27 травня 2018 року, неділя, 18:35
 
Головне меню
Пошук по сайту
 
 
Тиждень права у Кагарлицькому об’єднаному УПФУ

Дотримання прав і свобод особи стало одним з найважливіших пріоритетних принципів  незалежної  української  держави.  В  Україні  вже  традиційним  стало щорічне  проведення  заходів  до  Всеукраїнського  тижня  права,  запровадженого Указом  Президента  України  від  08  грудня  2008  р.  №1149.

Святкування  10  грудня  Всесвітнього  дня  захисту  прав  людини  пов’язано  з тим,  що  в  цей  день  у  1948  році  Генеральною  Асамблеєю  ООН  була  прийнята Загальна декларація прав людини – перший міжнародно-правовий документ, який проголосив  основні  права  та  свободи  людини.  Разом  з  Міжнародними  пактами («Міжнародним   пактом   про   економічні,   соціальні   та   культурні   права»   та «Міжнародним    пактом    про    громадянські    і    політичні    права»,    прийнятими Генеральною    Асамблеєю    ООН    у    1966    році)    вона    іноді    позначається    як Міжнародний Білль про права людини.

Ці  документи  ратифікувала  більшість  держав  світу,  в  тому  числі  Україна, зобов'язавшись    тим    самим    привести    своє    національне    законодавство    у відповідність  до  прописаних  у  пактах  вимог.  Міжнародно-правові  акти  отримали верховенство над внутрішнім законодавством. Це надало можливість громадянину, чиї    політичні    чи    громадянські    права    порушені,    звернутися    за    захистом безпосередньо до Комітету з прав людини при ООН, якщо він вичерпав можливості захисту,  надані  національним  законодавством.  Якщо  ж  певне  право  людини  не отримало конституційного закріплення з боку держави,  воно визнається таким на основі міжнародних актів.

Загальна декларація прав людини (далі – Декларація) містить преамбулу і 30 статей. Принциповою  засадою  Декларації  є  рівність  правового  статусу  людей.  Усі люди,  зазначається  у  ст.1  Декларації,  народжуються  вільними  і  рівними  у  своїй гідності  та  правах.  Наділені  розумом  і  совістю,  вони  повинні  діяти  один  щодо одного в дусі братерства.

Це положення конкретизоване у ст.2, яка проголошує рівність прав і свобод людей  незалежно  від  раси,  кольору  шкіри,  статі,  мови,  політичних,  або  інших переконань,   національного   чи   соціального   походження,   майнового   чи   іншого стану,   а   також   політичного,   правового   або   міжнародного   статусу   країни   чи території, до якої людина належить.

У  Декларації  особливо  виділяється  право  людини  на  життя,  свободу  та особисту недоторканність (ст.3). За цим правом ніхто не повинен зазнавати тортур або нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і покарання (ст.5).

Окремі  положення  Декларації  визначають  права  людини  у  її  взаєминах  із судовою  владою.  Це,  зокрема,  право  на  рівний  захист  законом  і  поновлення  у правах  у  разі  їх  порушення.  Кожна  людина,  обвинувачувана  у  скоєнні  злочину, вважається невинною доти, доки її вина не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду (ст.9 –11).

У Декларації зазначається також, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання   в  особисте   і   сімейне   життя,  а   також  безпідставного   посягання   на недоторканність житла, таємницю кореспонденції, честь і репутацію (ст.12).

Кожна людина має право вільно пересуватися та обирати місце проживання у межах тієї чи іншої держави. Вона має також право покидати будь-яку країну, в тому числі свою, і повертатися (ст.13).

Ст.15   Декларації   проголошує   право   кожної   людини   на   громадянство, зазначаючи  при  цьому,  що  жодна  людина  не  може  бути  безпідставно  позбавлена громадянства або права змінити своє громадянство.

До політичних прав належить також право людини на свободу переконань і вільне їх виявлення (ст.19); на свободу мирних зборів і асоціацій (ст.20); на участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через вільно обраних представників (ст.21).

Декларація містить такі соціальні права, як право:

на соціальне забезпечення (ст.22);

на працю і вільний вибір роботи (ст.23);

на відпочинок і дозвілля (ст.24);

на життєвий рівень, необхідний для підтримання здоров'я і добробуту;

на  забезпечення  у  разі   безробіття,  хвороби,  інвалідності,  старості  тощо

(ст.25);

на  освіту,  вільну  участь  у  культурному  житті  суспільства,  користування благами наукового прогресу (ст.26 – 27).

