особисто.Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення щодо нього не приймається.

77.4. Депутатське звернення - викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

 

Стаття 78. Порядок подання та розгляд депутатського запиту

 

               78.1. Депутатський запит може бути внесений депутатом Ради або групою депутатів Ради попередньо або на пленарному засіданні Ради, як правило, у письмовій формі і з питань, які віднесені до відання Ради.

            78.2. При розгляді депутатських запитів на пленарному засіданні Ради головуючий оголошує стислий зміст запиту, кому він адресований та прізвища депутатів, які його підписали.

            78.3. Розгляд депутатських запитів, як окремого питання, підлягає обов'язковому включенню до порядку ден­ного пленарного засідання Ради.

            78.4. У депутатському запиті зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові та посада осіб, до яких направляється запит, поштова адреса, коротка назва запиту, суть проблеми та вимог, підпис депутата (депутатів), назва депу­татської фракції, дата складання. Текст депутатського запиту долучається до протоколу сесії.

            78.5. На вимогу депутата (депутатів), які підписали запит, головуючий надає слово для пояснення та додат­кового обґрунтування необхідності такого запиту.

            78.6. У разі оголошення депутатського запиту в усній формі, апарат Ради готує витяг із протоколу пленарного засідання і разом з рішення направляється  адресату.

            78.7. По кожному депутатському запиту Рада приймає рішення.

            78.8. Депутатський запит,  обговорюється на пленарному засіданні Ради.

78.9. Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення Ради по запиту депутата Ради. 

 

Стаття 79. Відповідь на депутатський запит

 

            79.1. Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений Радою строк надати офіційну письмову відповідь на нього Раді і депутату Ради.

            79.2. Якщо депутатський запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений  Радою строк то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити Раду та депутата Ради, який вніс запит, і запро­понувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання депутатського запиту.

            79.3. Відповідь на депутатський запит, на вимогу депутата, розглядається на пленарному засіданні Ради.

            79.4. Депутат Ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит.

            79.5. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше однієї чверті від зареєстрованих на пленарному засіданні Ради депутатів Ради.

            79.6. Посадових осіб, до яких звернуто депутатський запит, завчасно інформують про дату та час обгово­рення Радою відповіді на депутатський запит. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому пленарному засіданні Ради.

 

РОЗДІЛ 5. ДИСТАНЦІЙНЕ ЗАСІДАННЯ НА ПЕРІОД КАРАТНИНУ

 

Глава 1. Порядок  проведення дистанційних засідань

 

Стаття 80. Дистанційні засідання

 

80.1. На період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій Ради можуть проводитись у режимі відеоконференції (далі – дистанційні засідання), крім питань, що потребують таємного голосування.

80.2. До порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень, пов’язаних з такими обставинами, процедурні питання.

80.3. Рішення про проведення дистанційного засідання ради приймається міським головою шляхом видання відповідного розпорядження, а у випадках, визначених чинним законодавством, - іншими особами.

80.4. Рішення про проведення дистанційного засідання постійної комісії Ради приймається головою комісії (у разі його відсутності – заступником голови або секретарем).

80.5. Проведення дистанційного спільного засідання постійних комісій Ради проводиться за ініціативою відповідних комісій або за дорученням Ради, міського голови, секретаря Ради.

80.6. Рішення/повідомлення про проведення дистанційного засідання доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 24 години до його початку шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Ради з одночасним направленням цієї інформації та проєктів рішень із супровідними документами на офіційну електронну адресу кожного депутата Ради. У такому рішенні/повідомленні зазначається порядок денний та порядок відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання Ради.

 80.7. З метою ідентифікації особи, яка бере участь у засіданні Ради, забезпечення участі у дистанційних засіданнях та особистого голосування депутати Ради, а також запрошені особи, надають інформацію про їх номери телефонів та офіційну адресу електронної пошти.

Зазначена інформація надається депутатами Ради та запрошеними особами шляхом подання особистої письмової заяви до апарату Ради.

80.8. Ризики, пов’язані з технічними питаннями, що можуть завадити депутатам або запрошеним особам взяти участь в режимі дистанційного засідання з причин, що не залежать від програмного та організаційного забезпечення міської Ради, несе депутат, який подав відповідну заяву, або відповідна запрошена особа.

 80.9. Перед відкриттям дистанційного засідання секретарем Ради фіксується кількість депутатів Ради, які приєднались до участі (або припинили участь у засіданні). Головуючий на засіданні повідомляє про результати фіксації на визначену дату та час початку дистанційного засідання.

80.10. Головуючий на засіданні відкриває дистанційне засідання Ради, якщо для участі у ньому приєдналось більше половини депутатів Ради від загального складу Ради засідання вважається повноважним.

 80.11. Дистанційне засідання постійної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини від загального складу комісії.

