22 вересня 2021 року, середа, 04:01
 
Головне меню
Пошук по сайту
 
 
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

Як відомо, Уряд схвалив Стратегію комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки. У пропонованій статті розглядаються особливості стратегії формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України за часів незалежності держави. Визначаються існуючі проблеми стратегії формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України. Характеризуються сучасний стан та результативність державної політики у сфері європейської інтеграції нашої країни в контексті існуючої стратегії співпраці України та Європейського Союзу. Аналізуються отримані вигоди та виклики для України від уже реалізованих заходів європейської інтеграції. Визначаються напрями вдосконалення механізмів формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України. Пропонуються концептуальні засади подальшої стратегії формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України в умовах сучасних викликів.

За часів незалежності Україна стала на складний шлях системних перетворень у політико-безпековій, соціально-економічній, екологічній, культурній та інших сферах суспільного життя, що тісно пов'язано з узятим державою стратегічним курсом на європейську інтеграцію, якому немає альтернативи. При цьому новітня політика країни повинна полягати у виробленні таких державних концепцій, стратегій і програм, які б сприяли європейській інтеграції України з урахуванням існуючих викликів сьогодення.

Розгляду теоретико- методологічних та концептуальних засад формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України присвятили свої публікації такі вчені, як: І. В. Артьомов, В. Д. Бакуменко, В. Д. Бондаренко [1], А. В. Кривоногова [3], Т. О. Пікуля [5]та ін.

Однак чимало питань стосовно визначення концептуальних засад стратегії формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України в сучасних умовах залишаються недостатньо дослідженими.

Метою статті є визначення концептуальних засад стратегії формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України в сучасних умовах.

Концептуальні засади державної стратегії щодо європейської інтеграції України - це узагальнююча концепція дій країни на довготривалий період (за відповідними етапами), певна модель реалізації місії та досягнення довгострокових цілей, яка визначає перспективу її розвитку, основні напрями та пріоритети діяльності в євроінтеграційній сфері. Така узагальнююча євроінтеграційна концепція України відображена у відповідних державних документах, законах та підзаконних нормативно-правових актах, а в межах державної стратегії розробляються і реалізуються стратегії розвитку різних сфер, галузей та секторів економіки та суспільного життя відповідно до існуючих вимог, правил та положень євроінтеграційних рамкових документів. У сучасній стратегії української держави зазначається, що до основних напрямів і пріоритетів належить діяльність, спрямована на європейську інтеграцію України, яка реалізується протягом певного періоду та має відповідну етапність проходження.

Так, А. В. Кривоногова процес розвитку відносин між Україною та ЄС умовно поділила на три етапи. Перший етап бере свій початок з 1991 р., тобто з моменту прийняття Акта проголошення незалежності та визнання України партнером у міжнародних відносинах з ЄС. Проте стартом відносин між незалежною Україною та ЄС учена вважає 1992 р., коли була проведена зустріч між президентом України і головою Комісії Європейських Співтовариств. Цей період характеризується обранням Україною європейського шляху розвитку, налагодженням відносин з ЄС, тобто фактично закладанням фундаменту для подальших дій щодо української євроінтеграції. За цей час Україна підписала Угоду про партнерство та співробітництво з державами-членами ЄС (червень 1994 р.), вступила до Ради Європи (1995 р.), затвердила план дій у межах Європейської політики сусідства, порушила питання стосовно надання Україні статусу країни з ринковою економікою, безвізового режиму з ЄС та спільної розбудови кордону Україна - ЄС [3].

11 червня 1998 р. з метою консолідації зусиль органів державної влади України з питань євроінтеграції щодо створення передумов, необхідних для набуття Україною повноправного членства в ЄС, указом президента України затверджена Стратегія інтеграції України до ЄС, у якій зазначається: «національні інтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС, у зв'язку з чим необхідно чітко та всебічно визначити зовнішньополітичну стратегію щодо інтеграції України до європейського політичного, економічного та правового простору» [8].