Декларація  проголошує  принцип  гарантованості  передбачених  нею  прав. Однією   з   таких   гарантій   є   право   людини   на   соціальний   і   міжнародний правопорядок,   за   якого   відповідні   права   та   свободи   можуть   бути   повністю здійснені.

Поряд  з   правами   та   свободами   Декларація   передбачає  також  обов'язки людини  перед  суспільством.  При  здійсненні  своїх  прав  і  свобод  кожна  людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення  належного  визнання  та  поваги  прав  і  свобод  інших  людей,  а  також забезпечення   справедливих   вимог   моралі,   суспільного   порядку   і   загального добробуту в демократичному суспільстві (ст.29).

Положення   Декларації   отримали   свій   подальший   розвиток   у   багатьох міжнародних  договорах  і  документах.  Так,  4  листопада  1950  р.  в  Римі,  на  сесії Комітету  міністрів  Ради  Європи     була   підписана  Конвенція  про  захист  прав людини    і    основоположних    свобод    (далі    –    Конвенція),    яка    являє    собою фундаментальну  основу  всього  комплексу  міжнародно-правового  регулювання  в галузі прав і свобод людини, її законних інтересів та потреб, відправною точкою на шляху цивілізованих європейських держав  до втілення в життя загальнолюдських цінностей.

Прийняття  Конвенції  стало  вочевидь  революційною  подією  в  тогочасному міжнародному праві, адже вона не лише встановила певний перелік прав і свобод особи,   як   це   зроблено   в   Загальній   декларації   прав   людини,   але   й   створила спеціальні   установи,   що   отримали   повноваження   здійснювати   контроль   за дотриманням  її  положень  і  розглядати  позови  приватних  осіб  проти  держав  – Європейську  комісію  з  прав  людини  (у  1954  році)  та  Європейський  суд  з  прав людини (у 1959 році) (ст.19 Конвенції у редакції 1950 року).

Рада Європи забезпечує високі стандарти захисту прав людини в державах-членах насамперед завдяки дії Конвенції.

Актом міжнародного визнання України як демократичної правової держави став  вступ  нашої  країни  9  листопада  1995  року  до  Ради  Європи  та  ратифікація Верховною  Радою  17  липня  1997  року   Конвенції  про  захист  прав  людини  і основоположних свобод та Протоколів до неї.

З часу набрання чинності Конвенцією було прийнято 11 Протоколів (перший– 20.03.1952 року, останній – 13.05.2004 року), які стали її невід’ємною частиною.

Протоколи    розширили    діапазон    гарантованих    прав    і    свобод    людини    та вдосконалили механізм їх захисту.

Саме завдяки ефективному забезпеченню прав особи, що зокрема передбачає право  на  індивідуальне  звернення  за  захистом  порушених  прав,  Конвенція  стала першим  міжнародним  правовим  документом,  спрямованим  на  захист  широкого спектра громадянських та політичних прав.

Конвенція  та  Протоколи  до  неї  за  юридичною  природою  є  обов’язковим міжнародним  правовим  договором,  який  запровадив  систему  наднаціонального контролю за дотриманням прав людини на внутрішньодержавному рівні.

Конвенція   є   частиною   національного   законодавства,   а   її   положення   є нормами    прямої    дії,    що    мають    пріоритет    відносно    норм    національного законодавства, які їм суперечать.

Значна  частина  положень  Конвенції  знайшла  відображення  в  Конституції України,  розділ   ІІ  якої  повністю  присвячено  правам,  свободам  та  обов'язкам людини і громадянина.

 

Права й свободи, передбачені Конвенцією, зачіпають найважливіші сторони життя    особи    і    мають    громадську,    політичну,    економічну    та    соціальну спрямованість. Головні з них – право на життя, свободу, особисту недоторканність особи,  вільне  пересування,  свободу  думки,  совісті,  релігії,  виявлення  поглядів, мирних  зборів  й  асоціацій;  право  на  створення  сім’ї,  повагу  до  особистого  і сімейного   життя;   право   на   справедливий   судовий   розгляд,   мирне   володіння майном;    заборона    дискримінації,    катувань,    рабства    та    примусової    праці; неприпустимість покарання без закону.