80.12. Під час проведення дистанційного засідання Ради в приміщенні, в якому відбувається таке засідання, крім головуючого на засіданні, секретаря Ради, окремих відповідних представників виконавчих органів ради, можуть перебувати по одному представнику від кожної депутатської фракції або групи. Під час проведення дистанційного засідання постійних комісій Ради в приміщенні, в якому відбувається таке засідання, перебувають головуючий на засіданні, секретар постійної комісії та окремі відповідні представники виконавчих органів Ради. Інші депутати Ради та запрошені особи беруть участь у засіданні дистанційно.

80.13. Під час дистанційного засідання голосування здійснюється особисто шляхом проголошення депутатами своєї позиції з цього питання («за», «проти», «утримався») у черговості згідно алфавітного порядку розташування прізвищ депутатів у списку реєстрації.

80.14. Підрахунок голосів дистанційного засідання Ради або постійної комісії Ради забезпечується відповідно секретарем Ради або секретарями постійних комісій.

 80.15. Під час дистанційного засідання, як і при звичайній процедурі, ведеться протокол, який підписується головуючим на засіданні та особою, що здійснює ведення протоколу. Як допоміжний засіб для оформлення протоколу дистанційного засідання використовується аудіозапис та, за можливістю, відеозапис, котрі є невід’ємною частиною протоколу.

80.16. Оприлюднення протоколу та, у разі можливості, відеозапису дистанційного засідання здійснюється на офіційному веб-сайті міської Ради.

 

  Секретар міської ради                                      Л.В.Демиденко

 
архів Анонси подій

09201, Київська обл., м.Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, 1 

телефон приймальні

04573-6-09-81

адреса електронної пошти   kagarlyk_rada@ukr.net

Щоб запобігти молодіжному безробіттю та допомогти учнівській молоді з професійним самовизначенням, Київський обласний центр зайнятості проводить Місячник профорієнтації. Він триватиме з 19 квітня по 17 травня 2021 року:

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Київської області № 88-04 від 04.03.2021 р. «Про розроблення документа державного планування кварталу багатоквартирної житлової та громадської забудови в межах вулиць Білоцерківська і 97 Стрілецької дивізії в місті Кагарлик Київської області» триває розробка детального плану, яка на вимогу Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» потребує виконання стратегічної екологічної оцінки (СЕО): 

"ПРЯМИЙ ЗВ'ЯЗОК" жителів громади з міським головою Олександром Олексійовичем ПАНЮТОЮ відбудеться  21 квітня 2021 року.

Телефонуйте з 14.00 до 15.00 за номером

6-09-81.

Днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15 березня 2021 року. У зв’язку з дією карантину на всій території України проведення особистого прийому заявників, запитувачів інформації, депутатів усіх рівнів в органах прокуратури призупиняється. Водночас звернутися з письмовими зверненням або запитами на публічну інформацію до новоствореної Обухівської окружної прокуратури Ви можете:

Згідно з Наказом Головного управління ДПС у Київській області від 22.03.2021 року №382 «Про затвердження Порядку роботи центрів обслуговування платників ГУ ДПС у Київській області в період дії обмежувальних протиепідеміологічних заходів з метою запобігання поширенню COVID-19» Кагарлицька ДПІ ГУ ДПС у Київській області призупиняє роботу:

адміністративні послуги будуть надаватися виключно в онлайн-режимі;

- в окремих випадках та в разі крайньої необхідності послуги надаються за попереднім записом.

Телефони для запису: 04573-6-11-60, 04573-5-10-46

Сподіваємося на ваше розуміння!!!

Для підтримки малого та середнього агробізнесу Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат»,  розташоване на території Узинської ОТГ, у 2021 році буде здійснювати приймання цукрового буряку на давальницьких умовах:

РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ГРОМАДИ ЗА
ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКАМИ МІСЬКОЇ РАДИ: 

До відома кагарличан! "Укрпошта" відкрила нове відділення в нашому місті! Поштовий індекс - 09200. Адреса - м.Кагарлик, вул. Стадіонна, 1а (ТЦ "Городок"). Відділення працює з 8.00 до 19.00 у будні, а в суботу з 8.00 до 15.00. Вихідний - неділя. 

Публікуємо зміни в банківських реквізитах Кагарлицької міської ради:

Із 01.01.2021 року змінено банківські рахунки для проведення платежів за оренду земельних ділянок та за використання земельних ділянок на праві постійного користування.

За довідками звертатися до Кагарлицької міської ради за тел. 61306 (бухгалтерія) та 60811 (земельний відділ):

У зв'язку з погіршенням епідемічної ситуації прийом та обслуговування громадян у міській раді тимчасово не проводяться.