Серед основних завдань компетентних органів державної влади України з питань європейської інтеграції у вказаній стратегії визначено такі:

  1. адаптація законодавства України до законодавства ЄС та забезпечення прав людини шляхом приведення у відповідність національного законодавства України до сучасної європейської системи права. Важливою складовою частиною процесу є реформування правової системи України на умовах та стандартах, які встановлюються в конвенціях Ради Європи. Процес адаптації законодавства України до законодавства ЄС має сприяти розвитку політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічному розвитку держави в межах ЄС і поступовому підвищенню добробуту громадян, приведенню його до рівня, що сформувався в державах-членах ЄС;
  2. економічна інтеграція та розвиток торговельних відносин між Україною і ЄС шляхом: лібералізації та синхронізованого відкриття ринків ЄС та України; взаємного збалансування торгівлі; надання на засадах взаємності режиму сприяння інвестиціям з ЄС в Україну та українським експортерам на ринках ЄС; запровадження спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників; ліквідації обмежень розвитку конкуренції та обмеження застосування засобів протекціонізму; упровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС як важливої складової частини економічної інтеграції та розвитку торгівлі між Україною і ЄС; формування основних економічних передумов для набуття Україною повноправного членства в ЄС;
  3. інтеграція України до ЄС у контексті загальноєвропейської безпеки шляхом визнання ЄС важливої ролі України у формуванні новітньої архітектури загальноєвропейської безпеки в третьому тисячолітті. Стратегічно важливим є той факт, що ЄС прагне спільно з Україною розширити співпрацю та взаємодію в галузі безпеки й оборони, що має стати для нашої держави гарантією національної безпеки. Принцип неподільності європейської безпеки однаково важливий як для України, так і для ЄС та його повноправних і асоційованих держав-членів;
  4. політична консолідація та зміцнення демократії шляхом неухильного поглиблення політичного діалогу і поліпшення загальної атмосфери політико- дипломатичних відносин між Україною та ЄС. Вона спрямована: на гарантування політичної стабільності в Україні і на всьому Європейському континенті; забезпечення мирного розвитку та плідного співробітництва всіх європейських націй; зміцнення демократичних засад в українському суспільстві [8].

Затвердження Стратегії інтеграції України до ЄС позитивно вплинуло на розвиток відносин, адже передбачалося створення певних передумов для набуття Україною статусу члена ЄС.

Другий етап, на думку А. В. Кривоногової, бере свій початок з моменту затвердження Програми інтеграції України до ЄС (вересень 2000 р.), у якій визначені короткострокові (2000 - 2001 рр.), середньострокові (2002 - 2003 рр.) та довгострокові (2004 - 2007 рр.) завдання інтеграції України до ЄС.

Серед пріоритетних завдань виокремлювалися такі: гармонізація законодавства відповідно до норм ЄС; набуття членства у Світовій організації торгівлі; проведення переговорів щодо зони вільної торгівлі з ЄС; укладання угод про вільну торгівлю з державами ЄС та ін. Цей період відігравав важливу роль у розвитку відносин між Україною та ЄС, адже він характеризується активними діями України щодо набуття членства: запроваджено інститут Уповноваженого України з питань європейської інтеграції, утворено Державну раду з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, затверджено план дій Україна - ЄС (Брюссель, 2005 р.); покладено початок створенню основоположної бази для набуття Україною повноправного членства в ЄС, реалізації заходів у межах Плану дій «Україна - ЄС», адаптації законодавства України до законодавства ЄС, підготовки висококваліфікованих кадрів для роботи на євроінтеграційному напрямі; Україна почала брати участь у заходах у межах програми «Партнерство заради миру» та Ради євроатлантичного партнерства. Як результат, на Київському саміті Україна - ЄС (вересень 2007 р.) сторони відзначили великий прогрес, досягнутий у виконанні Плану дій «Україна - ЄС», а також дістали підтримку наміри України щодо отримання статусу спостерігача в межах Договору про заснування Енергетичного Співтовариства.

Отже, у межах другого етапу відбулися переговори щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, набули чинності угоди про спрощене оформлення віз, Україна приєдналася до Світової організації торгівлі, а також створені умови для інтеграції ринку України у Спільний ринок ЄС [3].

На закінчення другого етапу розвитку відносин між Україною та ЄС вплинули дві події: парафування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (30 березня 2012 р.) та рішення Кабінету Міністрів про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (21 листопада 2013 р.), що стало приводом до масових протестів, мітингів, демонстрацій, які в подальшому призвели до загострення політичної ситуації в державі та зміни влади [3].