Разом з  тим Конвенція встановлює,  що з метою захисту інтересів  держави, національної  безпеки,  економічного  добробуту,  здоров’я  та  моралі  суспільства, прав  і  свобод  інших  людей  чи  запобігання  злочинам  або  заворушенням  країни-учасниці можуть обмежувати права людини, проголошені Конвенцією. Однак, таке право  держав  не  є  абсолютним:  за  жодних  обставин  не  можуть  бути  порушені зобов’язання  держави  поважати  право  особи  на  життя,  обов’язки  щодо  заборони катувань і рабства, неприпустимості зворотної дії закону.

Ключова  роль  у  забезпеченні  чіткого  і  дієвого  контролю  за  реалізацією державами-учасницями  Конвенції  взятих  на  себе  зобов’язань  щодо  забезпечення прав  та  основних  свобод  людини  належить  Європейському  Суду  з  прав  людини (далі  –  Європейський  суд).  Саме  ця  судова  інституція  забезпечує  гарантії  прав людини, є контрольним механізмом дотримання державами-учасницями положень Конвенції, упровадження норм і принципів у рамки національних правових систем.

Безпосереднє     використання     положень     Конвенції,     а     також     рішень Європейського  суду  з  прав  людини  як  її  невід'ємної  частини  в  правозастосовчій практиці безсумнівно сприятиме розвитку захисту прав особи в України.

 
архів Опитування
Шановний відвідувачу, Ви завітали на наш сайт, перебуваючи:
в м. КАГАРЛИКУ
2699 (81.44 %)
в Кагарлицькому районі
246 (7.42 %)
за межами Кагарличчини в Україні
211 (6.37 %)
за кордоном
158 (4.77 %)
архів Анонси подій

Обласна комісія  з питань надання фінансової підтримки прийняла рішення розпочати приймання заявок від  сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів:

Кагарлицький РП ПАТ «Київобленерго» повідомляє про  аварійно-профілактичні відключення електрики: 

  • 01.06.2018 р. з 08.00  по 17.00 по вулиці Столична;

До уваги студентів із м.Кагарлика, що навчаються у вищих навчальних закладах України очної та заочної форми навчання.

Запрошуємо вас взяти участь у конкурсі, переможець якого отримає грант (стипендію) на сплату одного року навчання в українському вищому навчальному закладі.
Участь у конкурсі безкоштовна:

Пропонуємо посади рядового та сержантського складу.

Вимоги до кандидата:

Публікуємо НАКАЗ військового комісара Кагарлицького районного військового комісаріату від 12.03.2018  №32 "Про організацію та проведення в районі призову громадян України на строкову військову службу до Збройних Сил України та інших військових формувань України

у квітні-травні 2018 року"

 

З метою належного виконання механізму використання коштів, передбачених за програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» та для збереження і нарощування поголів’я худоби в господарствах населення доводимо до вашого відома таку інформацію:

Публікуємо РІШЕННЯ Кагарлицької міської ради від  01.03.2018 року №370–XXХVІІІ–VII   Про обмеження реалізації алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива на території м. Кагарлика в нічний час:

У черговий раз звертаючись до населення, правоохоронці попереджають про небезпеку та наводять найхарактерніші приклади дій сучасних шахраїв:

До уваги землекористувачів!

Публікуємо рішення Кагарлицької міської ради від 07 грудня 2017 року № 328-02-ХХХІV-VІІ

           Передплата на газету «РІДНЕ МІСТО»

триває!

Газета «РІДНЕ МІСТО» – найдешевша за ціною передплати, але найдорожча серцю кожного кагарличанина-патріота!

Індекс газети:91705.

e-mail: r_misto@ukr.net

   Збройними Силами України розшукуються військовослужбовці військової служби за контрактом: 

На землях в адміністративних межах м. Кагарлик, які знаходяться за межами населеного пункту, прокладений підземний магістральний газопровід високого тиску, який є державною власністю України та перебуває у господарському віданні ПАТ «УКРТРАНСГАЗ»:

 

У місті Кагарлику Бюро правової допомоги знаходиться по вулиці Кооперативна, 19.

Мешканцям приватного житлового сектору забороняється використовувати для утилізації сміття контейнери біля багатоквартирних житлових будинків: для цього діє відповідний Графік вивезення побутових відходів, що забезпечується КП «Міськрембудсервіс». 

09201, Київська обл., м.Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, 1

Офіційні сайти