З метою зміцнення податкової культури Управління державної реєстрації надсилає для ознайомлення цей лист:

У ФІЛІЇ "КОНЧА-ЗАСПІВСЬКЕ ДОРОЖНЬО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ" ДП "КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ ДОРОЖНЄ УПРАВЛІННЯ" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" наявні вакансії таких посад:

     Головний приз - гранти (стипендія) на сплату року навчання в українському ВНЗ. Участь повністю безкоштовна:

Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної у пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності:

Заклад розташований  у  заповідній зоні м. Києва, Пуща-Водиця, з 1986 року надає безоплатну амбулаторно-консультативну допомогу дітям та дорослим з усіх областей України, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, а також дітям учасників АТО:

На ринку освітніх послуг з 1992 року працює заклад вищої освіти «Університет економіки та права «КРОК», який відповідно до рейтингу вишів «ТОП-Україна» у 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 визнано кращим в Україні серед закладів вищої освіти недержавної форми власності.

До уваги бажаючих отримати другу вищу освіту за дистанційною формою зі спеціальностей:

«Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО» пропонує співпрацю щодо реалізації спільного з благодійним фондом «Український Жіночий фонд» проєкту «Родина героя: своїх не лишаємо!»

Закликаємо всіх небайдужих об’єднати зусилля заради всебічної допомоги нашим медикам. 

Кошти можна надіслати на розрахункові рахунки:

UA663226690000026007300998971

Банк – АТ «Ощадбанк»

ТВБВ 10026/0614

Одержувач – КНП КРР «Кагарлицька ЦРЛ»

Код ЄДРПОУ 01994416

Код банку 322669

***

КНП «ЦПМСД Кагарлицької районної ради»

ЄДРПОУ 38085929

РР – UA 123808050000000026003609967

в АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Київ,

МФО 380805

На прохання відвідувачів сайту публікуємо перелік аптек, що діють на території м. Кагарлик:

Центр розташований за адресою: 

м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 11

 (Документ-сервіс «Готово!»)

Звернутися в Центр можна за телефоном:
0 800 33 68 19

Розрахунковий рахунок Фонду в Приватбанку:

UA523218420000026004000101439

У місті введено режим карантину та надзвичайної ситуації через небезпеку поширення коронавірусу. Просимо вас без особливих потреб не виходити на вулицю, не відвідувати місця скупчення людей, дотримуватися дистанції між людьми від 1,5 метра.

У зоні ризику на ураження вірусом перебувають особи похилого віку та ті, які мають хронічні захворювання.

Збережіть життя своїм близьким, подбайте про те, щоб ці категорії людей залишалися вдома і були забезпечені всім необхідним.

Зупинити небезпечний вірус зможемо, лише суворо дотримуючись карантинних заходів.

Із 17 березня здійснюється патрулювання на вулицях міста поліцією, з метою недопущення перебування населення району без особливої потреби в громадських місцях. За невиконання карантинних заходів загрожує кримінальна відповідальність та накладається штраф.

Начальник сектору

Погребенна Наталія Миколаївна

Контактні дані:

поштова адреса: вул. Незалежності, 12 А, м. Кагарлик, 09201

електронна скринька: kv25_probation@gov.ua 

Мешканцям приватного житлового сектору забороняється використовувати для утилізації сміття контейнери біля багатоквартирних житлових будинків: для цього діє відповідний Графік вивезення побутових відходів, що забезпечується КП «Міськрембудсервіс».  Адміністрація КЖЕП пропонує укладати індивідуальні угоди  також із нашим підприємством.

Із питань утримання багатоквартирних будинків у випадку аварійних ситуацій у вихідні та святкові дні, а також у вечірні години звертайтеся  до відповідального працівника КЖЕП  за телефоном   096-441-05-66.

Адміністрація КЖЕП

У разі необхідності отримання публічної інформації, що перебуває в розпорядженні Кагарлицької місцевої прокуратури, громадяни можуть надсилати свої запити на електронну адресу kagarlyk@kobl.gp.gov.ua, поштовим зв’язком, за телефоном (04573)5-13-43 або подати особисто на прийомі в Кагарлицькій місцевій прокуратурі.

На землях в адміністративних межах м. Кагарлик, які розташовані за межами населеного пункту, прокладений підземний магістральний газопровід високого тиску, який є державною власністю України та перебуває у господарському віданні ПАТ «УКРТРАНСГАЗ»:

 

У місті Кагарлику Бюро правової допомоги знаходиться по вулиці Кооперативна, 19.

архів Опитування
Шановний відвідувачу, Ви завітали на наш сайт, перебуваючи:
в м. КАГАРЛИКУ
3562 (81.34 %)
на теренах Кагарлицької територіальної громади
296 (6.76 %)
за межами Кагарличчини в Україні
309 (7.06 %)
за кордоном
212 (4.84 %)
Офіційні сайти