Третій етап розпочався 22 лютого 2014 р. зі вступу в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо європейської інтеграції України». Також відбулася ратифікація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною та прийнято розпорядження «Про схвалення рекомендації Ради асоціації між Україною та ЄС про імплементацію Порядку денного асоціації між Україною та ЄС» (№ 207) [3].

Дотримуючись міжурядового підходу до визначення поняття «європейська інтеграція», Т. О. Пікуля в історії розвитку взаємовідносин України та ЄС виділив 3 етапи. Перший етап розпочався тоді, коли президент України 11 червня 1998 р. схвалив «Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу», що визначала інтеграцію до ЄС стратегічним завданням шляхом забезпечення входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір та створення передумов для набуття Україною членства в ЄС [8]. У подальшому в затвердженому документі «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 рр.» задекларовано, що Україна увійде до складу ЄС у 2011 р. [2].

Слід зазначити, що підтримка європейського вектору інтеграції стала домінувати в українському суспільстві саме з кінця 2011 р. Тоді змінилося співвідношення між прихильниками ЄС, митного союзу та неприєднанням до жодного з них на користь прибічників європейської інтеграції. Характерно, що підтримка членства в ЄС посилилася в той період, коли відбувалося згортання євроінтеграційного курсу: відносини між Україною та ЄС увійшли в період політичної стагнації і кризи, а декларації про пріоритетність європейського напряму та офіційне закріплення цієї ідеї в Законі України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» (2010 р.) супроводжувалися монополізацією влади в Україні та посиленням авторитарних тенденцій.

Другий етап європейської інтеграції України, на думку Т. О. Пікуля, розпочався наприкінці 2013 р., коли влада відмовилася підписувати Угоду про асоціацію в м. Вільнюс, що можна вважати спусковим гачком, який спричинив зміни в громадській думці щодо євроінтеграційних орієнтирів населення України.

Третій етап наразі набуває в Україні якісно нового змісту: з декларативного зовнішньополітичного курсу поступово перетворюється на комплексну внутрішню політику реформ [5].

На нашу думку, у подальшому ратифікація Угоди про асоціацію та запровадження безвізового режиму з ЄС є найбільшими успіхами України на шляху до європейської інтеграції.

Надзвичайно важливою частиною Угоди про асоціацію є Угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка діє з 1 січня 2016 р. Застосування режиму поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі сприяє поступовому розширенню доступу до українського ринку для європейського імпорту в межах лібералізованого митного режиму, змінам у правовому та адміністративному режимі експорту українських товарів на ринок ЄС відповідно до положень Угоди про асоціацію, здійсненню в Україні регуляторних реформ, передбачених Угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС передбачає також проведення реформ з підтримкою євроспільноти і надання фінансової та матеріальної допомоги зі сторони ЄС.

Також важливою сферою взаємодії України з ЄС у контексті формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції є безвізовий діалог, за підсумками якого безвізовий режим з ЄС для громадян України набув чинності 11 червня 2017 р. [4].

Концептуальні засади стратегії формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції України в сучасних умовах мають враховувати необхідність подолання невідповідності обраної стратегії та чинної структури державного управління процесами європейської інтеграції нашої країни шляхом:

  • приведення законодавства України у відповідність до правових засад ЄС;
  • прийняття закону про основні засади державної політики у сфері європейської інтеграції України;
  • забезпечення переходу від чинної «стратегії наміру» до «стратегії підготовки до вступу в ЄС»;
  • створення спеціального органу державного управління, наприклад міністерства з функціями розроблення і реалізації державної політики та забезпечення правового регулювання щодо існуючих проблем європейської інтеграції України [1].

Також масштабність процесу європейської інтеграції України та впровадження положень Угоди про асоціацію, вплив цих процесів на життя кожного громадянина робить необхідним проведення великої роз'яснювальної та комунікаційної роботи. Адже, незважаючи на прагнення українців повернутися до європейської сім'ї та чітко зафіксовану в нормативно-правових актах стратегію приєднання України до ЄС, сам цей процес, а також його наслідки часто залишаються недостатньо зрозумілими широкому загалу українських громадян, а отже, весь процес викликає неоднозначну реакцію з боку різних верств. Особливо гостро ця проблема відчувається на регіональному та місцевому рівнях, де все ще домінують погляди на євроінтеграцію як на суто зовнішній процес, який не стосується внутрішніх перетворень у країні та громадян [9].

Тому Кабінет Міністрів України 25 жовтня 2017 р. схвалив Стратегію комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018 - 2021 рр. Очікуваним результатом реалізації стратегії є забезпечення свідомої підтримки широкими верствами населення України процесів європейської інтеграції як здійснення перетворень у державі, орієнтованих на досягнення політичної стабільності, розвиток демократії, дотримання верховенства права, повагу до прав людини та основоположних свобод, гендерну рівність і недискримінацію та впровадження в Україні соціальних стандартів держав-членів ЄС, а також підвищення рівня підтримки суспільством стратегічної мети України - вступу до ЄС [9].

Визначною подією європейської інтеграції України в ЄС стало внесення змін до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС та в Організації Північноатлантичного договору. Так, у Конституції України підтверджено європейську ідентичність українського народу і незворотність європейського курсу України та реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС [6].

На нашу думку, з цієї події розпочався фінальний етап інтеграції України до ЄС, який має передбачати реалізацію таких цілей: стати країною-кандидатом на членство в ЄС; вести активні переговори про вступ і ратифікацію угоди про приєднання; набути офіційного членства України в ЄС у визначеній перспективі (наприклад, до 2030 р.). При цьому стратегія соціально-економічного розвитку України повинна враховувати вказані цілі, ідеї, напрями та етапи європейської інтеграції, а також забезпечувати пріоритетність її реалізації в умовах існуючих викликів сьогодення для нашої країни.

Окрім питань виконання Угоди про асоціацію, подальший поступ щодо європейської інтеграції України має відбуватися також у напрямах: асоціації із Шенгенською зоною; приєднання до митного союзу ЄС; приєднання до енергетичного союзу ЄС; набуття чинності спільного авіаційного простору; приєднання до єдиного цифрового ринку тощо [7].

Отже, інтеграція з ЄС є важливим складовим елементом зовнішньої політики України. Однак концептуально європейська інтеграція повинна сприйматися насамперед як комплексна внутрішня державна політика, спрямована на впровадження необхідних та важливих для українського суспільства реформ та перетворень і лише потім як складова частина зовнішньої державної політики, яка значною мірою залежить від політичної волі ЄС щодо темпів та повноти інтеграції з нашою державою.

Таким чином, стратегія інтеграції України до ЄС має забезпечити входження держави до європейського політико-правового, економічного, інформаційного, безпекового простору. Отримання на цій основі статусу повноправного членства в ЄС у середньостроковій перспективі повинно стати головним зовнішньополітичним пріоритетом стратегії формування та реалізації державної політики України в умовах сучасних викликів сьогодення, що й буде предметом подальших наукових досліджень.

Список бібліографічних посилань

  1. Бакуменко В. Д. Системно-ситуаційний аналіз державного управління процесами європейської та євроатлантичної інтеграції України. Механізми регулювання інтеграційних процесів в Україні:навч. посіб. / [І. В. Артьомов, В. Д. Бакуменко, В. Д. Бондаренко та ін.]. Ужгород: Ліра, 2009. С. 81 - 99.
  2. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002 - 2011 роки: послання Президента України. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/n0001100-02.
  3. Кривоногова А. В. Історія української євроінтеграції: відносини між Україною та ЄС. URL: http://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/11329/1/Krivonogova__%20386- 391.pdf.
  4. Набув чинності безвізовий режим України з ЄС. URL: https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/3860584-nabuv-chynnosti-bezvizovyi-rezhym-ukrainy-z-yes.
  5. Пікуля Т. О. Історія та сучасність євроінтеграційної політики України. Правові засади європейської та євроатлантичної інтеграції України: досягнення та перспективи: матеріали учасників заочної наук.-практ. конф. (Львів, 31 жовтня 2017 р.). Львів: Львів. політехніка, 2017. С. 17 - 21.
  6. Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору): Закон України від 7 лют. 2019 р. № 2680-VIII. URL : https://ips.ligazakon.net/document/view/t192680?an=8&ed=2019_02_07.
  7. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році: послання Президента України до Верховної Ради України від 7 верес. 2017 р. URL: http://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-radi-ukrayini-pr-43086.
  8. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу: Указ Президента від 11 черв. 1998 р. № 615/98. Офіційний Вісник України. 1998. № 24. С. 3.
  9. Стратегія комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018 - 2021 роки: схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 жовт. 2017 р. № 779-р. URL: https:// www.kmu.gov.ua/ua/npas/250383204.

Валерій РЄЗНІКОВ, кандидат економічних наук, доцент,

докторант навч.-наук.-виробн. центру Національного університету цивільного захисту України

 
архів Анонси подій

Кагарлицька міська рада

09201, Київська обл., м.Кагарлик, 

пл. Незалежності, 1   

тел. приймальні 04573-6-12-10

ел. пошта kagarlyk_rada@ukr.net

 

ЦНАП (відділ - Центр надання адміністративних послуг)

09201, Київська обл., м.Кагарлик, 

вул. Героїв Небесної Сотні, 1   

тел. приймальні 04573-6-09-81

ел. пошта cnap.kagarlyk@ukr.net

 

    Графік прийому громадян у ЦНАПі

Понеділок: з 08:30 до 15:30 без перерви на обід;

Вівторок: з 08:30 до 15:30 без перерви на обід;

Середа: з 08:30 до 15:30 без перерви на обід;

Четвер: з 08:30 до 20:00 без перерви на обід;

П’ятниця: з 08:30 до 15:30 без перерви на обід;

Субота, неділя – вихідний день.

Публікуємо план заходів Кагарлицької міської ради на тиждень - з 20 по 26 вересня 2021 року.

Відділ культури Кагарлицької міської ради оголошує конкурс на заміщення вакантної посади директора Публічної бібліотеки відділу культури Кагарлицької міської ради (вул. Став’янка, 4, м. Кагарлик, Київська область 09201):

З метою профілактики та зменшення захворюваності на сказ у дикій фауні у другій половині вересня 2021 року буде проводитись планова пероральна імунізація диких та бродячих м’ясоїдних тварин на території області.

   Мінрегіон  у 2021 році проводить конкурс «Кращі практики місцевого  самоврядування» та Всеукраїнський конкурс  журналістських робіт «Реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади»:

У зв’язку з проведення капітального ремонту на автомобільній дорозі Н-01 Київ – Знам’янка, що проходить через Кагарлик, здійснюватиметься заміна мереж, які перетинають трасу, в тому числі й мереж водопостачання та каналізації. Через це можливі відключення споживачів під час виконання робіт. Просимо вибачення за тимчасові незручності!

Адміністрація КП КМР «Кагарликводоканал»

Публікуємо ГРАФІК виїзних прийомів заступників  Кагарлицького міського голови на вересень 2021 року:

Публікуємо графік особистого прийому громадян міським головою. секретарем міської ради та заступниками міського голови:

ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на своєму вебпорталі повідомляє про  аварійно-профілактичні відключення електрики:

З 01 по 30 вересня 2021 року відбудеться найбільший у світі міжнародний фотоконкурс об’єктів культурної спадщини «Вікі любить пам’ятки». В Україні конкурс пройде вже вдесяте:

Доводимо до вашого відома, що Кагарлицьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області перейменовано:

Пропонуємо оформити в АТ «Ощадбанк» отримання пенсійних та інших виплат за допомогою платіжної картки:

Кагарлицька міська рада інформує: 21.04.2021 прийнято постанову Кабінету Міністрів  України №397«Деякі питання сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей» (далі – Постанова №397), яка набирає чинності з 01.01.2022 року:

Реєстрація та перереєстрація транспортних засобів, заміна посвідчення водія та видача міжнародних водійських посвідчень, замовлення довідки про несудимість – усі ці державні послуги жителі Кагарличчини можуть отримати в мобільному сервісному центрі МВС України, який базується на території  «Міськрембудсервісу» в Кагарлику за адресою: вулиця Каштанова, 93. Після вимушеної перерви внаслідок карантинних обмежень сервісний центр відновлює роботу.

 Працює мобільний центр щосереди з 10 до 16 години.

На виконання доручення Міністерства цифрової трансформації України від 12.04.2021 №1/06-3-4064, з метою підтримки інформаційної кампанії, спрямованої на популяризацію електронних довірчих послуг, публікуємо посилання на:

  • Інформаційний відеоматеріал «Про е-підпис» - https://cutt.ly/xcS5OzU.
  • Інформаційні матеріали про пріоритетні переваги електронних послуг –https://cutt.ly/jcDiyp1.
  • Посилання на сайт центрального засвідчувального органу – https://www.czo.gov.ua

Для підтримки малого та середнього агробізнесу Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат»,  розташоване на території Узинської ОТГ, у 2021 році буде здійснювати приймання цукрового буряку на давальницьких умовах:

РОЗПОДІЛ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ГРОМАДИ ЗА
ЗЕМЛЕВПОРЯДНИКАМИ МІСЬКОЇ РАДИ: 

Публікуємо зміни в банківських реквізитах Кагарлицької міської ради:

Із 01.01.2021 року змінено банківські рахунки для проведення платежів за оренду земельних ділянок та за використання земельних ділянок на праві постійного користування.

За довідками звертатися до Кагарлицької міської ради за тел. 61306 (бухгалтерія) та 60811 (земельний відділ):

З метою зміцнення податкової культури Управління державної реєстрації надсилає для ознайомлення цей лист:

У ФІЛІЇ "КОНЧА-ЗАСПІВСЬКЕ ДОРОЖНЬО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ" ДП "КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ ДОРОЖНЄ УПРАВЛІННЯ" ВАТ "ДАК "АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ" наявні вакансії таких посад:

Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної у пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності:

Заклад розташований  у  заповідній зоні м. Києва, Пуща-Водиця, з 1986 року надає безоплатну амбулаторно-консультативну допомогу дітям та дорослим з усіх областей України, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, а також дітям учасників АТО:

На ринку освітніх послуг з 1992 року працює заклад вищої освіти «Університет економіки та права «КРОК», який відповідно до рейтингу вишів «ТОП-Україна» у 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 визнано кращим в Україні серед закладів вищої освіти недержавної форми власності.

До уваги бажаючих отримати другу вищу освіту за дистанційною формою зі спеціальностей:

«Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО» пропонує співпрацю щодо реалізації спільного з благодійним фондом «Український Жіночий фонд» проєкту «Родина героя: своїх не лишаємо!»

На прохання відвідувачів сайту публікуємо перелік аптек, що діють на території м. Кагарлик:

Центр розташований за адресою: 

м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 11

 (Документ-сервіс «Готово!»)

Звернутися в Центр можна за телефоном:
0 800 33 68 19

Розрахунковий рахунок Фонду в Приватбанку:

UA523218420000026004000101439

Начальник сектору

Погребенна Наталія Миколаївна

Контактні дані:

поштова адреса: вул. Незалежності, 12 А, м. Кагарлик, 09201

електронна скринька: kv25_probation@gov.ua 

Мешканцям приватного житлового сектору забороняється використовувати для утилізації сміття контейнери біля багатоквартирних житлових будинків: для цього діє відповідний Графік вивезення побутових відходів, що забезпечується КП «Міськрембудсервіс».  Адміністрація КП КМР "Житлово-експлуатаційна організація"  пропонує укладати індивідуальні угоди  також із нашим підприємством.

Із питань утримання багатоквартирних будинків у випадку аварійних ситуацій у вихідні та святкові дні, а також у вечірні години звертайтеся  до відповідального працівника  КП КМР "Житлово-експлуатаційна організація" за телефоном   096-441-05-66.

Адміністрація ЖЕО

У разі необхідності отримання публічної інформації, що перебуває в розпорядженні Кагарлицької місцевої прокуратури, громадяни можуть надсилати свої запити на електронну адресу kagarlyk@kobl.gp.gov.ua, поштовим зв’язком, за телефоном (04573)5-13-43 або подати особисто на прийомі в Кагарлицькій місцевій прокуратурі.

На землях в адміністративних межах м. Кагарлик, які розташовані за межами населеного пункту, прокладений підземний магістральний газопровід високого тиску, який є державною власністю України та перебуває у господарському віданні ПАТ «УКРТРАНСГАЗ»:

 

У місті Кагарлику Бюро правової допомоги знаходиться по вулиці Кооперативна, 19.

архів Опитування
Шановний відвідувачу, Ви завітали на наш сайт, перебуваючи:
в м. КАГАРЛИКУ
3599 (81.3 %)
на теренах Кагарлицької територіальної громади
299 (6.75 %)
за межами Кагарличчини в Україні
310 (7 %)
за кордоном
219 (4.95 %)
Офіційні сайти та місцеві ЗМІ